"Над Донецьком проводять досліди – виживемо чи ні. За України такого не було!" Люди розповіли, що творять окупанти

5 хвилин
38,5 т.
Донецьк сьогодні

Жителі окупованого Росією міста-мільйонника, які підтримують Україну, розповіли, що зараз відбувається у Донецьку. За їхніми словами, попри обіцянки "нової влади", ситуація погіршується з кожним днем. І це не про бойові дії.

Відео дня

Докладніше про це читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

Як вижити без води

Найголовніша проблема у Донецьку зараз – відсутність води. Окуповане місто ніби опинилося в кам'яному віці. Вже кілька місяців воду давали дозовано – кілька годин на день, а протягом останніх трьох тижнів у кранах її немає взагалі. Це призвело до нового витка "еміграції" – дуже багато донеччан змушені були виїхати.

"У нашій багатоповерхівці з усього під'їзду залишилося сім сімей. У кого діти – практично всі поїхали", – розповіла Олена.

Черги по воду.

За словами жінки, яка мешкає в центрі міста – у Ворошилівському районі, ті, хто в змозі, набирають воду з річки, але в Кальміус зливають усе, що тільки можливо, – тому митися нею реально страшно. А ось прати доводиться.

"До речі, перемо вручну, тому що машинки-автомат через відсутність водопостачання, звісно ж, не працюють. Нарозхват на ринках зараз допотопні дошки для прання. Ми відкотилися на кілька десятиліть назад, ну а місцева "влада" продовжує годувати обіцянками", – говорить жінка.

Новий графік подачі води – раз на три дні.

За її словами, "влада" організувала підвезення води на кілька точок у різних районах Донецька, але черги – колосальні. Простояти за водою можна кілька годин. Причому дають її лише за паспортами, де вказано реєстрацію.

"Дають тільки технічну. Іноді роблять підвіз, тоді місцеві жителі біжать зі своїми баклажками і набирають. Але скільки ти занесеш? В основному використовують цю воду для туалетів, вона вся в розводах, із жирною плівкою", – поділилася донеччанка.

Воду для приготування їжі та для чаю доводиться купувати. "Беремо ту, що розливають у Єсентуцькому родовищі – вона коштує 80 рублів за 5 л. У магазинах продають і нашу, місцеву воду – наприклад, новоазовську, але це якась афера. Її просто неможливо пити", – розповіли донеччани.

У те, що найближчим часом ситуація зміниться, не вірить практично ніхто: "Над Донецьком проводять досліди – виживемо чи ні. За України такого не було!"

Продуктів багато, а грошейнемає

Після обстрілів перестав працювати великий ринок у районі залізничного вокзалу, але є й інші. На центральному Критому ринку, щоправда, надхмарні ціни – кілограм свинини може сягати тисячі рублів.

Для розуміння: за закріпленим у "ДНР" курсом 100 грн – це 150 рублів. Курс Нацбанку України: 100 грн – це 165,5 рублів, а середній банківський: 100 грн – 260 рублів.

Що стосується інших ринків, свинина (наприклад, на Калінінському) коштує зараз 350-400 рублів, сало до 500 – це з прошарком. Філе індички – близько 400, куряче – 300-350. Яловичини у продажу немає. Упаковка з чотирьох сардельок більш-менш нормальної якості (макіївський виробник) – майже 500 рублів.

З їстівної тушкованки, там, де є шматки м'яса, а не "каша", у донецьких магазинах лише калінінградська.

Місцеве морозиво коштує 50-60 рублів за 80 г, а російське чи білоруське – 130. Щоправда, і якість дуже відрізняється.

На ринках продають багато фермерських молочних продуктів: молоко коштує 60 рублів за літр, сир пісний – 250 рублів за кіло, а жирний – близько 400.

У магазинах продають кефір, молоко та сметану донецького молокозаводу, білоруські та з Північного Кавказу. Вони коштують трохи дешевше за ринкові, різниця становить 10-20 рублів.

Вершкове масло в магазині за пачку в 200 г (82% жирності) коштує в середньому 180-220 рублів. Це білоруське. На ринку можна купити у приватників фермерське, але, як кажуть місцеві жителі, масло "бодяжать" – щось додають. Такий продукт коштує близько 500 рублів за кілограм.

Зовсім погано в окупованому місті за час війни стало з медичною допомогою.

"Народ дуже скаржиться! Безкоштовно сходити до лікаря практично нереально. За консультацію у нормального фахівця потрібно віддати від 500 до 1500 рублів. І це "державні" лікарні. Взагалі медиків за вісім років із Донецька виїхало дуже багато, насамперед, звичайно, саме висококваліфікованих. Залишилися переважно глибоко літні, та й ідейні", – розповіла мешканка обласного центру.

З Донецька виїхали сотні лікарів

Якщо місто залишиться в окупації, то медична допомога, кажуть місцеві жителі, буде ще гіршою: "Студенти медуніверситету навчаються дистанційно: коли таке було? Та й навчання у них так собі. Як можна буде довірити своє життя такому лікареві?"

Що стосується ліків – нестачі в них немає. Є все, зокрема і європейських виробників – наприклад, французької фармкомпанії Sanofi. Щоправда, купити ліки може дозволити собі не кожен: ціни високі.

Зарплати в окупованому Росією місті – м'яко кажучи, не дуже. "Офіційно" мінімальна оплата праці в Донецьку зафіксована окупаційною владою на рівні 10 тисяч рублів, проте реалії інші – за словами співрозмовників OBOZREVATEL, найімовірніше, це 8 тис. руб.

Багато вакансій є для чоловіків, ось тільки нема кому працювати: після примусової мобілізації та відправлення на фронт у місті їх залишилося мало. Ті, кого не спіймали, – виїхали за кордон, а хтось просто ховається. Спокійно виходять на вулицю лише підлітки, які не досягли призовного віку, і люди похилого віку.

У Донецьку йдуть облави на чоловіків

За вакансіями на дошках оголошень у мережі теж можна скласти уявлення про реальні зарплати в Донецьку. Наприклад, водієві вантажного авто пропонують близько 7 тис. грн на місяць. Лікарі та вчителі отримують близько 8-10 тис. грн.

Зарплата в окупованому Донецьку

Багато місцевих не вірять, що запланований окупантами референдум про внесення до Росії хоч чимось їм допоможе. "Всі вже розуміють, що для людей нічого не зміниться. Росії ми не потрібні", – каже донеччанка.

За її словами, не минає і дня, щоб вона та її сусіди не згадували життя до 2014 року – до того, як розпочалася війна. Ось тільки повернутись у минуле неможливо. Щоправда, люди вірять, що з поверненням України життя налагодиться, хоча деокупації хочуть далеко не всі.