newspaper
flag
УкраїнськаУКР
flag
EnglishENG
flag
PolskiPOL
flag
русскийРУС

Новим людям треба буде розібратися в ситуації. На це може піти місяць і більше. Інтерв'ю з генералом Романенком

4 хвилини
163,1 т.
Новим людям треба буде розібратися в ситуації. На це може піти місяць і більше. Інтерв'ю з генералом Романенком

Війна в Україні дедалі більше зміщується в небо, де, на жаль, поки що домінує російська окупаційна армія зі своїми ракетами, БПЛА та дронами. Український ВПК суттєво просунувся у виробництві безпілотних літальних апаратів, але шлях до завоювання неба ще довгий.

Почасти вирішити проблему може не лише нарощування власного виробництва, а й надання Україні списаного озброєння та боєприпасів, які мають західні союзники. Наприклад, ракети CRV7, які може надати Канада. Оскільки йдеться про боєприпаси, термін придатності яких минув, спочатку вони мають пройти експертизу щодо безпеки. Щойно це буде зроблено – CRV7 підуть до України. Про це в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA розповів ексзаступник начальника Генерального штабу Збройних сил України, генерал-лейтенант Ігор Романенко.

– У нещодавній заяві президент Зеленський повідомив, що Україна продовжує перезавантаження державної системи. За його словами, наша країна може і має перемогти. На вашу думку, що необхідно змінювати у підходах держави до війни?

– Безумовно, вдосконалюватись необхідно завжди, особливо в умовах широкомасштабної війни. Однак робити це треба продумано. Наприклад, кадрові зміни призводять до того, що новим людям, хоч би якими здібними та активними вони були, потрібен час, щоб розібратися в ситуації. Якщо говорити про посади високого рівня, на це може знадобитися від місяця і більше.

Місяць за умов широкомасштабної війни – це великий термін. Чинник часу – стратегічний. Тому до кадрових перестановок необхідно ставитися виважено, щоб не вийшло так, що ці зміни більше зашкодять, ніж допоможуть у боротьбі з противником.

Так чи інакше, це може стосуватися не лише кадрових змін, а й змін, наприклад, у роботі військово-промислового комплексу, оскільки Росія ще рік тому перевела свою промисловість на воєнні рейки. Можна ставитися до такої ідеї по-різному, але очевидно, що підвищення інтенсифікації розробки та виготовлення озброєнь та техніки є потребою.

І авжеж, вкрай важливим є не лише заміна кадрів, а й згуртування команди військового керівництва нашої країни, щоб вона могла ефективно та цілеспрямовано працювати як на зовнішньому полі, з нашими союзниками, так і на внутрішньому – щоб наше суспільство бачило, що ці зміни йдуть на користь у протистоянні з противником.

– Чи вважаєте ви, що є певний рецепт, завдяки якому українська армія могла би вийти на новий рівень і обороноздатності, і боєздатності?

– Він відомий. Було зрозуміло вже до кінця першого року широкомасштабної війни, що це постачання сучасного озброєння і техніки на фронт, її освоєння нашим особовим складом, військовослужбовцями. Але ні першого, ні другого не вистачає.

За низкою оцінок, українська армія повинна мати озброєння на рівні дивізії армії США. До неї входить кілька бойових бригад та бригад забезпечення. Так от, сили та засоби такого рівня можуть принципово змінити ситуацію на фронті.

Що стосується внутрішніх завдань, які необхідно виконати – це призов та постачання особового складу, насамперед до воюючих бригад для їх доукомплектування. Це завдання, яке не вирішувалося у 2023 році, хоча на початку року військові порушували це питання перед політичним керівництвом країни. Воно не вирішене і досі, і це може мати серйозні наслідки. На таке сучасне озброєння має прийти особовий склад, а його ще треба навчити.

За умови високого рівня підготовки та мотивації цих військ можна досягти добрих результатів на фронті, аж до деокупації наших земель.

Новим людям треба буде розібратися в ситуації. На це може піти місяць і більше. Інтерв'ю з генералом Романенком

– Ми часто говоримо про наземні сили та засоби, але часто наші військові кажуть: "зараз небо їхнє", тобто окупантів. Ворог контролює небо не лише за допомогою авіації, а й дронів, безпілотників тощо. Чи погоджуєтесь ви з тим, що сьогодні акцент, зокрема у військовій допомозі Україні, має бути зміщений саме на повітряні засоби?

– Як військовий науковець, який має досвід понад 40 років у Збройних силах, хочу сказати, що так чи інакше перспектива полягає у збільшенні ваги повітряних засобів. Дедалі більше на фронт приходитимуть пілотовані та безпілотні апарати.

Останнім часом ми побачили, що частка та вага БПЛА у веденні бойових дій збільшилася. Через це президент ухвалив рішення про створення Сил безпілотних систем. Це дуже важливо. У підрозділах раніше вже було введено посади операторів систем, тепер же у Силах оборони з'явилася спеціальна структура, яка відповідатиме за розроблення та застосування безпілотних апаратів, причому не лише літальних, а й наземних та надводних. Це важливе питання.

Звичайно, розуміємо і ми, і фахівці наших союзників, що фактор дій у повітрі суттєво зростає. Ми це бачимо, зокрема, з ударів, яких завдає російська армія по Україні. Противник використовує свої можливості. Тому нам необхідно, по-перше, протидіяти з погляду ППО та ПРО, а по-друге, нарощувати свої можливості завдавання ударів по об'єктах супротивника з повітря. Для цього потрібні літаки, ракети далекого радіуса дії, потужніші і точніші.

– Останнє питання – з приводу так званого списаного західного озброєння. Генерал Буданов заявив, що Україна могла би отримати 83 тисячі списаних ракет від Канади. На вашу думку, наскільки безпечно використовувати боєприпаси, термін придатності яких минув? Наскільки надання таких боєприпасів і озброєнь могло би допомогти нам у нинішній ситуації?

– Насамперед необхідно розуміти, що йдеться про ракети для ударних вертольотів. Канадці завжди йшли нам назустріч. Ще до війни вони пропонували нам F-18, але тоді ця пропозиція не була прийнята керівництвом нашої держави. Канада і сьогодні йде в авангарді допомоги та вже розглядає питання надання нам ракет CRV7.

Справді, вони списані, їх багато, і вони нам потрібні. Але добре, щоб нам допомагали і вертольотами. Наприклад, ті, що в Австралії, ріжуть на брухт, хоча ми зверталися до них із проханням передати цю техніку нам.

Але щодо списаних боєприпасів, то вони являють собою певну загрозу. З цього погляду канадці не ухвалили миттєве рішення щодо передачі їх нам. Вони вивчають, наскільки це безпечно. Існують відповідні технології випробувань. Коли їх буде завершено, ракети можуть бути передані нам.