Мельник: Росія підготувала для ЗСУ "зуби дракона", бомбардувальникам ворога загрожує "бавовна". Інтерв’ю

4 хвилини
24,5 т.
Мельник: Росія підготувала для ЗСУ 'зуби дракона', бомбардувальникам ворога загрожує 'бавовна'. Інтерв’ю

Армія країни-окупанта Росії використовує для оборони своїх рубежів на Запорізькому напрямку "зуби дракона", або лінії Маннергейма-Вагнера – примітивні фортифікаційні споруди початку минулого століття, які в умовах сучасної війни не матимуть жодного значення під час контрнаступу Сил оборони України. Плануючи контрнаступ, Генштаб використовує ефективну тактику, розглядаючи одразу кілька напрямків.

Відео дня

Наразі бази російських стратегічних бомбардувальників, зокрема "Енгельс-2" у Саратовській області РФ, перебувають поза зоною досяжності українських сил та засобів. Водночас не можна виключали, що на них може трапитися "бавовна", як це вже було у випадку з Кримським мостом, ракетним крейсером "Москва" та іншими військовими цілями окупанта. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив співдиректор програм зовнішньої політики, координатор міжнародних проєктів Центру Разумкова, військовий експерт Олексій Мельник.

– Міністр оборони України Олексій Резніков заявив, що наразі ведуться переговори з країнами-союзницями, що мають ЗРК С-300, про поповнення запасів цих ракет. Експосол США в Росії Александер Вершбоу зазначив, що тактичні балістичні ракети ATACMS можуть допомогти Україні захистити об’єкти інфраструктури. Водночас у НАТО заявили, що про розміщення Patriot в Україні говорити зарано, але США домовляються про передачу NASAMS. На вашу думку, що є найбільш ефективним засобом від ракетного терору, до якого сьогодні вдається країна-агресорка?

– Якщо говорити про найбільш ефективні методи боротьби з ракетним терором чи з тим, що професійною мовою називається безконтактними методами ведення війни, коли запуски ракет виконуються на дальності, що поза зоною ураження наших засобів, то це нейтралізація ракет або відсунення цієї загрози від українських кордонів на відстань, з якої вони вже не зможуть діставати до цілей.

Але наразі це складно реалізувати. Принаймні, якщо ми говоримо про ракетне озброєння. Над цим потрібно думати, бо ті ж самі екіпажі, які випускають ракети по Україні з акваторії Каспійського моря, мають зрозуміти, що їхні акції не будуть безкарними, щоб не було такої методичності та регулярності обстрілів, якими вони є зараз. Але це перспектива не сьогоднішнього дня.

Щодо найбільш ефективних засобів, то, звичайно, це засоби протиповітряної і протиракетної оборони, це так звані кінетичні засоби та засоби радіоелектронної боротьби. Над цим зараз найбільше працюють, і у них є найбільша перспектива.

– Як я розумію, коли ви говорили про завдавання ракетних ударів з акваторії Каспійського моря, ви мали на увазі російську військову авіабазу "Енгельс-2". Відомо, що там розташовано понад 20 стратегічних бомбардувальників РФ. Кажуть, це фактично весь парк подібної авіації ворога. Яким чином ми можемо боротися з ними? Чи мають можливість наші Сили оборони винищувати їх хай не на базі, а ближче до наших кордонів?

– По-перше, це не весь парк, їх значно більше. Це не єдиний аеродром. Позиції чи рубежі, з яких запускаються ці ракети, поки що поза зоною досяжності наших Сил оборони. Ми можемо розглядати варіанти, як це зробили б американці, але, на жаль, у нас таких засобів поки що немає, якщо ми кажемо про засоби ППО чи засоби типу "земля-земля", які можуть туди дістати.

Разом з тим є факти того, як, наприклад, на одному з аеродромів на півночі Росії вибухнуло кілька вертольотів. Ми пам’ятаємо про пошкодження Кримського мосту та про атаку російських кораблів за допомогою надводних дронів. Все це нестандартні методи, які частково можуть компенсувати відсутність засобів дальнього ураження в Україні.

– Ще одне питання щодо ситуації на Запорізькому напрямку. Є інформація, яку підтверджують супутникові знімки, про те, що російські окупанти ретельно готуються до контрнаступу наших Сил оборони. На окупованій частині Запоріжжя встановили так "звані зуби" дракона. Два питання: наскільки вони ефективні та чи дійсно найближчим часом на цьому напрямку може відбутися контрнаступ?

– По першому питанню. Ці так "звані зуби" дракона, або ж лінії Маннергейма-Вагнера можуть бути ефективні, наприклад, якщо противник не знає про їхнє існування і в останній момент, коли йде навала наступу, перед ним несподівано з’являються такі перепони. Але вже після Другої світової війни це не було жодною несподіванкою. Тим більше це не було несподіванкою для контрнаступальних сил.

Я бачу, принаймні, дві основні цілі, заради яких це все робиться. Перша – це імітація того, що Росія серйозно готується до оборони. Але якщо йдеться про прикордонні райони Курської, Бєлгородської областей, то тут взагалі не треба бути жодним стратегом, щоб зрозуміти, що Україна не буде наступати на територію Росії. Отже, це імітація того, що Росія турбується про свою безпеку. Друга причина чи, можливо, перша – це ще один спосіб заробити на цьому.

На мою думку, навряд чи це матиме великий вплив на контрнаступ України, якщо таке рішення буде ухвалено. Ці фрагменти протитанкових загороджень будуть враховувати під час планування операції.

На друге питання в мене відповіді немає.

– З суто військової точки зору, на якій ділянці фронту контрнаступ наразі є найбільш доцільним? Де склалася найбільш вигідна ситуація для успішного просування Сил оборони України?

– Згідно з інформаційною політикою Міністерства оборони, про контрнаступ повідомляється пост-фактум – не одразу, а за кілька днів після того, як кілька населених пунктів звільнено. Отже, щойно ми отримаємо таке повідомлення, можна буде з упевненістю сказати, що це був саме той напрямок, де склалися найбільш оптимальні умови для контрнаступу.

На останок – підтвердженням успішної тактики, яку застосовує Генштаб, є підготовка контнаступу на кількох напрямках. Очевидно, в певний момент ухвалюється рішення про те, де саме відбуватиметься контрнаступ. Береться до уваги багато факторів, зокрема, оцінюються наші сили, дії противника тощо.

Приклад – успішні наступальні операції на Харківщині та на Херсонщині. Одночасно підготовка йде на кількох напрямках, а потім ухвалюється рішення на користь того, який є найбільш вигідним. Тому відповідь на це питання ми дізнаємося лише тоді, коли контрнаступ відбудеться.