Відео дня
Замість строкової служби та військової кафедри у вишах: як змінились правила підготовки юнаків і що чекатиме на жінок
Верховна Рада ухвалила закон про обов'язкову базову загальновійськову підготовку для чоловіків віком від 18 до 25 років, яка покликана замінити строкову службу та проходження військової кафедри у закладах вищої освіти. Докладніше про цей закон і про те, чи може молодь бути мобілізованою після проходження цієї базової підготовки, читайте у матеріалі OBOZ.UA.
Остаточний порятунок від радянщини
Урядовий законопроєкт №12076 "Про внесення змін до Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" щодо особливостей постановки громадян України на військовий облік призовників та їхнього медичного огляду під час проходження ними базової загальновійськової підготовки" було зареєстровано у Верховній Раді 27 вересня 2024 року та схвалено за основу 3 грудня. У другому читанні документ було ухвалено вже 9 січня, причому 298 голосами. Одним словом, важливий закон. Як видно зі швидкості ухвалення та кількості голосів "за".
Головні новації закону – остаточне скасування в Україні строкової військової служби. Взагалі строкову службу в Україні хотіли скасувати давно, ще з 2014 року. Її припиняли, але потім повертали. За 24 дні до повномасштабного російського вторгнення президент підписав указ про скасування призову в армію з 1 січня 2024 року.
Вже під час великої війни, 18 жовтня 2022 року, було ухвалено закон №8109, який скасував призов на строкову військову службу під час воєнного стану. А за новим законом про посилення мобілізації від 14 квітня 2024 року строкову службу в Україні скасували зовсім, натомість – базова військова підготовка.
І ось – ще один закон. Очевидно, остаточний (його вже називають остаточним звільненням від радянщини). "Новий закон з'явився, щоби остаточно уточнити всі моменти. Бо в законі про мобілізацію було описано все загалом, тільки найголовніше", – пояснює OBOZ.UA народний депутат Олексій Гончаренко.
Підготовка для чоловіків обов'язкова, для жінок – за бажанням
Базова загальновійськова підготовка поділяється на два види – базова військова підготовка та базова військова служба. Перша – для молоді, яка навчається у закладах вищої освіти, друга – для решти молодих людей віком від 18 до 25 років. Тобто це певна аналогія навчання на військових кафедрах та проходження у минулі роки строкової військової служби.
І тут треба зазначити, що зараз ті військовозобов'язані, хто закінчив військову кафедру чи відслужив, можуть бути мобілізовані, навіть якщо їм немає 25 років. Виникає резонне питання – чи не станеться так, що 18-річна молодь, яка пройде загальновійськову підготовку, буде мобілізована? Теж просто за аналогією.
"Ні, ті, хто проходитиме підготовку у вишах або у тренувальних центрах ЗСУ, після набуття чинності цього закону не можуть бути мобілізовані раніше 25 років. Закон зворотної сили не має", – каже OBOZ.UA член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський.
Він розповідає, що військовозобов'язаний має право сам обирати час проходження підготовки – можна одразу після настання 18-річчя, а можна й пізніше. Але не за три чи п'ять місяців до 25 років.
"До 24 років час проходження військової підготовки можна обирати самостійно. Але потім – це вже вирішуватиме ТЦК, бо зволікати далі не можна. А ось щодо питання ставати на військовий облік – це неодмінно з 18 років. До речі, тепер це можна буде зробити без участі ТЦК, через "Резерв+". Але якщо це питання взагалі проігнорувати (як і загальновійськову підготовку), то тут нічого нового: є кодекс. Адміністративний та кримінальний", – каже Федір Веніславський.
Потрібно зазначити, що тепер юнаки, яким виповнюється 18 років, але вони перебувають за кордоном, можуть стати на військовий облік, не приїжджаючи в Україну. Зробити це можна віддалено, знову ж таки через "Резерв+".
Важливий момент: згідно з новим законом жінки також мають право на проходження базової загальновійськової підготовки. Але наголосимо – саме мають право. Для них це справа добровільна. При цьому завдяки схваленій поправці авторства народного депутата Олексія Гончаренка жінка може спочатку пройти базову підготовку, і тільки після цього стати на військовий облік. Або не стати. Це за бажанням.
Таким чином, розв'язався скандал – мовляв, жінок в Україні починають мобілізувати. Як бачимо, нічого подібного не відбувається.