Після взяття Покровська – атака на Запоріжжя та Херсон? Селезньов спрогнозував дії армії РФ
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!

Країна-агресор Росія задекларувала мету "приєднання" до РФ чотирьох українських областей – Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської. Чи означає це, що після теоретичного виходу ворожої армії на адміністративні кордони Донецької області противник розпочне наступальну операцію на півдні нашої країни, де вже сьогодні він зосередив угруповання 150 тисяч? Ні, жодного автоматизму тут не буде, оскільки ситуація для ворога є досить неоднозначною. Сьогодні він веде активні бойові дії відразу на кількох ділянках фронту, і на відкриття ще одного напрямку йому просто бракує ресурсу.
Ворог продовжує і продовжуватиме спроби з пошуку слабких місць в українській обороні на півдні, але знайти їх буде проблематично, оскільки Сили оборони тут добре закріпилися. Що стосується перспектив завершення бойових дій завдяки позиції президента США Дональда Трампа, то, на жаль, він не має достатніх важелів тиску на главу Кремля Володимира Путіна, який підняв планку своїх вимог надто високо. Тому не виключено, що активні бойові дії продовжаться протягом 2025 року.
Такий прогноз в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA озвучив військовий експерт Владислав Селезньов.
– Чи вважаєте ви, що якщо суто теоретично ворожа армія вийде на адміністративні кордони Донецької області, одразу ж автоматично противник почне реалізовувати свій план щодо Запорізької та Херсонської областей України, які він "записав" собі до конституції?
– Що стосується розвитку ситуації на захід від Покровська, то думаю, що вона визначатиметься ресурсними можливостями російської армії. Поки що рано говорити про те, що ворог буде зацікавлений рухатися у напрямку адмінкордону між Донецькою та Дніпропетровською областями.
Фактично зараз їм не вистачає ресурсу для того, аби заблокувати наше угруповання, яке діє в районі Покровсько-Мирноградської міської агломерації. Щодо певних ризиків ескалації ситуації на півдні Запорізької області, то такого варіанта відкидати не можна.
Буквально вчора (20 січня. – Ред.) я отримав інсайд із Криму: місцеві військовослужбовці з-поміж російської окупаційної армії, які дислокуються на півострові, кажуть, що близько 150 тисяч зосереджено на півдні Запорізької області, й вони буквально очікують наказу активних наступальних процесів.
Що це таке? Російська ІПСО чи вони справді живуть у цих ілюзіях? Поки що складно сказати. Думаю, це питання необхідно насамперед адресувати нашій розвідці, яка має різні можливості відстежувати маневри росіян, зокрема в межах їхньої підготовки до можливих наступальних дій.
Але ключове питання полягає ось у чому. Зважаючи на те, що активність російської армії відбувається на багатьох ділянках фронту, не тільки в районі Покровська та Мирнограда, а й у районі Часового Яру, Торецька, на Лиманському та Куп'янському напрямку. Тож я думаю, що зараз у росіян можливостей для відкриття ще однієї масштабної ділянки фронту ресурсів замало.
Якби вони мали вільні ресурси, вони б точно й гарантовано відправили б їх у район Мирнограда чи Покровська, щоб якнайшвидше реалізувати кейс окупації. Але вони діють лише тими силами та засобами, які їм там доступні, угрупованням чисельністю близько 100 тисяч; додаткові сили та засоби вони знайти не здатні.
Тому я вважаю, що ймовірність активізації бойових дій на півдні Запорізької області в найближчій перспективі не визначена стосовно того, що в росіян недостатньо ресурсів для реалізації цих завдань. Щодо тактичних епізодів, то спроби противника організувати зручніші плацдарми на тактичному рівні, намагатися просуватися вперед на півдні Запорізької області, шукати там слабкі місця в нашій обороні – такі варіанти відкидати не можна.
Так, безперечно, в зоні ризику постійно перебуває обласний центр Запоріжжя. Російські комплекси С-300, керовані авіаційні бомби, балістичні ракети – це створює серйозні проблеми для жителів міста. Причому, як бачимо, російські ракети й бомби прилітають не лише по промислових об'єктах у Запоріжжі, а й по цивільних об'єктах – житлових будинках, лікарнях тощо.
– Ви вважаєте, що це досить велике угруповання ворога на півдні Запорізької області просто чекає на випадок, коли в нашій обороні вдасться знайти слабке місце?
– На мою думку, зараз вони перебувають на етапі пошуку цих слабких місць. Чи готові вони трансформувати свої ресурси на певні територіальні здобутки? Думаю, для цього вони мусять бути впевнені, що матимуть стабільну логістику для забезпечення цього угруповання. Говорити про те, що тут і зараз вони перейдуть у наступ, я не став би.
Також дуже важливо: порти Бердянська та Маріуполя ворог усе активніше використовує для логістичного забезпечення російського угруповання військ на півдні Запорізької та Херсонської областей. Тому, гадаю, російський генштаб ще не визначився – чи рухатимуться вони в бік Херсона з метою окупації, чи в напрямку на Запоріжжя. Але й у першому, й у другому випадку вони мають недостатньо ресурсів для реалізації цих планів. Це стосується перспективи найближчих місяців.
Що буде в другій половині року, коли певною мірою буде вихолощено наші запаси допомоги від попередньої адміністрації США, поки що складно прогнозувати. Адже саме фактор ресурсів є визначальним. Якщо ми матимемо серйозні провали щодо поставок озброєнь і техніки від наших західних партнерів, а РФ і надалі збільшуватиме свій військово-промисловий потенціал, на Україну чекають важкі часи.
Але прямо зараз посипати голову попелом і чекати, що протягом найближчих кількох місяців може статися масштабна атака на Запоріжжя чи Херсон, я б не став з однієї простої причини: і там, і там українські Сили оборони підготували досить серйозні споруди фортифікації, які не дозволяють росіянам тим комплектом сил і засобів, які мають на півдні, реалізувати хоча б частину планів з окупації нашої території.
Умовно кажучи, для того, аби окупувати великий обласний промисловий центр, місто Запоріжжя, росіянам буде потрібно угруповання 350-400 тисяч. Вони мають щонайбільше 150 тисяч. Але хто знає, що буде у межах літньо-осінньої кампанії? Дуже багато факторів впливає на майбутній перебіг подій.
Але мені здається очевидним, що у новообраного президента США Дональда Трампа немає вагомих аргументів та важелів впливу на політику Путіна. Путін має достатню кількість ресурсів, щоб принаймні протягом 2025 року продовжувати атакувати наші рубежі та позиції на різних ділянках фронту.
– Отже, ви вважаєте, що й після інавгурації Трампа істотних змін на фронті ми не побачимо?
– Безперечно, ні. Які вагомі аргументи зараз може озвучити Дональд Трамп, намагаючись змусити Путіна зупинити бойові дії? Чи погодиться Трамп на ультимативні умови Путіна щодо виведення українських військ із території чотирьох областей – Запорізької, Херсонської, Донецької та Луганської? Звісно ж, ні. Відкотити НАТО на кордони 1997 року, фактично змусивши країни Східної Європи та скандинавські країни вийти зі складу Північноатлантичного альянсу? Ця опція також не працює.
На інші варіанти Путін не піде, адже фактично це означатиме для нього поразку у війні. А він надто високо задер планку своїх очікувань і бажань. Тому я думаю, що 2025-й пройде під знаком досить активних бойових дій на різних ділянках фронту. І лише фактор ресурсів визначатиме, наскільки динаміка на полі бою буде для нас негативною або позитивною.