Відео дня
"Пастки" для ворога: в ОСУВ "Хортиця" розповіли про застосування дронів для дистанційного мінування
На Донбасі, на напрямках, де нині точаться найзапекліші бої, українські воїни активно застосовують роботизовані системи. За їх допомогою, зокрема, здійснюється мінування на найбільш імовірних маршрутах наступу росйських військ.
Захисники дистанційно мінують дороги, лісосмуги, мости, переправи, щомісяця для цього використовуються сотні кілометрів дротку та тисячі мін. Подробиці в ефірі Українського радіо розкрив офіцер управління комунікацій ОСУВ "Хортиця" Денис Гойко.
Для дистанційного мінування, яке особливо активно нині проводиться на Торецькому, Покровському та Новопавлівському напрямках фронту, сапери та оператори дистанційного мінування із застосуванням безпілотних апаратів використовують роботизовані системи типу "Терміт, а також БпЛА "Вампір" та "Баба-Яга".
За словами Гойка, укранські воїни пильно відстежують ймовірні маршрути ворожого прориву чи обходу української оборони – і мінують дороги, лісосмуги, мости та переправи.
"Пріоритетні напрямки визначаються з урахуванням тактичної обстановки, оперативних завдань, особливостей місцевості, беруться розвідданні. Розвідк, прекрасно бачить дії противника. Мінування проводиться на найбільш очікуваних маршрутах наступу противника, коли є дороги, лісосмуги, мости чи переправи. Відслідковуються місця можливих проривів або обходів оборони. Ділянки, які недостатньо укріплені можуть бути і там, де противник може вийти або у фланг, або у тил. Тому розвідка передає дані, сапери, оператори з дистанційного мінування роблять свою роботу", – розповів Гойко.
За його словами, часом мінування доріг здійснюється безпосередньо перед початком ворожої атаки. Відслідковувати переміщення ворога чи його підготовку до атаки та висування для штурму допомагають розвідувальні дрони.
"Були випадки, що потрібно було мінувати ту чи іншу дорогу прямо перед початком наступу. Починається рух колони за 7-8 км і дрони вже ось в такому порядку починають мінувати. Інколи навіть дрони, які мінують, використовували ті ж міни, як скиди. І цим самим зупиняли наступ і штурм. Якщо там був наступ і вже цю ділянку противник розмінував своєю технікою або живою силою, то вже одразу ж вночі повторно можна цю дорогу замінувати. Мінні поля адаптуються досить швидко. В період ночі вони знову приводяться до нормального ладу", – повідомив представник ОСУВ "Хортиця".
Раніше для дистанційного мінування використовувалися спеціальні снаряди для реактивної артилерії. Саме за їх допомогою ворог здійснював мінування на відстані, зокрема під час боїв за Бахмут: окупанти розкидали протипіхотні міни з РСЗВ "Ураган".
Україна ж від СРСР "успадкувала" спеціальні снаряди для "Акації". Однак їх було "не так багато".
Зараз, констатував Гойко, дистанційне мінування за допомогою артилерії "своє доживає" – зокрема, через обмежену кількість як відповідних радянських снарядів, так і боєприпасів для дистанційного мінування 155-мм калібру.
Тож зараз для цієї мети переважно застосовуються безпілотники, які дозволяють проводити мінування на відстані, що не дуже сильно поступається тій, що досягалася за допомогою артилерії.
"Це можуть бути і роботизовані системи типу роботи "Терміт", які беруть протитанкові міни. Основні – безпілотний літальний апарат типу "Вампір", "Баба-Яга". Вони виконують досить багато роботи", – зазначив Гойко.
Він додав, що дистанційне мінування дозволяє мінімізувати небезпеку для особового складу.
"Зараз людина вже не бере дві міни під боки і не йде кілька кілометрів, не ставить їх, тому що є досить велика небезпека – дрони. Тому зараз майже все мінування дистанційне. БПЛА полетів, відпрацював", – каже представник ОСУВ "Хортиця".
Відповідаючи ж на запитання, наскільки важливу роль відіграє дистанційне мінування в умовах сучасної війни, Гойко навів конкретний приклад.
"Зі 100 мотоциклів і 40 одиниць бронетехніки, яку в квітні відбивала 14 бригада Нацгвардії "Червона Калина" на Покровському напрямку, знищено було 96 мотоциклів, понад 20 одиниць техніки і понад 230 росіян. При відбитті цього штурму 70% ураження техніки було за допомогою дистанційного мінування. Хлопці дуже гарно замінували дорогу, по якій вівся наступ", – зазначив він.
"Танці на граблях" окупанти продовжують і нині.
"Біля Малинівки вже третій день по два мотоцикла заїжджає. Вони, напевно, думають, що попередники вже розмінували ту дорогу. Там три дні вже дев'ять мотоциклістів лежить зі своїми мотоциклами підірвані. Вони йдуть і не жаліють своїх, не жаліють техніку. Таке трапляється доволі часто і підміновувати ту дорогу потрібно повторно. Це все робиться і це все бачиться", – підкреслив офіцер управління комунікацій ОСУВ "Хортиця".
Гойко додав, що росіяни використовують мотоцикли з першочерговою метою – "швидко пройти, не покриваючи великої площі, на великій швидкості або загородження, або певну ділянку від свого району висування до якихось позицій". Аби звести нанівець цю умовну перевагу, українські інженери працюють, не покладаючи рук.
"Робота наших інженерів дуже кропітка, тому що поєднуються вибухові загородження з не вибуховими, і роблять вони це у дуже великій кількості. Просто сотні кілометрів дроту, десятки тисяч мін встановлюються щомісяця. Головне, що це дає результат, це зупиняє ворога", – підкреслив представник ОСУВ "Хортиця".
Також він навів деякі цифри, що дають уявлення про обсяги цієї роботи.
"За дистанційним мінуванням майбутнє Сил підтримки, майбутнє для саперів. За травень встановили 23 тисячі протитанкових мін і понад 118 тисяч протипіхотних. Дистанційне мінування корисна справа і вона має майбутнє. Зараз в командуванні розробляються нові принципи для ще швидшого реагування. І це будуть не тільки дрони "Вампір", – резюмував Гойко.
Нагадаємо, наприкінці травня повідомлялося, що Росія стягнула великі резерви під Покровськ. Там тривають безперервні штурми, але українські захисники стримують ворога, завдаючи йому відчутних втрат. Противник же не полишає спроб прорвати українську оборону, об яку вже сточився не один десяток тисяч загарбників.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!