Не коментую, що там з військової точки зору відбувається на українському-російському кордоні на Сумщині й Курщині (цікаво, що російські загарбники раптом згадали, що існує таки державний кордон!).

Але даю довідку з точки зору міжнародного права.

По-перше, згідно зі ст. 51 Статуту ООН Україна має "невід’ємне право на індивідуальну або колективну самооборону, якщо відбудеться збройний напад" на неї.

По-друге, саме збройна агресія РФ (підтверджена не лише де-факто вторгненням і тимчасовою окупацією регулярними російськими військами території України, але й багатьма документами ООН та інших організацій та й самою Україною) проти України стала підставою для застосування Україною права на самооборону. Україна може не утримуватися від застосування сили відносно РФ.

По-третє, у разі реалізації права на самооборону – воно може здійснюватися й на території агресора (на землі, у повітрі, на морі включно);

По-четверте, всі засоби для оборони, включно з наданими партнерами озброєннями та технікою можуть бути використані;

По п’яте, здійснюючи право на самооборону та відповідні військові дії, Україна не тільки захищає себе, а й робить внесок у вирішення головного завдання сучасного міжнародного права – забезпечити мир та зберегти світовий правопорядок.

Висновок: такі потенційні дії проти агресора не розглядаються, як така ж агресія, а лише як оборона та озброєний захист.

Тому говорити:

• "агресія" – неправильно; "самооборона", "озброєний захист" – правильно;
• "вторгнення" – неправильно; "відновлення територіальної цілісності й суверенітету" – правильно;
• "ескалація" – неправильно; "примушення до миру" – правильно.

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZ.UA – запосиланням...