Опозиціонер Лебедько: Путін має сценарій компенсації за невдачі в Україні. Інтерв'ю

Росія накопичує війська на території Білорусі, але не з метою нового наступу з цієї країни, а з метою організації провокацій на білорусько-українському кордоні. Глава Кремля Володимир Путін, який не зумів "приєднати" до РФ Україну, має намір компенсувати невдачі на українському фронті "приєднанням" Білорусі.

Але для цього недостатньо просто ввести до РБ окупаційні війська. Необхідно налаштувати білорусів проти українців, наприклад, змусивши їх стріляти одне в одного. І тут у гру вступає білоруський диктатор Олександр Лукашенко. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив білоруський опозиціонер Анатолій Лебедько.

– В останні дні знову актуалізувалася тема загрози вторгнення в Україну з боку Білорусі. Так, стало відомо, що РФ перекинула на територію РБ близько 12 тисяч "мобіків". Було також анонсовано спробу вторгнення вже найближчими днями, але пізніше українська розвідка спростувала цю версію. Як ви оцінюєте таку небезпеку?

– Я погодився б із тим, що є ресурс і політична воля на провокації. Але неможливо здійснити повномасштабний напад в Україну силами 12 тисяч російських окупантів навіть за підтримки військових із Білорусі та перекидання додаткової військової техніки.

Проте цього ресурсу цілком достатньо, щоб організувати провокації. І попит на такі провокації на білорусько-українському кордоні є у Кремлі. Путін продумує різні сценарії розвитку ситуації, і один із них – це сценарій компенсації за невдачі в Україні. А це означає приєднання Білорусі.

Щоб це сталося, недостатньо ввести окупаційні війська. Потрібно, щоб громадська думка була або позитивною, або нейтральною у ставленні до росіян. А це може трапитися лише в ситуації, коли буде достатньо ненависті у відносинах між Україною та Білоруссю.

Тому Путіну стратегічно важливо вимазати у крові взаємини білорусів та українців. Для цього потрібні провокації. Якщо це станеться, якщо приціл буде наведений білорусами на українців і навпаки, і вони почнуть стріляти один в одного, то зрозуміло, що громадська думка так чи інакше змінюватиме кольори із синьо-жовтого на російський триколор.

У цьому інтерес Путіна. Але він не збігається з інтересом Лукашенка. З одного боку, він перебуває при владі лише завдяки підтримці Кремля, Путіна. Але з іншого боку, він розуміє, що Білорусь на 90% антивоєнна. І будь-які відправлення військових сприйматимуться негативно.

Лукашенко від цього негативу не відмиється. Немає такого відбілювача, який виробляли б у Білорусі чи РФ. Тому, звичайно ж, він цьому чинитиме опір. Але повідець, на якому Лукашенко перебуває у Путіна, надто короткий. Він не командує російськими генералами, які перебувають на території Білорусі. Це його слабке місце.

Таким чином, я вважаю, можливі провокації на кордоні, можливі спроби нагнітання антиукраїнських настроїв у Білорусі за допомогою цих провокацій. Але поки що я не бачу, за рахунок чого може статися повномасштабний напад.

– Позиція Лукашенка зрозуміла. Він якнайдовше намагається відтягнути момент своєї безпосередньої участі у війні. Але ми розуміємо, що інтерес Путіна абсолютно протилежний. Чи вважаєте ви, що Путін, який програє в Україні, може зважитися на крайній крок – змінити Лукашенка?

– Після раптової смерті Макея така версія витає в публічному просторі. Але знову ж таки, я не бачу реальної необхідності усувати Лукашенка. Він як сучий син і для російського керівництва, і для білорусів, але він набагато кращий, ніж Путін. На цьому наголошують і опоненти Лукашенка, і його прихильники. На кого міняти Лукашенка? Хто той персонаж, який зможе утримувати систему в тому стані, в якому вона перебуває?

Лукашенко за 30 років утворив концтабір. І цей концтабір асоціюється лише з ним. Усі інструменти у його руках. Прибери Лукашенка – і цей концтабір просто розвалюватиметься на очах. Жодна інша політична постать не зможе зайняти місце Лукашенка, не зможе бути комендантом цього концтабору.

Тому поки Лукашенко є в Білорусі, Путін може бути принаймні політично спокійний, що територія Білорусі може бути використана ним для різних спецоперацій, провокацій, ракетних ударів та іншого. Цей мінімальний набір Лукашенко Путіну надає.

Відмовлятися від цього? Краще мати синицю в руках, ніж журавля у небі. Звичайно, у Путіна є якісь домашні заготівлі, але час для них ще не настав.