Відео дня
Мельник: війна вийшла за межі України, вона приходить у домівки росіян. Інтерв’ю
Країна-терорист Росія поновила атаки на українські міста з використанням іранських дронів-камікадзе. Їхня ціль – не лише завдання шкоди мирному населенню, але й суттєве послаблення української протиповітряної оборони, адже на знищення дешевих, проте численних дронів доводиться витрачати дорогі ракети.
Втім подих реальної війни вже відчувають і громадяни РФ. Фактично війна вже вийшла за межі України. Останнім часом почастішали факти "бавовни" – вибухів як на військових, так і на цивільних об’єктах окупанта. У першому випадку можна з великою ймовірністю стверджувати, що йдеться про роботу українських спецслужб. У другому набагато більш ймовірна версія про дії, вчинені самими росіянами. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив співдиректор програм зовнішньої політики, координатор міжнародних проєктів Центру Разумкова, військовий експерт Олексій Мельник.
– 14 грудня після довгої перерви Київ був атакований дронами-камікадзе Shahed-136, 13 з них було збито. Що це за дрони – ті, що Росія додатково придбала в Ірану, чи ті, які виготовила самостійно? Яка їхня кількість?
– Наразі точно не можна сказати, чи це російська збірка, а чи дрони, закуплені в Ірану. Але напевно можна стверджувати, що це іранський дизайн – перефарбували, перейменували й зробили це доволі креативно. "Герань" співзвучно з "Тегеран".
Стосовно їхньої кількості є приблизні оцінки. Є партії, які вже закуповують, є ті, які готуються закупити. В будь-якому разі немає підстав говорити про те, що ці запаси виснажилися. Іран надає компоненти або готові вироби Росії. Тобто загроза залишається актуальною.
– Під час останньої атаки було збито 13 дронів-камікадзе. Ми не знаємо, яка була загальна кількість дронів, що атакували Київ. Раніше ви говорили про те, що наразі Україна має можливість знешкоджувати до 80% такого озброєння. Також стало відомо, що США анонсували передачу Україні ЗРК Patriot. Чи можемо бути певні в тому, що небо може бути закрито, принаймні над Києвом?
– Передусім щодо ефективності знешкодження дронів – це дані, які озвучуються командуванням Повітряних сил. Це офіційні заяви.
Що стосується можливості протидії дронам, балістичним ракетам чи іншим засобам, то найбільш ефективним було б все-таки ураження тих місць, з яких їх запускають. Наприклад, одним влучним ударом можна було б нейтралізувати цю загрозу на певний тривалий період – знищити як самі установки, так і тих, хто ними керує.
Якщо говорити про ситуацію, яку ми маємо зараз, коли доводиться боротися із цим озброєнням під час його польоту, то тут є певні нюанси. Наприклад, це те, що називається економікою війни. Для знищення дешевого дрона, який, звичайно, несе небезпеку, використовувати коштовну ракету Patriot – це питання економіки. Це питання того, що одна з цілей масованих атак Росії – виснаження нашої системи ППО.
І тут військовим доводиться робити досить непростий вибір: чи використовувати проти цих дешевих, але небезпечних дронів цінні ракети, чи використовувати зенітні установки, які теж доволі ефективні, але берегти ракети на випадок масованої атаки крилатими балістичними ракетами. Повністю перекрити системами ППО таку велику територію, як Україна, надзвичайно важко.
Із позитивних новин – останніми днями були повідомлення про передачу Україні партії зенітних установок Великою Британією, Німеччиною. Це доволі ефективні засоби. Окрім того, німецькі установки ще й оснащені радарами. Це підвищує можливості спостереження, своєчасного виявлення.
– Останнім часом почастішали випадки вибухів, "бавовни" на території РФ. Так, 13 грудня спалахнув завод "Звєзда" у Санкт-Петербурзі, вибух пролунав у військовій частині у Брянській області, де ремонтується російська військова техніка. У російській військовій частині, розташованій за 30 км від кордону з Україною, сталася пожежа. Таких прикладів дуже багато. Чи можна припустити, що більшість із цих випадків пов’язана з діяльністю українських сил? Якщо так, чи можна сказати, що війна фактично вже перейшла на територію Росії?
