Окупанти плачуться на відео, у чорному списку вже й Z-блогери: почалася нова хвиля "обнулення" у лавах армії Росії на війні проти України

Великі втрати російських окупаційних військ в Україні та неможливість швидко їх поповнити тими ж контрактниками призвели до нового витка злочинів серед командирів. У штурми відправляють навіть тих, хто ледве стоїть на ногах. Крім цього, гарматним м'ясом уже стають й затяті прихильники "СВО", відомі в Росії воєнкори та Z-блогери.

Докладніше про це – у матеріалі OBOZ.UA.

Квиток в один кінець

Багато галасу в російському сегменті Telegram наробило зникнення Єгора Гузенка (він автор каналу "Тринадцатый"). Ну, як зникнення. Річ у тім, що відомий Z-блогер і окупант докритикувався: у нього відібрали телефон, видали автомат, який клинить, і відправили на "бойове завдання" на території Донецької області. Причому з не зрощеним переломом.

17 квітня Гузенко писав про свою травму і публікував результати обстеження: "Нозі моїй пі**ець. Зробили КТ, яке показало, що зламана не тільки щиколотка, а й коліно, і зростатися воно не хоче, більше того – почав руйнуватися суглоб. Погані справи, коротше кажучи".

Тоді ж він поскаржився на те, що йому несвоєчасно і неякісно надали допомогу в госпіталі 347-го окремого медбатальйону.

На зв'язок затятий прихильник війни проти України не виходить із 27 квітня. Адміни його каналу вважають, що чоловіка могли позбутися командири підрозділу.

Єгор Гузенко воював на Донбасі з 2015 року, також брав участь у військових діях у Сирії. "Тринадцятий" також відомий різкою критикою військового командування і керівництва МО РФ. У 2024 році за напад на поліцейського на нього завели кримінальну справу. Після цього прямо із СІЗО він вирушив на фронт, щоб уникнути відповідальності.

А за три дні до так званого зникнення (відправки на штурм) Гузенко написав пост, у якому розкритикував Путіна за відключення інтернету, звинувачував його у брехні та нездатності забезпечити безпеку в тилу.

Адміни його каналу вже назвали подію з "Тринадцятим" квитком в один кінець. Що ж, цілком закономірний підсумок для воєнного злочинця.

"Вперьод! Інакше я вас обнулю"

До слова, "обнулення" (термін з'явився у ПВК "Вагнер") зараз щосили використовують в армії країни-агресорки. Щодо різних приводів: не тільки як розправа з тими, хто наважився відкрити рота, а й як погроза тим, хто не бажає воювати.

Днями російські соцмережі облетіло відео з окупантами з 82 полку, які благають про допомогу. Російські штурмовики поскаржилися на погрози розправою від командира після спроби "відкотитися".

"Ми були на бойовому завданні, нас розбила "Баба Яга" (український дрон. – Ред.). Ми повернулися назад, командир "Скіф" дав нам пі**и і відправляє нас назад. Я йому кажу: "Як нам повернутися? Один контужений, другий – поранений". А він: "Вперьод! Мені по**й, інакше я вас обнулю!", – розповів окупант.

А другий додав: "Але ми знаємо, що нам не повернутися. Ми бачили, скільки там хлопців уже лежить, а ми ще хочемо побачити своїх рідних".

Правильне бажання, а от рішення просити свого командира про помилування чи записувати сльозливі відео – ні. Єдиний шанс росіянам гарантовано зберегти своє життя на фронті – здатися в полон.

Ціна життя – всього пару тисяч доларів

Дедалі частіше про злочини командирів розповідають і родичі окупантів – страх втратити "годувальника" переважує боязнь зіткнутися з іншими наслідками. Яскравий приклад того, що зараз коїться в РОВ – те, що сталося з військовослужбовцем 47 танкової дивізії, Денисом Шабановим.

Ситуацію в соціальних мережах озвучила його дружина. Шабанов отримав важкі осколкові поранення в червні 2025 року. Його направили на лікування до Тамбовського військового госпіталю, де здирництво було поставлено на потік. Гроші вимагали за все: за довідки, категорії придатності та можливість залишати територію.

