Кудрицький: Енергосистема витримає масове використання обігрівачів узимку. І не тільки…

Українські електромережі справляться з навантаженням взимку, коли українці масово увімкнуть свої електрообігрівачі, продажі яких виросли у 47 разів порівняно з попереднім роком. Загалом по країні споживання електроенергії впало через російське вторгнення, а тому і навантаження на мережі зменшилося.

Відео дня

Про це у програмі "Орестократія" розповів голова правління НЕК "Укренерго" Володимир Кудрицький. За його словами, Україна довела, що має надійну енергосистему, а тому Європа дозволила нашій державі почати експорт електроенергії, який уже приніс мільярди гривень виторгу.

– Днями стався масштабний блекаут у 5 областях країни після ураження окупантами низки енергетичних об'єктів та Харківської ТЕЦ. Чи витримує енергосистема такі стрес-тести та до чого готуватися?

– Внаслідок варварського нападу "орків" на об'єкти енергетики найбільше постраждали Харківська та Донецька області, перебої зі світлом були і в Сумській, Дніпропетровській та Полтавській областях. На жаль, загинуло двоє співробітників нашої компанії, які чергували в зміні. Спеціалістам "Укренерго" разом із фахівцями обленерго знадобилося декілька годин, щоб відновити енергоживлення для 85% споживачів у північно-східному регіоні. Зараз там працюють ремонтні бригади "Укренерго", які вже неодноразово під час повномасштабного вторгнення ремонтували наші мережі після обстрілів та пожеж. Вони вміють знаходити нестандартні технічні рішення та націлені на якомога швидше відновлення пошкоджень.

Щодо готовності: ми добре розуміємо, що маємо справу з підступним ворогом, який здійснює агресію на цивільні об'єкти критичної інфраструктури. Наші 40 мобільних ремонтних бригад, оперативний персонал та всі відповідні підрозділи готові робити все необхідне для того, щоб у населення та ЗСУ були світло, тепло та водопостачання.

– Тобто не треба виконувати поради мерів і запасатися ковдрами, шапками чи бабусиними панталонами? Яка в нас буде зима цього року?

– У нас, як завжди, зима буде холодною, зі снігом, запасатися шапками, безумовно, треба, тому що на вулиці може бути холодно, бабусям, напевно, варто запасатися бабусиними панталонами.

Але якщо говорити про те, як енергосистема і взагалі енергетичний сектор України пройдуть цю зиму, яка дійсно буде складною через повномасштабне вторгнення і енергокризу на європейському ринку, безумовно, ми здатні як країна достойно пройти цей сезон. Запорукою вдалого проходження, без якихось великих ексцесів, є хороша підготовка. Так завжди було і так завжди буде: енергетики починають готуватися до наступного зимового сезону, як тільки закінчиться попередній. І це стосується трьох важливих аспектів.

Це підготовка мереж. Тобто ми як оператор магістральних мереж маємо відремонтувати і підготувати енергосистему на рівні високовольтних ліній електропередач та підстанцій, обленерго роблять свою роботу.

Другий компонент – це підготовка електростанцій. Усі електростанції після виходу з осінньо-зимового періоду попереднього року також ремонтуються і проходять відповідну підготовку.

Третій важливий компонент – це паливо. В Україні для електроенергетики це передусім вугілля, яке треба накопичити в достатній кількості. Також ми використовуємо природний газ, зокрема, для теплоелектроцентралей, які можуть працювати тільки на газу. Вони працюють на опалення взимку і виробляють електроенергію як свого роду побічний продукт, але їхній виробіток важливий для енергосистеми теж. Насамперед ми говоримо про Київську і Харківську ТЕЦ. Це потужні виробники електроенергії під час осінньо-зимового періоду саме на природному газі.

За цими трьома компонентами вже з квітня іде певна підготовка, роль "Укренерго" в цьому як оператора енергосистеми полягає в підготовці безпосередньо нашої інфраструктури. Робота в нас практично вже завершується. Вона іде зі значним випередженням графіку.

– Людям важливо: є вугілля чи нема вугілля, є газ чи нема газу?

– Вугілля є.

– А звідки воно взялося, якщо порти закриті?

– У нас є власний видобуток вугілля в Україні.

– Павлоград?

– Павлоград і державні шахти, державні вугледобувні підприємства. І оскільки в нас внаслідок вторгнення споживання електрики, а значить і споживання вугілля, знизилося, а виробіток знизився не так значно, то виникла можливість за рахунок вугілля внутрішнього видобутку зробити певний запас. Цей запас до початку осінньо-зимового періоду, до середини жовтня, має бути накопичений близько 2-3 млн тон.