– Не можна намагатися побачити за всіма цими випадками діяльність українських спецслужб, партизанів тощо. Звичайно, якщо ми говоримо про вибухи, які відбулися на аеродромі "Енгельс-2" чи на інших військових об’єктах у РФ, наприклад, у Курській і Бєлгородській областях, то є підстави припускати, що війна переходить на територію країни-агресора.
Але якщо говорити про масштабні пожежі, які з певною регулярністю відбуваються у великих містах Росії, то там можуть бути зовсім інші фактори. Від офіційної версії про коротке замикання чи порушення правил безпеки до того, що говорять самі російські блогери й оглядачі. Що у такий спосіб бізнес, який у Росії зараз має дуже непрості часи, намагається компенсувати свої втрати. Тобто йдеться про свідомий підпал і намагання отримати страхові виплати.
Тому не можна однозначно стверджувати про те, що в кожному випадку є український слід.
Водночас якщо говорити про те, наскільки війна перейшла на територію РФ, то, думаю, багато хто з росіян, особливо у прикордонних районах, на території незаконно анексованого Криму вже доволі чітко усвідомлюють це. Наприклад, у тому самому Севастополі, де наразі інтенсивно проводять заходи із підготовки до наближення фронту до межі Криму, вже ставлять запитання – як же так? Ми вже мали бути в Києві, а зараз українська армія підходить зовсім близько до Криму. Вони це усвідомлюють.
Проблема в тому, що, як і раніше, ці запитання вони намагаються адресувати до свого вищого керівництва, але їхня суть – чому ми досі не розгромили Україну. Вони не запитують про те, де істинна причина того, що війна вже приходить у їхні домівки.
– Кремлівська маріонетка Пушилін заявив, що Одеса та Чернігів можуть бути захоплені. Також стало відомо про те, що на 20 грудня запланована зустріч Путіна із ватажками "ДНР", "ЛНР", Херсонської та Запорізької областей. Як ви думаєте, чому саме їх збирає Путін? Що там може обговорюватися?
– Давайте спочатку почекаємо і подивимося, чи Путін дійсно буде їх збирати. Тому що, якщо подивитися відео попередньої зустрічі Путіна з "главами республік", складалося таке враження, що це компіляція, змонтований відеоряд. Схоже на те, що люди на відео насправді не перебували в одному приміщенні. За виразом обличчя Путіна було видно, що йому це також не доставляє задоволення, попри те, що це його план, його ідея.
Тому я не знаю, чи буде Путін з ними зустрічатися, особливо враховуючи те, що він скасовує такі свої улюблені заходи, як велика щорічна пресконференція чи звернення до Держдуми. Останнім часом він зникає з публічного простору.
Але з впевненістю можна сказати, що жодних небезпечних для України речей від цієї зустрічі очікувати не треба.
Що стосується заяв Пушиліна – так, він маріонетка, але одним місцем він відчуває, що якщо не сьогодні, то завтра ситуація для нього може різко змінитися. Він, мабуть, пам’ятає, чим закінчували його попередники, чим закінчували інші маріонетки в інших регіонах. Тому він намагається такими заявами набити собі ціну, щоб продовжувати залишатися на цій посаді.
– Видання The Insider повідомило про те, що нібито у Путіна готують масові відставки чиновників, які відповідали за зовнішню політику. Якщо це дійсно так, якщо Путін має намір почистити свій зовнішньополітичний блок, з чим це може бути пов’язано?
– Немає нічого дивного в тому, що Путін час від часу здає когось на заклання. Йому зараз потрібно знайти винуватих. Херсон, перед цим – Харків, відсутність будь-якого прогресу на полі бою плюс опосередковані наслідки того, що відбувається в самій Росії, – когось Путін має призначати винним за це. Певною мірою це відтягуватиме момент, коли ці питання врешті-решт будуть адресовані саме йому.
Ми бачимо, що відставка чи призначення того чи іншого чиновника, по суті, не міняють ситуації. Навіть якщо говорити про військове командування, то якщо на місці того самого Суровікіна на прізвисько "Армагедон", яким усіх лякали, був би якийсь Пуровікін, було б те саме. А ті надії, які на нього покладали прокремлівські блогери, не надто справджуються.
Тому навіть якщо відбудеться відставка начальника генерального штабу Герасимова, це жодним чином не змінить ні в кращий, ні в гірший бік ситуацію для України. Поки що мусимо визнати, що Росія – це Путін. Допоки на чолі Росії залишатиметься Путін, всі, хто перебуває навколо нього, намагатимуться всіма силами догодити йому.