Північна Корея готується до війни. Чи вистачить у Заходу ресурсів захистити союзників

Перші тижні 2024 року проходять під знаком зростання напруженості між Північною Кореєю та Південною, що може стати провідною тенденцією нового календарного року. Тому необхідно проаналізувати всі ризики та сценарії розвитку подій у цьому регіоні, які будуть справляти величезний вплив на весь світ, зокрема на перебіг війни в Україні.

КНДР підвищує ставки у відповідь на допомогу Україні від Південної Кореї та Японії

Передусім необхідно зазначити, що нещодавня активізація військово-технічної допомоги для України з боку Південної Кореї та, можливо, Японії можуть бути однією з причин загострення конфронтації з боку Північної Кореї. Тому не дивно, що саме зараз з’явились факти застосування військами Російської Федерації балістичних ракет північнокорейського виробництва по території України, на додачу до великої кількості артилерійських снарядів, які Пхеньян почав постачати Москві ще з осені 2023 року.

Агресивна риторика Кіма підкріплена військовими провокаціями на кордоні

З боку Північної Кореї спостерігається вельми потужний імпульс ескалації напруженості, який супроводжується як агресивними заявами лідера країни, так і військовими провокаціями на морському та сухопутному кордоні. Зокрема, Кім Чен Ин заявив, що, попри наслідки, "без вагань завдасть ядерного удару по країнах, які аналогічно спровокують її" (маються на увазі Південна Корея, Японія та США). Тому лідер КНДР прямим текстом наказав "готуватись до війни", прискоривши ядерні та міжконтинентальні випробування та відповідні програми задля забезпечення військової готовності. Як наслідок, продовжується відновлення військових постів уздовж кордону з Південною Кореєю та накопичення в демілітаризованій зоні важкої техніки та артилерії. Крім того, за повідомленнями преси Південної Кореї, днями КНДР випустила спочатку понад 200, а потім близько 60 артилерійських снарядів у буферну зону Жовтого моря неподалік південнокорейських островів Пеннендо та Йонпхендо.

Чи блефує Кім Чен Ин у своїх погрозах?

Тож, постає питання, наскільки серйозно можна сприймати кроки режиму Кім Чен Ина, спрямовані на дестабілізацію військово-політичної ситуації в регіоні? На користь того, що це блеф і провокація, свідчить немало факторів. По-перше, Пхеньян займається цим вже багато років, виступаючи в ролі інструмента залякування Заходу в руках своїх фактичних керівників – Китаю та Росії. По-друге, передача КНДР Росії великої кількості боєприпасів, включно із балістичними ракетами, свідчить про відсутність планів воювати найближчим часом, адже спустошувати власні склади не дуже логічно. По-третє, існує думка про те, що офіційному Пекіну буде дуже не вигідно допустити війни поблизу своїх кордонів, що абсолютно негативно вплине на китайську економіку та логістику.

Ймовірність нової Корейської війни доволі висока

Однак перераховані вище фактори достатньо легко стають під сумнів, якщо розглянути цю ситуацію з песимістичного погляду. Пхеньян віддає Росії боєприпаси радянських зразків в обмін на більш корисні військові технології та іншу фінансово-економічну підтримку. Врешті, північнокорейський режим ростили десятиліттями саме для того, щоб у потрібний момент випустити його на ворогів як смертника-камікадзе. Увесь світ побачив, як впала військово-економічна підтримка України після нападу ХАМАС на Ізраїль.

Потенційна війна в Кореї може кардинально вплинути на результати виборів у США, змусить Захід кинути всі наявні ресурси на захист Південної Кореї та Японії, яка теж може стати об’єктом агресії Пхеньян. Тож можливостей Вашингтону ледве вистачить, щоб захистити Південну Корею, а на Тайвань і тим паче на Україну ресурсів і політичної волі вже не вистачить. Саме цю мету переслідують головні спонсори КНДРівського режиму – Китай та Росія. Заради повернення Тайваню Сі Цзіньпін, очевидно, готовий до певних економічних труднощів, Володимир Путін задля перемоги в Україні ставить на карту майже все.

Зважаючи на це, необхідно розцінювати можливість війни на Корейському півострові як доволі високу, адже умовна "вісь зла" в особах Китаю, РФ та Ірану може легко зламати єдність Заходу і змусити його здавати своїх союзників по черзі, починаючи з України. Врешті, ці загрози стали цілком передбачуваним наслідком абсолютно провальної зовнішньої політики американського президента Джо Байдена, чия каденція з 2020 року може завершитись фактичним початком Третьої світової війни.