– А для зими скільки потрібно?

– Ось у такому діапазоні це якраз на зиму. Ми цей запас протягом зими будемо потихеньку використовувати, спрацьовувати цей склад. Ми нижньої межі цього діапазону досягли вже зараз, у вересні. Тому вугілля в принципі є. І тут варто сказати, що через те, що фінансова ситуація в нашій компанії цього року дозволяла, уряд поклав на нас певні спецобов’язки для того, щоб ми профінансували, зокрема, накопичення вугілля на складах теплових електростанцій, і ми це зараз якраз робимо.

Тобто Укренерго виділяє фінансування для того, щоб здебільшого державні шахти могли видобути вугілля і держава могла утворити так званий стратегічний запас, як ми його називаємо вугільний, який буде гарантом успішного проходження осінньо-зимового періоду.

– А що з газом?

– Газ використовується переважно для опалення, але що стосується газу для електрогенерації, то ми розуміємо, що нам має бути достатньо газу для того, щоб теплоелектроцентралі працювали. Інша справа, що війна і оця активна фаза війни накладають свої ризики, і ці ризики здебільшого полягають у тому, що ворог може завдавати певних ударів по критичній інфраструктурі, і вони це роблять постійно. Багато чого залежить від того, як наші електростанції, які розташовані біля лінії зіткнення, зможуть працювати протягом зимового періоду. Ми підготували цілу низку сценаріїв, як ми проходимо зиму за різних умов: тепла зима, холодна зима. У нас є повний парк електростанцій, які ми зараз використовуємо і які будуть недоступні, і от ми бачимо, що і за оптимістичних і навіть песимістичних сценаріїв українська енергосистема здатна пройти наступний опалювальний сезон.

– Є несподіване запитання. Я в своєму Telegram-каналі "Орестократія" зробив новину про те, що зросли продажі обігрівачів. Можете припустити, у скільки разів у найбільшому будівельному гіпермаркеті виросли продажі?

– У 5.

– 47.

– 47? Чудово.

– Чи витримає наша стара інфраструктура таке навантаження?

– По-перше, наша інфраструктура, можливо, і не наймодерновіша, якщо ми говоримо про мережі обленерго, втім не можна сказати, що вона вже така стара, що дихає на ладан. Треба розуміти, що в нас значно знизилося споживання, це означає, що навантаження на мережі теж знизилися, і це буде означати, що те додаткове споживання від електрообігрівачів легше поміститься у пропускну здатність цих мереж. Це перше.

Друге: минулого року в нас була зима порівняно тепла з погляду температурних режимів, але при цьому споживання електроенергії було значно вищим, ніж у попередні роки.

– Чому?

– Через високу ціну на природний газ більшість споживачів, які могли це зробити, "сіли на розетку", тобто перейшли з опалення газом на електроопалення, де це було можливо і доцільно. Виробництво і споживання електроенергії в Україні збільшилося. Тобто ми вже певний стрес-сценарій для нашої енергосистеми – в плані того, що всі користуються електрообігрівачами, – проходили і не раз, і не в одному сезоні. Тому я не прогнозую якихось системних проблем із тим, що застосування електрообігрівачів якось вплине на стабільність мереж. Очікуємо, що мережі справляться.

– А ви рахували, скільки в цьому сезоні буде коштувати одна гігакалорія тепла, виготовлена на газі, і одна гігакалорія, виготовлена на електроенергії? Що дешевше?

– Це цікаве запитання, тому що це залежить від того, яку ціну газу та електрики брати. Ми знаємо, що в нас для населення тарифи на газ і електроенергію є фіксованими, і вони не змінилися. Тобто це співвідношення залишилося таким приблизно, як і було. Я особисто для себе надаю перевагу електроопаленню.

– Це дешевше? Чи це професійне у вас?

– Це і професійне, і трохи дешевше. Якщо говорити про бізнес, який не має фіксованих тарифів, а має певну ринкову ціну, то при сьогоднішній ціновій кон’юнктурі електроопалення значно вигідніше, і саме малий бізнес і, напевно, частково середній бізнес – це ті споживачі, які активно переходять з газового на електроопалення за можливості.

Тому, в принципі, зараз електроенергетичний сектор набуває нових сенсів у світі, і в Україні його роль збільшується. Електроенергетика як галузь своє значення, свою важливість для суспільства теж в останні роки збільшує.

– Цього року ми почали експортувати електроенергію в Європу і, говорять, що це дуже хороший бізнес для держави. Ви можете про це більше розповісти? Які цифри надходжень до країни?

