Блог | Мінний терор: на порятунок від смертоносних "сюрпризів" потрібно багато років

Сьогодні, 4 квітня, Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки та допомоги у діяльності, пов'язаній із розмінуванням. Цього року цей день проходить у рамках кампанії "Розмінування не може чекати", привертаючи увагу до цієї проблеми.

Відео дня

Незважаючи на міжнародні зусилля щодо запобігання використанню наземних мін, ними всіяно багато територій у 70 країнах світу – в тому числі в Азербайджані та Україні.

З 1997 року, коли Конвенція про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва та передачі протипіхотних мін та про їх знищення (широко відома як Конвенція про заборону протипіхотних мін) була відкрита для підписання, її ратифікували або приєдналися до неї 164 країн, однак серед них немає ні Росії, ні Вірменії.

Обидві вищезгадані країни активно використовують протипіхотні міни: Росія проти України, а Вірменія проти Азербайджану. Так, ці держави не підписали і не ратифікували цю Конвенцію, однак вони повинні суворо дотримуватися її положень, керуючись тим, що цей документ заснований на міжнародному праві і ці міни за визначенням є зброєю невибіркової дії.

Застосовуючи протипіхотні міни, ці країни свідомо зневажають міжнародні норми, які забороняють використовувати цю страшну зброю. Попри пункта 4 Тристоронньої заяви від 10 листопада 2020 року Вірменія продовжує свою незаконну військову діяльність на території Азербайджану, і не лише не вивела повністю свої сили з території Азербайджану, а й продовжує здійснювати провокації. Протипіхотні міни, виявлені у великої кількості на території Азербайджану, є яскравим доказом цієї диверсійної діяльності.

Після закінчення війни 2020 року на звільнених від окупації територіях Азербайджану підірвалися на мінах 288 азербайджанців, 50 із них загинули. Останніми жертви мінного терору Вірменії стали двоє мирних азербайджанців, які загинули 16 березня.

Україна ж вважається четвертою у світі за величезною кількістю жертв підривів на мінах та третьою за інцидентами, пов'язаними з протитанковими мінами.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну сотні цивільних загинули або зазнали поранень внаслідок вибухів мін та інших небезпечних пристроїв. На сьогоднішній день заміновано приблизно третину території України. Мінами і боєприпасами, що не вибухнули, заражені близько мільйона гектарів земель сільськогосподарського призначення в країні.

Забруднення територій мінами загрожує життю людей, обмежує свободу пересування, позбавляє доступу до орних земель, вселяє страх, веде до відсутності безпеки та тероризує населення. Найбільше від нього страждають найвразливіші мешканці місцевих громад.

У грудні минулого року в одному зі своїх відеозвернень президент України Володимир Зеленський зазначив, що мінний терор буде одним із пунктів звинувачення Росії.

"Йдеться про більш ніж 170 тисяч квадратних кілометрів небезпечної території. Я впевнений: це буде серед пунктів звинувачення проти Росії за агресію – саме мінний терор. Який навіть ще жорсткіший і підліший, ніж ракетний, бо немає такої протимінної системи, яка могла би знищити бодай частину загрози, як це робить наша ППО", – сказав український президент.

Наземні міни є одними з найпідступніших і невибіркових засобів ведення війни. І Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки та допомоги у діяльності, пов'язаної з розмінуванням, є ще одним приводом для заклику до світової спільноти – для того, щоб покласти край загрозі, яка походить від цих смертоносних пристроїв.

Світова спільнота має збільшити зусилля щодо запобігання використанню мін. З цією метою Азербайджан, як країна, що піддається мінному терору, пропонує створити Глобальний цільовий фонд боротьби з мінною загрозою.

За підрахунками міжнародних фахівців, Азербайджану для вирішення питань, пов'язаних із розмінуванням, знадобиться майже 30 років та 25 мільярдів доларів. Для України, за підрахунками фахівців, на розмінування усієї країни знадобиться усі 70.

А доти над мирними жителями Азербайджану, України та інших країн щодня нависає загроза стати жертвами мін і боєприпасів, що не розірвалися.

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...