Ляльки 1940-1990 років збереглись під обстрілами: історія в Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова

Першого березня 2022 року від обстрілів зазнав ушкоджень Харківський державний академічний театр ляльок імені В. А. Афанасьєва. На його третьому поверсі — єдиний в Україні Музей театральних ляльок. Він вцілів попри постійні атаки на місто. Про те, як живе театр під час війни, розповіла Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова керівниця літературно-драматургічної частини, театрознавиця Ольга Дорофєєва.

"Музей театральної ляльки є унікальним для України, найбільшим і найстарішим. Він був заснований ще в 1952 році. Якщо порахувати всі експонати, вийде більш ніж 11 000 одиниць", — розповідає Ольга.

У музеї зібрані ляльки, які грали у виставах Харківського театру ляльок раніше: від 1940-х років до 1990-х. Це історія театру, яка зараз дійсно вражає.

"Є афіша, написана від руки поверх газети: афіша вистави, яка гралася, коли театр був в евакуації у 1940-х роках. Є музична шафа, яка датується XIX сторіччям. Є ляльки, які яким вже більше 100 років. Усі ці експонати надзвичайно цінні, і хотілося щоб вони продовжували зберігатися", — каже Ольга.

На початку повномасштабної війни робота в театрі припинилася, там з’явився волонтерський штаб. Був період, коли здавалося, що мистецтва більше не буде, що театр не працюватиме за призначенням.

"Я вже перебувала за кордоном, коли в квітні розпочалися перші спроби відновити роботу театру. Актори з режисеркою зробили виставу, яку возили по станціях метро. Коли у Харківському метро перебувало багато дорослих і дітей, то вони показували цю виставу, вона була надзвичайна", — ділиться Ольга.

Стало зрозуміло, що для мистецтва є місце і користь на війні. Для Ольги це був один із важливих аргументів щодо повернення в Україну. Окрім метро, театр їздив по Харківській області — і це допомагало людям.

"Мистецтво — свого роду терапія, можливість зібратися разом, проговорити травми, моменти, які болять зараз у всіх. Бачити ці очі, бачити ці посмішки, заради чого все робиться, — підтвердження того, що це дуже потрібно", — упевнена театрознавиця. Дивіться та слухайте її історію за посиланням.

Історія, яку розповіла Ольга, увійшла до архіву Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова. Це наймасштабніший у світі архів історій мирних мешканців України, які постраждали від війни. Архів Музею налічує вже майже 65 000 історій.

Кожна історія важлива. Розкажіть свою! Поділитися історією можна так:

— напишіть вашу історію на власній Facebook-сторінці з хештегами #Голоси_Мирних #розкажіть_свою_історію та запросіть друзів долучитися;

— скористайтеся чат-ботом t.me/civilvoicesmuseum_bot у Telegram;

— відвідайте портал Музею https://civilvoicesmuseum.org/ та натисніть "Розповісти історію" праворуч зверху;

— зателефонуйте на безкоштовну гарячу лінію 0 (800) 509 001