NYT: ціллю контрнаступу ЗСУ був Мелітополь, але Сирський наполіг на Бахмуті

План контрнаступу навесні 2023 року на Мелітополь був ключовим для України. Однак генерал Олександр Сирський наполіг на звільненні Бахмута, що змінило стратегію, виснажило українську армію та призвело до невдачі на обох напрямках.

Відео дня

Про це йдеться в статті The New York Times, опублікованій 30 березня. За даними видання, тодішній глоовнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний та представники Великої Британії підтримували варіант, що контрнаступ має бути спрямовано на Мелітополь.

Цей маневр перекрив би сухопутні маршрути постачання окупантів у Криму, хоча це й було амбітно.

Зрештою, вони погодилися на двоетапну атаку, щоб заплутати російських командирів, які, згідно з розвідкою США, вважали, що в ЗСУ вистачить сил і техніки лише на один наступ.

Видання розповідає, як на Ставці Залужний вирішив, що генерал Олександр Тарнавський отримає 12 бригад і більшу частину боєприпасів для головного удару – на Мелітополь.

Генерал-лейтенант Юрій Содоль удаватиме наступ на Маріуполь, а Сирський очолить допоміжний удар на сході навколо Бахмута.

"Тоді слово взяв Сирський. За словами українських посадовців, генерал заявив, що хоче відійти від плану й провести повномасштабний наступ, щоб вибити росіян із Бахмута. Потім він просунеться на схід до Луганщини. Звісно, йому знадобляться додаткові люди й боєприпаси", – йдеться в матеріалі.

Сполученим Штатам не повідомили про результати засідання. Однак потім американська розвідка помітила, що українські війська й боєприпаси "рухаються в напрямках, які не відповідали узгодженому плану".

Невдовзі, на терміново скликаній зустрічі на кордоні з Польщею, Залужний зізнався американцям, що українці вирішили наступати в трьох напрямках одночасно".

За словами українських посадовців, після засідання Ставки президент Володимир Зеленський наказав рівно поділити боєприпаси коаліції між Сирським і Тарнавським.

Сирський також отримав п’ять із новонавчених бригад, залишивши сім для бою за Мелітополь.

Лідер наступу на Маріуполь, генерал Содоль, охоче прислухався до порад генерала-лейтенанта Антоніо Агуту, який допомагав українцям з контрнаступом.

Ця співпраця принесла один із найбільших успіхів контрнаступу: коли розвідка США виявила слабке місце в російських лініях оборони, сили Содоля відвоювали понад 20 кв. км території.

Для українців ця перемога поставила питання: чи не є бій за Маріуполь перспективнішим, ніж наступ на Мелітополь? Однак атака зупинилася через брак людей.

Проблема була очевидна на карті бойових дій в офісі генерала Агуту: наступ Сирського на Бахмут виснажував українську армію, йдеться в статті.

Агуту закликав Сирського відправити бригади та боєприпаси на південь для атаки на Мелітополь.

Однак Сирський не поступався, за словами посадовців США та України. Він також не змінив позицію, коли російський бізнесмен Євген Пригожин, чий ПВК "Вагнер" допоміг ворогу захопити Бахмут, повстав проти Путіна та відправив сили до Москви.

Розвідка США оцінила, що повстання може підірвати моральний дух і згуртованість росіян; перехоплення показали, що російські командири дивувалися, чому українці не тиснуть сильніше на слабко захищений Мелітополь, сказав американський розвідник.

Але Сирський вважав, що повстання підтверджує його стратегію сіяти розкол, знищуючи противника в Бахмуті.

"Я мав рацію, Агуту. Ти помилявся. Ми дійдемо до Луганська", – згадує американський чиновник слова Сирського.

Хоча підрахунки різняться, немає сумнівів, що втрати Росії – десятки тисяч – значно перевищували українські. Проте Сирський так і не відвоював Бахмут, не просунувся до Луганська. Залишався Мелітополь, пише видання.

Основною перевагою була швидкість – скорочення часу від виявлення цілі до українського удару. Але ця перевага, а разом із нею наступ на Мелітополь, була підірвана фундаментальною зміною у плані.

