На війні в Україні ліквідували "особистого кілера" Кадирова – росмедіа

57-річного Артура Денісултанова, якого російські та українські медіа пов’язували з низкою резонансних злочинів, ліквідували під час війни проти України. За наявними даними, він загинув у Донецькій області восени 2024 року.

Про загибель Денісултанова стало відомо з матеріалу російського видання "Медіазона", яке посилається на дані з витоку реєстру РАЦС. Журналісти зазначили, що смерть чоловіка зареєстрували в Чечні 4 грудня 2024 року.

У публікації також нагадали, що раніше його звинувачували у причетності до вбивства колишнього охоронця глави Чечні та замаху на командира добровольчого батальйону імені Джохара Дудаєва Адама Осмаєва.

Шлях на фронт

Останній вирок Денісултанов отримав у лютому 2023 року. Тверський районний суд Москви засудив його до шести років колонії загального режиму у справі про шахрайство в особливо великому розмірі.

Як писав "Коммерсант", у березні 2022 року Денісултанов разом зі спільником запропонував працівнику одного з московських банків провести обмін рублів на іноземну валюту. Після цього у потерпілого викрали сумку, в якій було 37 млн рублів.

Згодом чоловік залишив колонію та вирушив на війну проти України. Згідно з даними з витоку РАЦС, він загинув 2 листопада 2024 року поблизу міста Селидове в Донецькій області.

Обставини загибелі

Український державний проєкт "Хочу жити" повідомляв, що Денісултанов служив рядовим у складі 27-ї мотострілецької дивізії РФ. За інформацією проєкту, фактична дата його загибелі могла бути іншою – 2 вересня 2024 року.

Також було оприлюднено номер його жетона – АБ-760307. Водночас офіційна реєстрація смерті відбулася лише через місяць після зазначеної в документах дати загибелі.

У різних публікаціях Денісултанова називали "петербурзьким бандитом" на прізвисько Дінго. За роки свого життя він неодноразово змінював особисті дані та користувався різними документами.

Зокрема, у 2001 році він одружився із сестрою бізнесмена Кіяма Курмакаєва та взяв її прізвище. У 2008 році змінив ім’я на Цебро. Також мав документи на імена Артур Крінарі та Олександр Дакар.

Кримінальне минуле

Російське видання "Коммерсант" називало Артура Денісултанова впливовою фігурою у кримінальному середовищі РФ. За даними "Руспрес", уперше його засудили ще 1990 року в Чечено-Інгуській АРСР за вимагання.

У 1998 році Денісултанов разом зі спільниками намагався викрасти директора Колпінського харчового комбінату в Санкт-Петербурзі. Однак замість підприємця злочинці захопили його водія та вимагали за звільнення 300 тисяч доларів. Через два тижні чоловіка відпустили за викуп у п'ять тисяч доларів, після чого Денісултанов із підробленими документами виїхав до Харкова.

Згодом українська влада видала його Росії. Там його звинуватили у шахрайстві, використанні фальшивих документів, замаху на життя співробітника міліції та викраденні людини. Уже 1999 року Денісултанов вийшов на свободу після обміну: його батько визволив із чеченського полону російського строковика та обміняв його на сина.

У 2000-х роках ім'я Денісултанова неодноразово фігурувало у кримінальних зведеннях. Зокрема, 2002 року його звинуватили у шахрайстві, однак згодом розслідування призупинили.

Замах у Києві

У 2008 році Денісултанова затримали в Австрії через погрози колишньому співробітнику служби безпеки глави Чечні Умару Ісраїлову. Після того як Ісраїлов звернувся до Європейського суду з прав людини зі скаргами на тортури та викрадення людей у Чечні, його застрелили у Відні в січні 2009 року. Слідство не довело причетність Денісултанова до вбивства, після чого його депортували до Росії.

Після дострокового звільнення у 2017 році Денісултанов прибув до Києва, представившись журналістом французького видання Le Monde Алексом Вернером. Там він познайомився з командиром добровольчого батальйону імені Джохара Дудаєва Адамом Осмаєвим та його дружиною Аміною Окуєвою.

1 червня 2017 року під час зустрічі в автомобілі Денісултанов відкрив вогонь по Осмаєву. У відповідь Окуєва кілька разів вистрілила в нападника та поранила його. Денісултанов вижив, а згодом заперечував усі звинувачення на свою адресу.

У 2019 році його обміняли на українських полонених. За інформацією "Коммерсанта", перед поверненням до Росії він певний час воював у складі незаконних збройних формувань так званої "ДНР".

Раніше OBOZ.UA розповідав, на війні проти України загинув командир штурмового підрозділу 80-го танкового полку РФ Ілхом Петер. Російський військовий був одним із фігурантів проєкту "Обнулителі", де його колишні підлеглі звинувачували у наказах на вбивства військовослужбовців та відправленні людей у смертельно небезпечні штурми.

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA і Viber. Не ведіться на фейки!