Левченко про мирні переговори з ворогом: що і коли має вимагати Україна. Інтерв’ю

3 хвилини
29,4 т.
Левченко про мирні переговори з ворогом: що і коли має вимагати Україна. Інтерв’ю

Повернення контролю над усіма тимчасово окупованими територіями наразі видається радше мрією України, аніж реальною перспективою. Проте ця мета – наша принципова позиція. Мирні переговори з країною-агресором Росією будуть набагато успішнішими за умов потужного контрнаступу Збройних сил України, однак ворог може вдаватися до серйозних провокацій.

Відео дня

Наразі більш реальною виглядає перспектива повернення до кордонів станом на 23 лютого 2022 року. Проте Україна має залучити до переговорів із Кремлем своїх західних союзників, які мають дати свої гарантії – реальні гарантії, які, на відміну від Будапештського меморандуму, дійсно працюватимуть.

Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю OBOZREVATEL висловив експосол України у Хорватії, Боснії та Герцеговині Олександр Левченко.

На вашу думку, якою є головна умова мирних переговорів України з країною-агресором Росією? І чи можливі взагалі мирні переговори?

– Мирні переговори можливі завжди. Проте ми знаємо методику їх проведення російською стороною. Так, вони не проти цих переговорів, у них є певна тактична ініціатива. У них захоплені українські території, позиція в них досить виграшна. Але за таких умов ми поступаємося Росії досить великою частиною своєї території.

Якщо ж українська армія матиме успіх, переговори набудуть зовсім іншого характеру. Тоді можна домовлятися на якихось більш реальних умовах.

При цьому Україні обов’язково потрібно перестраховуватися, залучати країн-гарантів нашої територіальної цілісності. Потрібен рівень домовленостей більш високий, ніж рівень Будапештського меморандуму. Це має бути рівень договірних зобов’язань, а не декларативних. Сподіваємося, що так воно і буде.

Але зрозуміло, що наша переговорна позиція посилиться, якщо ми матимемо успіхи на полі бою. Якщо ж успіхів не буде, наша позиція буде дуже слабка і вразлива.

Чи можемо ми розраховувати на те, що згідно з цим мирним договором Україна повністю поверне усі свої території, повністю відновить свою територіальну цілісність?

– Побачимо. За сьогоднішніх умов ми можемо про це мріяти, але ця мета обов’язково має бути кінцевою. Це принципова позиція, яку підтримують і наші союзники.

Проте на першому етапі, можливо, це будуть якісь перехідні положення щодо Криму і, можливо, щодо якоїсь частини Донбасу, яка була окупована в 2014 році.

Тобто ви вважаєте, що для нас в принципі був би прийнятний варіант, якби завдяки цим мирним переговорам ми повернулися до кордонів станом на 23 лютого?

– Так, 23 лютого цього року. Це була б дуже сильна переговорна позиція. Але навіть якщо ми будемо поруч із цими позиціями, ще не досягнемо цієї деокупації, але буде ініціатива, це дорівнюватиме тому, що ми на цих позиціях. Якщо в тебе ініціатива і ворог бачить, що з кожним днем, з кожною годиною українські війська його тіснять.

Чи можемо ми розраховувати на те, що ворог сам буде просити про мирні переговори, коли розпочнеться потужний контрнаступ Збройних сил України?

– Коли почнеться потужний контрнаступ, побачимо, що там буде. Тому що ворог дуже підступний. Він може застосовувати невідомо що, зокрема провокації дуже серйозного характеру, якісь озброєння, якими він постійно лякає.

Все це непроста ситуація. Не треба ставитись до цього легковажно. Не потрібно будувати повітряних замків. До цього треба підходити дуже серйозно.

Варто усвідомлювати, що контрнаступ відбуватиметься за дуже кривавим сценарієм, з великими втратами. Тому що оборонятися легше, ніж наступати. Рівень втрат зовсім інший. І кількість озброєнь, необхідних для цього, зовсім інша.

Зараз у нас непростий період, але можна проговорювати це питання з ворогом навіть у таємних переговорах. Це було б нормально. Наприклад, на Балканах завжди велися таємні переговори, про які ніхто не знав. Комунікація все одно потрібна.