У вересні дружина приїхала провідати чоловіка-окупанта і в підсумку звернулася до військової прокуратури. Того самого дня Шабанова за наказом командира відвезли в частину в Муліно, де піддали тортурам: "Над ним знущалися, його лупили, припікали, пропалювали". Ба більше, командири "Барс" і "Добрий" вимагали від військовослужбовця... віддати їм квартиру, яку він отримав як сирота.

Вагітна дружина з дитиною регулярно приїжджала на КПП, але чоловіка до неї вивели тільки один раз – та й то в кайданках. У підсумку жінці через силовиків вдалося домогтися ВЛК. Лікар призначив термінову операцію, але Шабанов зрозумів, що його не відпустять і пішов у самоволку до сім'ї.

13 лютого росіянина вдома жорстко затримала військова поліція, відібравши телефон і особисті речі. Після 17 лютого Шабанов остаточно перестав виходити на зв'язок. На запит Слідчого комітету РФ в частині відповіли, що він перебуває в тилу, але потім давали суперечливу інформацію: зник, загинув, втік. За словами дружини, за повернення військовослужбовця командири зажадали грошей. При цьому вагітній жінці надсилали відео, як катують чоловіка.

"Ціна життя людини – 2500 доларів, 225 тисяч рублів. Одна телефонна розмова коштує 400 доларів", – розповіла про розцінки здирників дружина окупанта.

Цікавий момент: жінка працює в Тамбові директором керуючої компанії, яка обслуговує муніципальний фонд Міноборони, але навіть із такими зв'язками не змогла зупинити свавілля і врятувати чоловіка.

Командирів дружина військового назвала "основними вбивцями". При цьому вона явно не вважає таким свого чоловіка, який воював у лавах військ армії країни-агресорки.

"Я не хочу вмирати там"

Ще один претендент на "обнулення", який поки що ховається від військової поліції – 46-річний Олексій Нетунаєв зі 128-ї окремої мотострілецької бригади (в/ч 41772) 44-го армійського корпусу.

Він розповів, що добровільно уклав контракт нібито через те, що його 18-річного сина-строковика відправляли служити на кордон. Під час підписання контракту Нетунаєву-старшому обіцяли, що він буде "охороняти ППО", але в підсумку відразу відправили на штурм.

Звільнитися з армії теж не вийшло – ні через рік, ні навіть після дев'яти поранень. Нетунаєва вкотре визнали придатним, не давши пройти ВЛК, і тоді він пішов у СЗЧ.

Окупант також розповів про те, що командир, підполковник Бородін, розважається в тилу, посилаючи інших на смерть.

"Я не хочу вмирати там. Ось чесно. Я знаю, це буде квиток в один кінець мені. Бородін визначив, що я придатний і як би придатний штурмувати там щось. Я більше не піду вже, все, вистачить із мене", – заявив Нетунаєв.

Зрада "своїх"

Відправлення покалічених окупантів на штурм – вже звичайна практика в лавах армії Росії в зоні бойових дій. Але дедалі частіше з'являються свідчення, що військовослужбовців окупаційних військ командири просто кидають помирати. У тому числі... від голоду.

Нещодавно українські розвідники перехопили розмови бійців 169 окремої мотострілецької бригади 25-ї армії ЗС РФ, що діє на Лиманському напрямку.

"Спочатку по одній-дві шоколадки скидали, два дні. Ось третій день ми вже взагалі не жеремо, завтра четвертий буде", – каже окупант.

Згодом стає зрозуміло, що командуванню байдуже, що станеться із солдатами. Виявилося, що офіцер просто не передавав інформацію "нагору".

"Він ні**я не доповідає вам, взагалі нах*й бл**дь. Я так розумію, ви не в курсі подій тут?!", –- поскаржився окупант.

І таких випадків безліч. Берегти "героїв СВО" російські командири точно не збираються.