Відео дня
План перемоги України: що насправді зламає хід війни? Інтерв’ю з Михайлом Самусем
Невдовзі Україна має представити союзникам план перемоги, який передбачатиме різні аспекти: політичний, економічний і, звісно, суто військовий. Що насправді допоможе змінити перебіг війни, переламати ситуацію на нашу користь? Не можна вважати, що західна зброя є "чарівною паличкою", допоки путінський режим у Росії має можливість отримувати сотні мільярдів доларів і вкладати їх у "м'ясо" – численних охочих вбивати українців у складі окупаційної армії.
У США назвали реальною загрозу атак країни-агресора Росії на українські атомні електростанції й пообіцяли допомогти захистити ці об’єкти. Але замість обіцянок і "глибокого занепокоєння" Україні потрібні реальні зразки озброєнь для протидії російським балістичним ракетам, а також скасування заборони на завдавання ударів по Росії на глибину до 300 кілометрів.
Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив військовий аналітик, директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь.
– Президент України Володимир Зеленський повідомив, що за кілька днів союзникам буде представлено план перемоги, що складатиметься з військового, політичного, дипломатичного та економічного складника. Якщо говорити про військовий складник, на ваш погляд, що саме необхідно Україні, аби змінити перебіг війни, щоб досягти перелому на нашу користь?
– Перебіг війни може змінити тільки спільний план перемоги, коли Захід запровадить мораторій – не санкції, які не діють, – а саме мораторій на торгівлю з Росією. Коли Росії заборонять торгувати нафтою, коли Росія не буде заробляти сотні мільярдів доларів, а потім вкладати це у своє "м'ясо". Коли Росія перестане вкладати сотні мільярдів доларів в Іран і Північну Корею, щоб вони виробляли для них зброю.
Ось це комплексний підхід.
Але якщо, з одного боку, Росія буде заробляти сотні мільярдів доларів, а з іншого боку, нам дозволятимуть воювати однією рукою – тут бийте, а тут не бийте, – це не те, що нам потрібно. Жодне сучасне озброєння не може радикально змінити ситуацію на фронті. Немає таких чарівних паличок. Завжди має бути системний підхід. І цей системний підхід, звісно ж, охоплює військову компоненту, далекобійну зброю і право бити по військовій інфраструктурі Росії на глибину 300 кілометрів.
Ми про це вже стільки говоримо, але зрозуміло, чому американці не дозволяють нам бити. Чинна адміністрація боїться слова "ескалація", боїться слова "Росія" тощо.
А з погляду того, які системи озброєння нам потрібні, то це вже давно відомо. Нам потрібні всі системи озброєнь, які є в розпорядженні наших західних партнерів для того, щоб протистояти набагато ресурсно потужнішій країні, яку до того ж підтримує Китай. Вибачте, але воювати проти Росії та Китаю, в яких ще є посіпаки у вигляді Північної Кореї й Ірану, які просто безкарно можуть постачати балістичні ракети, які летять на українські міста, і за це їм нічого не буде… Мені здається, тут вже немає про що говорити.
– Під час зустрічі YES у Києві радник з національної безпеки президента США Салліван назвав реальною загрозу ударів Росії по атомних електростанціях в Україні. Він заявив: "Потреба допомогти Україні захистити ці атомні електростанції особливо гостра, і ми приділяємо їй першочергову увагу".
– Я можу відповісти пану Саллівану так: удари завдаються ракетами, які зазвичай знаходяться в радіусі 300 кілометрів. Тобто якщо ми говоримо про удари по атомних станціях, то очевидно, що це буде балістика. Для того щоб захищатися від балістики, нам потрібні Patriot. Це перше. Але чомусь американці нам їх не передають. Друге – нам потрібен дозвіл на удари по російській території, де ми зможемо знищувати пускові установки оперативно-тактичних ракет "Іскандер". От і все.
Жодної моральної підтримки і "глибокого занепокоєння" нам не треба. Нам потрібні конкретні речі: Patriot із достатньою кількістю ракет і дозвіл бити балістичними ракетами по Росії на 300 кілометрів. Тоді ми знищимо "Іскандери", їхні засоби розвідки, системи управління, склади з боєприпасами – і жити стане легше. Не треба нам надавати підтримку.
– Чи не вважаєте ви, що в цій ситуації небезпеки для наших АЕС було б доцільно взяти під контроль Курську АЕС? Чи могли б це зробити ЗСУ на Курщині?
– Ні, не могли б. Навіщо нам Курська АЕС? Ви розумієте, які ресурси потрібні, щоб взяти її під контроль? Жодної користі я від цього не бачу, взагалі жодної.
Наголошую: нам потрібно знищувати пускові установки ОТРК "Іскандер", знищувати російські кораблі і підводні човни, які можуть запускати "Калібри". Нам треба знищувати аеродроми противника, з яких злітає стратегічна і тактична авіація. Ось це нам треба. А займатися "атомним тероризмом"… Це російські методи. Ми не будемо цим займатися.
Ви думаєте, це спрацює? Якщо захопити атомну станцію і сказати: якщо ви не погодитеся, то ми що, підірвемо цю АЕС? Це тероризм. Україна захищається від російської агресії. Якщо росіяни виходять з нашої території, нам взагалі треба лише компенсації й покарання воєнних злочинців. На їхній території нам взагалі нічого не треба. Нехай вони свої атомні станції засунуть в одне місце. Тому не треба навіть порушувати питання Курської АЕС.
– Чи припускаєте ви, що теоретично можлива катастрофа, спричинена російськими терористами на Запорізькій АЕС?
– Теоретично все можливо. Але якщо пан Гроссі, керівник МАГАТЕ, обнімається з росіянами на Запорізькій АЕС, я думаю, що він контролює ситуацію. Але краще все-таки надати нам зброю, щоб ми могли звільнити ЗАЕС.