– Почати треба з того, що нам вдалося 16 березня, вже під час вторгнення, об’єднати українську і європейську енергосистеми. Це така епохальна, навіть геополітична, я би сказав, стратегічна українська перемога, коли ми від’єднали свою енергосистему від енергосистеми країн СНД і за три тижні після від’єднання, коли почалося вторгнення, ми приєдналися до європейської енергосистеми.

Це дало нам фізичну можливість почати експорт наприкінці червня. Ми опинилися в такий історичний момент у цій європейській енергосистемі, коли ціни на європейському ринку захмарні, вони історично рекордно високі. Це пов’язано з рекордно високою вартістю газу, з якої європейці виробляють певну частину своєї електроенергії. Якщо на українському ринку ціна на електрику, на оптовому ринку мається на увазі, 70-80 євро, то в європейських країнах вона зовсім нещодавно досягала 700. Зрозуміло, що в таких умовах, коли ще й в України є певний надлишок потужності, тому що знизилося у нас споживання, експорт надзвичайно вигідний.

Ми стартували з 100 мВт експорту, що є не дуже масштабним обсягом. Але ці перші 100 мВт принесли нам у місяць більш ніж мільярд гривень. Зараз ми працюємо з обсягом експорту 250 мВт, навіть і 300 мВт ми можемо експортувати в денний період доби. Ми хочемо кожного місяця збільшувати цей обсяг.

Сьогодні йдеться про 2-3 млрд гривень, які "Укренерго" може заробляти на доступі до міждержавних ліній електропередач, через які цей експорт здійснюється. Тобто ми як оператори енергосистеми беремо певну плату з експортерів за те, що вони отримують доступ до ліній електропередач, і ця плата визначається на конкурентному аукціоні, який проводиться за європейськими правилами. Вони прості: це прозорість – хто дав найбільшу ціну, той і поїхав.

Це дуже велика підтримка для української енергетики, тому що ми ці кошти не тримаємо в себе на рахунку, ми їх розподіляємо в ринок. Ми виконуємо перед галуззю певні спецобов’язки, ми фактично забезпечуємо ліквідність галузі сьогодні цими коштами. Також це валютна виручка, вона не буде зайвою.

– Ви сказали 100 мВт…

– Ми почали зі 100 мВт і мільярда гривень. Взагалі після об’єднання енергосистеми, а це дуже складний процес, який займає дуже багато років для багатьох країн, і наша не виняток, певний час, зазвичай рік-півтора, ці новоприєднані енергосистеми взагалі не експортують і не імпортують. Чому? Тому що сам по собі експорт – це фактор ризику для стабільності цієї великої уже європейської української енергосистеми, тому перший рік-два європейці дивляться, як ця новоприєднана енергосистема взаємодіє з європейською, усувають якісь технічні проблеми чи перешкоди. Тобто займаються технічною підготовкою для комерційних обмінів.

У кейсі з Україною ми настільки непогано збалансували свою енергосистему після російського вторгнення, між 24 лютого і 16 березня, що у нас фактично енергосистема була стабільнішою під час цього всього, що творилося, ніж у європейців у цей самий час, для порівняння.

Можливо, і знайдеться кілька країн у Європі, які, в принципі, можуть від’єднатися від решти партнерів і існувати самі по собі – а ми ще це робили під час війни та ще забезпечували стабільність технічних показників, тому європейці нам дозволили цей експорт всього-на-всього через два чи три місяці після фізичного моніторингу.

Експорт відкриваємо поступово. Тобто що відбувається? Вони дивляться, що в нас є певна надлишкова потужність, яка не впливає негативно на стабільність, вони через місяць дозволяють ще відкрити. До нового року прагнемо досягти більш значних величин. Ми бачимо, що кожного місяця нам дозволяють додаткові мегавати експорту відкривати. Я думаю, що до кінця року це вже будуть помітні на європейському ринку обсяги.

– Ви сказали, що в Європі електроенергія в 10 разів дорожча, ніж у нас. А хто у нас фактично компенсує цю різницю?

– Її немає чого компенсувати, тому що наша ціна на електроенергію, яка сформувалась в Україні, сформувалася фактично на українському ринку, тобто вона не є штучно стриманою. У нас просто сам мікс генерацій дешевший, ніж у європейців. Чому в них такі високі ціни? Тому що в них ключова ціна, за якою визначається ціна для всіх виробників, – це ціна газової генерації, а газ у них по 2-3 тис. дол за 1000 кубометрів.

