Опозиціонер Риклін: доля Путіна в руках ЗСУ, вони розхитають Кремль. Інтерв'ю

3 хвилини
51,4 т.
Опозиціонер Риклін: доля Путіна в руках ЗСУ, вони розхитають Кремль. Інтерв'ю

"Тектонічні зрушення" в Росії, які спровокують зміну влади, можуть статися будь-якої хвилини. Політичні "еліти" країни-агресора вкрай незадоволені станом справ через наслідки війни в Україні, може вибухнути і вулиця. Але сам голова Кремля Володимир Путін не має наміру добровільно залишати крісло. Про наступника не йдеться, оскільки диктатор тотально нікому не довіряє.

Відео дня

Теоретично до влади в РФ може прийти умовна хунта на чолі з Євгеном Пригожиним – частина наближених Путіна, які вважають диктатора надто нерішучим та м'якотілим. Але все ж таки ключову роль у долі режиму відведено Збройним силам України. Чим більшими будуть їхні успіхи на полі бою, тим швидше будуть розхитані тектонічні плити режиму в Москві. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив російський опозиційний політик та журналіст Олександр Риклін.

– Чи вважаєте ви, що військові невдачі можуть спровокувати зміну влади в Росії? Адже ми знаємо, що кремлівська пропаганда подає події в Україні зовсім інакше, ніж є насправді.

– Теоретично можна припустити, що військові невдачі справді можуть провокувати реакцію тих "еліт", які всі ці роки були спрямовані виключно на Путіна, адже сьогодні ситуація вкрай змінилася. Адже той формат, який їм забезпечував Путін – "ми заробляємо в Росії, а наші сім'ї живуть на Заході, там наші гроші і все інше", – уже зламався.

Їм нав'язують абсолютно нову модель – що все залишається всередині країни. Теоретично вони, звичайно, можуть бути вкрай незадоволені. Але уявити, що в найближчому оточенні Путіна знайдуться люди, які будуть здатні на змову, доволі складно.

Все ж таки той великий негативний відбір, який проводився протягом усього путінського правління, викреслив зі списку його найближчого оточення постаті, здатні на якісь різкі та жорсткі ходи. Немає біля Путіна ані генерала Лебедя, ані генерала Рохліна, ані когось рівня Черномирдіна.

– Ви вважаєте, що варто розглядати лише найближче оточення Путіна? Чи може з'явитися лідер серед простих росіян?

– Звичайно, теоретично лідер може виникнути із середовища протесту, якщо такий протест раптом буде. Але це поки що складно прогнозувати. Загалом народний протест завжди вкрай складно прогнозується. Ніхто ніколи не знає, коли люди виходять на вулиці. Ніхто не прогнозував детально Арабської весни, Помаранчевих революцій у країнах колишнього соцтабору.

Начебто здається, що той тиск, який чиниться владою на суспільство, повинен провокувати якусь реакцію у відповідь, але цього не відбувається. Принаймні поки що. Люди можуть вийти будь-якої хвилини. Вийде мільйон людей у Москві – і це зовсім інша ситуація.

– Є версія, що незадовго до вторгнення в Україну Путіну повідомили смертельний діагноз. І той, щоб увійти в історію, наважився на такий крок. Ви бачите якісь неявні, непрямі ознаки того, що Путін сам, з власної ініціативи, збирається піти з влади?

– Ні, нічого подібного я не бачу. Я бачу ситуацію зворотну. Мені здається, Путін взагалі не передбачає сценарію, за якого він комусь передає владу. Насамперед з тієї простої причини, що він нікому не довіряє – ані Медведєву, ані Володіну, нікому із найближчого оточення. Тому що він знає ціну цим людям і не може бути впевненим, що ті зможуть гарантувати хоча б його безпеку. Він чудово розуміє, що за певного збігу обставин вони його просто посадять у літак і відправлять у Гаагу.

Тому сценарій, за якого він добровільно передасть комусь владу, мені здається абсолютно нереалістичним. І це незалежно від того, яке в нього здоров'я зараз. Але про це я говорити не беруся. Жодної інформації у нас із цього приводу немає.

– В останні дні в інформаційному просторі дуже активно фігурують Кадиров та Пригожин. Чи вважаєте ви, що ці два персонажі можуть розглядатися як можливі наступники Путіна?

– Якщо ми розглядаємо сценарій приходу до влади "хунти", тобто тієї групи з наближених Путіна, яким здається, що він занадто м'який і не доводить до кінця власну справу, то теоретично можна уявити, що Пригожин опиняється на чолі цієї групи.

З Кадировим усе складніше, бо його терпіти не може вся силова путінська верхівка, яку він неодноразово принижував. Та й контора його не шанує, прямо скажемо. Ні, я не бачу перспектив для Кадирова у цій конструкції.

Але все це досить умоглядні ситуації. Нам сьогодні важко прогнозувати, яким чином "еліти" – насправді це покидьки – почнуть реагувати на ситуацію, що погіршується.

А взагалі я вам скажу прямо: все в руках ЗСУ. Це та сама ситуація, коли фронт диктує найактуальніший порядок денний. Якщо не на 80%, то на більш ніж на половину від розвитку подій залежатиме внутрішньополітична ситуація в Росії.

Як плити почнуть зміщуватися, яка тектоніка тут почне відбуватися – це поки що складно прогнозувати. Але, зрозуміло, процеси підуть швидше, якщо успіхи ЗСУ будуть значними. Я не дуже вірю, що світ дозволить ЗСУ серйозно зайти на російську територію, але звільнення власних територій, включно з Кримом, було б очевидною та чіткою перемогою України в цій війні і, можливо, спровокувало б серйозні зміни в путінському оточенні та у всій політичній конструкції РФ.