Наведення на ціль як у ракет Tomahawk: аналітики розкрили ультимативну перевагу українських далекобійних дронів

В українських далекобійних дронах використано систему DSMAC, яка є у таких ракетах, як Tomahawk та Storm Shadow. Але вітчизняні розробники розширили її за допомогою сучасних технологій. Ця система дозволяє повністю ігнорувати ворожі засоби РЕБ, орієнтуватись на місцевості та атакувати з надвисокою точністю.

Про це йдеться в аналітичному огляді військового порталу Defense Express. Експерти розкрили перевагу українських далекобійних дронів, які, зокрема, атакували завод в російській Єлабузі 2 квітня.

Аналітики зазначили, що коли йдеться про далекобійні удари дронами на відстань вже понад 1200 км, важливим елементом таких атак є навігація. Адже БПЛА в такому випадку має пролетіти складним маршрутом, з оминанням зон протиповітряної оборони.

У випадку з Росією супутникова навігація мало допоможе українському дрону, адже вона вразлива до засобів радіоелектронної боротьби, а РФ вклала величезні кошти в РЕБ. Ще до повномасштабного вторгнення на території Росії було створено цілі "поля РЕБ" з пригнічення супутникової навігації у межах областей.

Крім того, ворог створив також і стаціонарні комплекси РЕБ типу "Тобол". Один з них знаходиться у Калінінградській області, саме він створює постійні проблеми із GPS у Європі. Також РФ декларувала аналогічні можливості і для потужного РЕБ "Мурманск-БН".

Саме тому, в українських дронах використано доволі відому систему під назвою DSMAC, зазначають аналітики. Але, за їхніми словами, українські розробники створили нову версію цієї системи зі значно ширшими можливостями.

Сам по собі DSMAC з'явився ще у 80-х та 90-х на таких ракетах, як Tomahawk і його суть полягає у тому, що у пам'ять снаряда закладають еталонне зображення місцевості, яке має точну прив'язку до координат. Коли ракета летить, то вона робить фото поверхні та порівнює його з еталонним зображенням.

Однак у той час, коли система DSMAC була створена, існували значні обмеження на пам'ять та обчислювальні можливості.

Сьогодні ж розробники мають можливість завантажити весь маршрут у пам'ять дрона, а завдяки сучасним алгоритмам з розпізнавання об'єктів система може повноцінно самоорієнтуватися у просторі, зазначають експерти.

За аналогічним принципом цілком можливо реалізувати наведення дрона на кінцевій ділянці маршруту, "навчивши" його розпізнавати конкретний об'єкт, завдяки моделі цілі, що закладена у пам'ять.

Така технологія, яка також використана у крилатій ракеті Storm Shadow, дозволяє українським дронам, таким, як, наприклад "Лють", атакувати не просто нафтопереробний завод, а саме установки первинної переробки нафти, пояснюють експерти.

Як повідомляв OBOZ.UA:

Український дальнобійний дрон влучив в установку первинної переробки нафти на НПЗ в Нижньокамську, після чого там виникла пожежа.

Дрони СБУ та ГУР атакували завод у Татарстані, де ворог збирає "Шахеди". Безпілотник влучив в одну з будівель, над якою після вибуху в небо піднявся вогняний "гриб".

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!