В Україні, принаймні зараз, понад 80% виробництва електроенергії забезпечують атомні станції, гідроелектростанції і зелені виробництва – вони мають дуже низький тариф. Решта балансу, менш ніж 19%, закривають вугільні електростанції і дуже мало газу. А вугілля у нас теж своє, і його вартість на українському ринку в разів п’ять, напевно, нижча, ніж на європейському. Тому в нас просто всередині країни зараз така унікальна ситуація, що і електрика, і енергоресурси набагато дешевші, ніж у Європі. Ми виробляємо з українського вугілля набагато дешевші мегавати, ніж європейці з європейського природного газу.

– Але рано чи пізно ми ж перейдемо на світові ціни?

– Доти, доки Україна стратегічно має і планує мати потужну атомну енергетику, планує розвивати зелену енергетику і гідроенергетику, – доти наш енергомікс буде дешевий. Тобто це не питання того, що нам треба свою ціну якимось чином підтягнути до європейського рівня, це питання в тому, що в Україні є природна конкурентна перевага.

– У європейських цінах Запорізька АЕС скільки виробляє електроенергії?

– Коли Запорізька атомна станція і будь-яка інша електростанція виробляє електроенергію, вона її виробляє в українську мережу, і ті ж мегавати не промарковані, з якої саме електростанції вони надійшли. Загалом Запорізька АЕС виробляє до 25 відсотків українського балансу.

– Ми можемо це перевести в гроші? Скільки це в українських цінах, у європейських?

– Якщо взяти середню ціну 3000 гривень за мегават-годину і порахувати виробіток Запорізької атомної... Він, напевно, становитиме 35 млрд кВт⋅год у середньому. Це коли не було цієї тимчасової окупації. Можете порахувати, це великі гроші.

– Я до чого веду. У Путіна з’явився меседж, що ця війна обійшлася йому в мільярди доларів, але він збирається на мародерстві українських ресурсів повернути собі значно більше. Відповідно, було б цікаво порахувати оце протистояння довкола Запорізької атомної. Очевидно, це розбійницький бізнес-інтерес, тобто вони хочуть переключити її на Крим, наскільки я розумію, і постачати цю електроенергію до Криму. Правильно?

– Хотіти можна багато чого, вони і Київ хотіли захопити за три дні. Питання тільки в тому, що ми їм не дамо цього зробити. Зараз ЗАЕС є важливою для української енергосистеми. Не треба забувати, що в українській енергосистемі є ще резерви потужності, які можна використати і на теплоелектростанціях, і на теплоелектроцентралях, є можливість підняти генерацію на газу додатково, якщо треба. Ну і після 16 березня в нас є можливість отримання підтримки від наших європейських партнерів, і це один із найважливіших факторів безпеки.

– Якщо я правильно вас зрозумів, у нас дуже високий рівень резервування, тому якщо росіяни надумають обстрілювати якісь станції і, не дай Бог, їм це вдасться, то це дуже відчутного впливу на країну не матиме?

– Всі ми розуміємо, що може трапитися. Ми працюємо над планами відновлення, якщо щось станеться. Ми створюємо набагато більший аварійний запас матеріалів, запчастин, обладнання на цю зиму. Ми, до речі, якщо говорити про вугілля, уже накопичили більший запас палива, ніж торік, хоча спалювати вугілля будемо цієї зими набагато менше, ніж минулої, через менше споживання.

Проблеми можуть бути і, напевно, якісь будуть – це дуже складна ситуація, коли в тебе в країні повномасштабна агресія і тобі треба балансувати енергосистему в режимі реального часу. Але українські енергетики довели ще одну свою важливу властивість: ми здатні досить швидко відновлювати енергетичні об’єкти мережі обленерго, мережі "Укренерго", роботу електростанцій. Просто щоб ви розуміли – після деокупації північних регіонів ми змогли відновити за півтора-два місяці 15% своєї інфраструктури. Це дуже великий показник, і це означає, що навіть якщо будуть бити по критичній інфраструктурі, нам треба бути до цього готовими, бути готовими негайно її відновити, і це реально.

– Ви говорили, що на рахунках вашої компанії багато мільярдів гривень, а водночас ми чуємо переживання представників відновлювальної енергетики, що їм не платять. Ви їм заплатите?

– Ми заплатимо. Справа в тому, що оцей виторг ми розподіляємо в пропорціях 50 на 50 в два напрямки. Перший напрямок – ми закриваємо свої борги на балансуючому ринку. Інші 50% спрямовуємо на оплату гарантованому покупцю, який зі свого боку ці гроші направлятиме виробникам ВДЕ. Ця модель, цей механізм розподілу наших коштів затверджений у законі, який був проголосований Верховною Радою декілька тижнів тому. Він вже почав діяти, і зараз у відновлювальної генерації буде покращення проценту оплати зеленого тарифу.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!