У Тарнавського було значно менше боєприпасів, ніж він планував; замість того, щоб просто стріляти, він тепер спочатку використовував дрони для підтвердження розвідданих".

Цей шаблон, підживлений також обережністю й дефіцитом довіри, досяг кульмінації, коли після тижнів повільного просування через ландшафт мінних полів і вогню гелікоптерів ЗСУ наблизилися до окупованого села Роботине.

Американські посадовці розповіли про наступну битву. Українці обстрілювали противника артилерією; розвідка США вказувала, що ті відступають.

"Займай позиції зараз", – сказав Агуту Тарнавському. Однак українці помітили групу росіян на вершині пагорба.

Супутникові знімки США показали щось схоже на російський взвод, від 20 до 50 солдатів, що Агуту не вважав перешкодою контрнаступу. Проте Тарнавський не рухався, поки загроза не буде усунута.

Партнери надіслали йому координати росіян і порадили одночасно відкрити вогонь і наступати. Натомість щоб перевірити розвіддані, Тарнавський відправив розвідувальні дрони над пагорбом.

"Це зайняло час. Лише тоді він наказав своїм людям стріляти", – розповідає The New York Times.

Після удару Тарнавський знову відправив БПЛА, щоб переконатися, що пагорб справді чистий. Потім він наказав силам увійти в Роботине, яке вони захопили 28 серпня.

Ці затримки коштували від 24 до 48 годин, за оцінками офіцерів. І за цей час на південь від Роботиного росіяни почали будувати нові бар’єри, закладати міни та відправляти підкріплення, щоб зупинити просування українців.

Агуту кричав на Тарнавського: "Тисни вперед". Але українцям довелося перекидати війська з фронту в тил і з лише сімома бригадами вони не могли досить швидко вводити нові сили, щоб продовжувати наступ.

Український наступ, власне, сповільнився через низку факторів. Але розчаровані американці постійно говорили про взвод на пагорбі.

"Чортів взвод зупинив контрнаступ", – сказав один офіцер.

Українці не дійшли до Мелітополя, й їм довелося скоротити свої амбіції.

Тепер їхньою метою стало невелике окуповане місто Токмак, приблизно на пів дорозі до Мелітополя, поблизу важливих залізничних і автомобільних шляхів.

Генерал Агуту дав українцям більше автономії. Але тепер він розробив детальний артилерійський план, операцію "Гуркіт грому", яка визначала, у що українці повинні стріляти, чим і в якому порядку, за словами американських та українських посадовців.

Проте Тарнавський заперечив проти деяких цілей, наполягав на використанні БПЛА для перевірки важливих точок, і "Гуркіт грому" зупинився.

У відчаї врятувати контрнаступ Білий дім санкціонував секретне перевезення невеликої кількості касетних боєголовок із дальністю близько 100 миль, і генерали Агуту та Забродський розробили операцію проти російських ударних гелікоптерів, що загрожували силам Тарнавського.

Щонайменше десять гелікоптерів було знищено, й окупанти відвели всю свою авіацію до Криму або на материк. Але українці все одно не могли просуватися.

"Останньою рекомендацією американців було доручити генералу Сирському очолити бій за Токмак. Це відхилили. Тоді вони запропонували генералу Содолю відправити своїх морпіхів до Роботиного, щоб прорвати російську лінію. Але натомість генерал Залужний наказав морпіхам вирушити до Херсона, щоб відкрити новий фронт в операції, яку американці вважали приреченою на провал – спробі перетнути Дніпро та просуватися до Криму", – йдеться в матеріалі.

Морпіхи переправилися через річку на початку листопада, але в них закінчилися люди та боєприпаси.

"Контрнаступ мав завдати нищівного удару. Натомість він мав безславний кінець", – пише видання.

Як повідомляв OBOZ.UA, днями Сирський відвідав Сумщину на тлі збільшення інтенсивності дій армії РФ та намагання ворога перевести бойові дії на територію України. Він працював в бригадах ДШВ ЗСУ, морської піхоти, ТрО, механізованих та деяких інших підрозділах.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!