Відео дня
Перемир’я у Чорному морі, атаки на Керченський міст і провокації з зерном: Заблоцький пояснив загрози для України
В Саудівській Аравії відбулися російсько-американські та українсько-американські переговори, на яких, зокрема, обговорювалося питання безпеки навігації у Чорному морі. Було погоджено безпечну навігацію в Чорному морі, утримання від застосування сили та не використання комерційних суден у військових цілях. "Ми домовилися, що може бути тиша на морі та вільне судноплавство", – повідомив президент України Володимир Зеленський. Міністр оборони України Рустем Умєров, своєю чергою, наголосив, що переміщення Росією своїх військових суден за межі східної частини Чорного моря буде вважатися порушенням духу домовленості та розглядатись як загроза національній безпеці України.
Як режим тиші у Чорному морі позначиться на позиціях України в цьому регіоні? Які додаткові виклики і загрози це може нести?
Своєю думкою з цього приводу в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA поділився військово-морський експерт, оглядач журналу Defense Express, науковий співробітник Національного військово-історичного музею України, капітан I-го рангу у відставці Володимир Заблоцький.
– За підсумками російсько-американських та українсько-американських переговорів 24 березня в Ер-Ріяді, Саудівська Аравія, сторони погодили режим тиші у Чорному морі. Наскільки це хороше рішенням з точки зору інтересів України?
– З точки зору інтересів України це не дуже хороше рішення. Тому що наразі ми фактично контролюємо Чорне море, а росіяни контролюють повітря та окуповані території, зокрема, Крим. Якщо ми припинимо вогонь, вони будуть наближатися до наших берегів, вони зможуть наближатися до нашого морського шляху експорту, провокувати тощо.
А загалом вони хочуть відновити так званий зерновий коридор, тому що в такому разі в них була б формальна можливість контролювати наш експорт. Тобто їхня складова у двосторонній комісії могла б створювати штучні перешкоди для нас – перевірки, затримки тощо. Натомість російське зерно йшло б без перешкод.
Якщо буде припинення вогню, їхнє зерно і так піде без перешкод, але росіяни хочуть зашкодити нашому експорту. Відповідно, нам цього не потрібно. Ми вийшли на позначку 50 мільйонів експорту (обсяг експорту зернових і зернобобових культур з України у 2023-24 роках перевищив 50 млн, – Ред.) – це більше, ніж ми мали перед повномасштабним вторгненням.
Але, на жаль, Трампу подобається "гарний пацан" Путін. Трампу аж кортить, так хочеться отримати Нобелівську премію миру. У Обами була, а в нього ні.
– Як ви думаєте, як це рішення позначиться на стані Чорноморського флоту Росії?
– Ми будемо зобов’язані не стріляти, і вони будуть пересуватися в Крим і назад. Але дипломатія – це мистецтво можливого. Те, що Росія не може вирішити військовим шляхом, вона намагається вирішити дипломатичним шляхом. Взагалі-то Чорноморський флот нікуди не виходить і нічого не вирішує. Його ховають. В разі ухвалення такого рішення він зможе виходити.
Але я думаю, що це не надовго. Коли Путіну перемир’я буде вже не потрібне, він знайде спосіб, як його порушити, так само, як і Трамп. Це два психотипи, які працюють виключно на себе, на свій рейтинг тощо. Трамп ще не зрозумів, що його водять за носа. А може й розуміє, але часовий лаг в нього не надто великий – за рік буде переобрання в Конгрес (в листопаді 2026 року, – Ред.). Відповідно, зміниться розстановка політичних сил в США. Зараз Трамп має підтримку в обох палатах, а згодом може й не мати.
Наше завдання – втриматися, по максимуму нічого не визнавати, нічого не підписувати, а якщо й підписувати, то таке, що згодом можна змінити. Ми будемо воювати, ми готуємо наступ. Як говорив главком Сирський, в обороні ми не отримаємо перемоги. В нас є сили, є засоби, є підтримка Європи. Якби США не валяли дурня, ми могли б переможно закінчити війну вже цього року. Але вже сталося, як сталося.
– Разом з тим Трамп продовжує декларувати свій намір припинити війну в Україні. На вашу думку, яке рішення щодо Криму, щодо Чорного моря могло б дійсно пришвидшити закінчення війни?
– Побажання і забаганки Трампа не стикуються із реальністю. Він недалека і неосвічена людина. Він ставить воза попереду коня. Він робить не те, що треба, не там, де треба, і не тоді, коли треба. І при цьому хоче досягти результату.
Я бачив би такий оптимальний варіант угоди: максимально озброїти Україну, закрити небо над Чорним морем і над Україною, забезпечити наступ Сил оборони України та звільнення наших тимчасово окупованих територій протягом хоча б наступного року. Але, на жаль, наразі це неможливо, тому ми будемо змушені терпіти Трампа. Він ще багато нашкодить і нам, і Європі, і самим США.
– Як Європа могла б допомогти Україні посилити позиції в Чорному морі?
– Європа могла б потужно підтримати нас дипломатично, але справа в тому, що вона, на жаль, не є стороною переговорів у Саудівській Аравії. Трамп не погоджується на залучення Європи до переговорів. Принаймні, на цей момент. Адже він розуміє, що Європа виступатиме на боці України, а йому це не вигідно. Він хоче закінчити війну за будь-яку ціну, а будь-яка ціна – це ціною України.
– Запитання щодо Керченського мосту. Це рішення стосуватиметься також і ударів по мосту, вірно? Отже, доведеться дещо з цим почекати?
– Я б не робив великий акцент на мості. Він не вартий того, аби про нього говорили з кожної праски. Його треба знищувати, але тоді, коли почнеться армійська операція із звільнення Криму, щоб відрізати від постачання російське угрупування. А завдавати удари до того… Вони відремонтують його знову. Знову ж таки, перемир’я якщо й буде, то лише на 30 діб. А далі ніхто не завадить нам знищити міст.
Знову ж таки, Росія і у разі перемир’я не зможе вирішити питання із протокою Босфор, яку Туреччина згідно з угодою Монтре перекриває для кораблів воюючих країн.