"Ми так хотіли просто жити!" На Запоріжжі загинув військовий інструктор і медик Олексій Мазур. Фото
Рятуючи поранених побратимів, на Запоріжжі загинув бойовий медик Олексій "Родео" Мазур з Вінниччини. Він захищав Україну з 2015 року і навіть після тяжкого поранення повернувся на фронт.
Під час лікування у госпіталі Олексій зустрів кохання всього свого життя і навесні цього року одружився, однак мріям закоханих про довге життя у мирі і любові поклала край війна. Про загибель Героя повідомила Facebook-спільнота "Мій Липовець".
"Ця звістка холодом торкнулася всіх, хто знав цього доброго, світлого і щирого молодого липівчанина Олексія Ігоровича Мазура. У боротьбі за Україну і за кожного з нас він загинув … Справжній патріот України, її Герой, Олексій Мазур, 11.03.1995 року народження, єдиний син у матері. Добровольцем став на захист України", – зазначено у повідомленні.
Місцеві ЗМІ повідомляють, що Олексій змалечку мріяв стати військовим. Мрія здійснилася, однак не так, як хотілося: однострій він одягнув після того, як Росія розпочала гібридну війну на Донбасі.
Бойовий шлях воїна розпочався з 2015 року, коли він встав до лав добровольчого батальйону спецпризначення "Свята Марія". Згодом Олексій пройшов відбір у бригаду "Азов".
"Пройшов конкурсний відбір у прикордонний загін оперативного реагування "Дозор". Але хотів бути у гущі воєнних подій. Тому обрав службу військовим медиком, фельдшером відділення збору та евакуації поранених медичної роти у бригаді спецпризначення "АЗОВ", – пишуть "Липовецькі вісті".
Навчався Олексій за програмою НАТО, у липні 2017-го отримавши сертифікат за навчальним курсом „Медик військового спеціального призначення“.
Рік тому Олексій отримав серйозну травму ноги та контузію, однак після лікування знову повернувся на передову зі статусом обмежено придатного.
"Після поранення і травм ноги міг залишитися у тилу. Але обрав службу, рятував поранених і був професіоналом у своїй справі", – пише "Мій Липовець".
Під час лікування у госпіталі Олексій зустрів кохання усього свого життя. За рік після знайомства, навесні 2023-го, закохані одружилися. 15 березня їхній шлюб зареєстрували, а вже 16-го молода дружина Ілона та мама Олексія Людмила Михайлівна проводжали його на фронт
Разом молодята тоді провели 5-днів: таку коротку відпустку отримав воїн з нагоди одруження..
"Був інструктором, навчав воїнів тактичної медицини, але, коли була необхідність, у складі бригади їхав за побратимами на поле бою. Важко сказати, скільки поранених вдалося Олексію вивезти з-під обстрілів, та зрозуміло — чимало", – зазначили земляки Героя.
8 червня близько 20 години вечора Олексій виїхав евакуювати поранених воїнів на Запоріжжі. Поблизу села Мала Токмачка у медичний автомобіль поцілив ворожий снаряд.
"Загинули два бійці одразу. Олексія вдалося витягти з авто, але поранення, яке отримав, було несумісним із життям. "Рятував чужі життя, а своє не вберіг", – крізь гіркі сльози мовить бабуся, Надія Денисівна", – розповіли журналісти видання "Липовецькі вісті".
За досягнення високого рівня показників у службі та бойовій підготовці мав ряд відзнак і нагород, серед них Відзнака Президента України „За участь в антитерористичній операції“ за захист суверенітету та територіальної цілісності України під час проведення антитерористичної операції, Відзнака Президента України „Ветеран війни“, нагрудний знак „За доблесну службу“ та інші.
"Добрий, оптимістичний, справедливий, відповідальний, чесний. Цікава і творча особистість, Воїн Світла, люблячий син, чоловік і турботливий внук… Він будував свої плани на майбутнє, вдихав кожну мить життя, мріяв, любив", – згадують про воїна на його малій батьківщині.
Олексій любив спорт, гори, тварин. Його сторінки в соцмережах були наповнені світлинами з походів у гори, участі в марафонах, веломандрівок. Також він займався бойовим мистецтвом джиу-джитсу.
"Ти мав велике добре серце, ти рятував людей і тваринок. Ти турбувався про мене, як ніхто інший. Ми будували так багато планів, ми хотіли просто спокійного життя, ми багато не просили. Ти заслуговував бути щасливим і я не можу змиритися з тим, що тебе більше немає", — написала дружина воїна Ілона на сторінці у соцмережі.
12 червня бійця відспівували у Михайлівському Золотоверхому соборі. Попрощатися з Олексієм Мазуром прийшли не тільки земляки, які проживають у Києві,а й воїни, яких він виніс з поля бою, кому врятував життя.
Поховали Героя на рідній Липовеччині. Йому назавжди лишиться 28 років.
Нагадаємо, раніше стало відомо, що у боях за Україну загинули два морпіхи з Івано-Франківщини. Орест Фартушинський і Володимир Жданов прийняли останній бій на Донеччині.
Орестові напередодні загибелі виповнилося 25 років. Він загинув 13 червня під час штурму ворожих позицій. Володимир же поліг у бою 16 червня.
Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!