"Перехід" України на євро: у Нацбанку зробили заяву
Коли варто очікувати прив'язки гривні до євро як курсоутворювальної валюти

Країна-агресорка РФ може у себе розбудувати нову пускову інфраструктуру для своїх дронів, з якої запущені "Шахеди" можуть досягнути Данії, Німеччини й Італії. А у випадку розгортання таких нових майданчиків у Білорусі російські безпілотними можуть дістатися й до іспанського Мадрида.
Так вважають фахівці Defense Еxpress. Зробити такий аналіз їх спонукали вторгнення російських дронів до повітряного простору Польщі та подальші повідомлення про появу невідомих дронів над столицями Данії та Норвегії.
Російський аналог іранських "Шахедів" "Герань 2", якими й було зроблено провокацію у Польщі, має дальність польоту 1800-2500 км. Це за умови повних баків з пальним безпілотників (а з пальним в агресорів, нагадаємо, вже проблеми).
"Щодо пускових районів, то частина пускової інфраструктури РФ для атак по Україні цілком може бути використана і для ефективного запуску дронів по країнах європейського сегмента НАТО", – вважають експерти.
Це, зокрема, майданчики у районі мису Чауда в окупованому Криму та під Брянськом. Також можливе створення пускового майданчика у району Санкт-Петербурга, який був би "найбільш вигідний" для таких цілей.
Із зазначених майданчиків (включно з гіпотетичним у Санкт-Петербурзі) дальності дрона "Герань-2" вистачить, щоб атакувати всі країни Скандинавії, Нідерланди, більшість території Німеччини та південь Італії. А безпілотними з повними баками, тобто здатні подолати 2500 км, покривають уже всю територію Великої Британії, Італії, а також більшу частину Франції.
Але розгортання нових пускових майданчиків для запуску дронів займає у росіян декілька місяців. Якщо потрібно здійснити запуск дуже швидко, то це можна зробити з авіабази у Брестській області у Білорусі.
"Також не варто відкидати можливість запуску і з Калінінградської області. Технічно це дає виграш у додаткові 700 км", – додають експерти.
Тож "у зоні ураження опиняється майже вся Європа, включно з половиною території Іспанії та Мадридом". Тобто у зоні ураження "всі європейські столиці, крім португальського Лісабона".
У ніч проти 10 вересня в Польщі зафіксували численні порушення повітряного простору російськими БПЛА. Прем'єр-міністр Дональд Туск заявив, що польські військові застосували зброю по виявлених цілях.
Польща закликала застосувати четверту статтю НАТО, проте в НАТО заявили, що не вважають інцидент нападом.
За наявними даними, щонайменше п'ять БПЛА були спрямовані на логістичний хаб у Жешуві. Ще два дрони залетіли в небо Литви, про що публічно не повідомлялося.
Президент США Дональд Трамп, уперше коментуючи атаку на Польщу, заявив, що "це могла бути помилка", однак "він не радий цій усій ситуації" та збирається "засудити Росію за те, що вона близька до цієї межі".
Своєю чергою міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заперечив, що наліт двох десятків дронів міг бути помилкою.
Пізніше Трамп уже не був упевнений, чи було вторгнення російських безпілотників до повітряного простору Польщі "помилкою".
Увечері в понеділок, 22 вересня, над Данією та Норвегією було зафіксовано появу невідомих дронів. Через них оголошували тривогу, аеропорти Осло й Копенгагена на кілька годин зупиняли роботу.
Жоден із дронів не було збито – відповідно до заяви поліції Копенгагена, вони "зникли". Данія та Норвегія проведе спільне розслідування обох випадків. OBOZ.UA тут зібрав інформацію про інциденти в кожній із країн.
Як повідомляв OBOZ.UA, 19 вересня три російські винищувачі МіГ-31 порушили повітряний простір Естонії. На перехоплення було піднято F-35 Італії.
Уряд Естонії ініціював консультації за 4-ю статтею НАТО, а також екстрено скликав Радбез ООН уперше за 34 роки членства країни в організації.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!
Коли варто очікувати прив'язки гривні до євро як курсоутворювальної валюти