Пригожин і Сєчин можуть об’єднатися у боротьбі за виживання: що спільного в ексфаворитів Кремля і чому їхній союз може посилитися

Глава ПВК "Вагнер" Євген Пригожин, який втратив позиції у Кремлі, може об'єднатися зі своїм колегою з нещастя – головою ради директорів "Роснафти" Ігорем Сєчиним. Передбачається, що вони спробують посилити тактичний союз боротьби за владні позиції у Росії.

Про це йдеться у статті, опублікованій на сайті "Українського інституту майбутнього". Зазначається, що поточного місяця відбулося кілька зустрічей Пригожина та Сєчина, в яких вони обговорювали підтримку "Роснафтою" ПВК "Вагнер" та пов'язаних із нею структур.

Як відомо, Сєчин є одним із ключових гравців "вежі Кремля". У нього навіть є своя група еліт – "група Сєчина", яка почала посилюватися у 2001-2003 роках через те, що Путін почав монополізувати нафтовий ринок.

Незабаром "Роснафта" поглинула всіх своїх конкурентів, і в цьому якраз чітко видно наближеність Сєчина до Путіна.

Але останні п'ять років позиції групи на внутрішньополітичному полі слабшають. "Роснафта" втратила більшість "своїх" депутатів Думи, які перейшли в інші "еліти", і таким чином втратила контроль над низкою ключових для себе регіонів.

Проте "Роснафта" активно працює поза Російської Федерацією і видобуває там дорогоцінні метали, рідкісноземельні елементи. Часто це відбувається у конфліктних зонах. Наприклад, видобуток золота на території Нагірного Карабаху та спроба отримати контроль над нафтовими полями у Сирії. Тому компанія потребує допомоги "вагнерівців".

Найбільше питання фізичного захисту та оборони місць промислу чи розвідки, охорони фахівців є актуальним в Африці, де Сєчин також шукає рідкісні метали, і де часто помічали представників ПВК.

Як ідеться у статті, група Сєчина нині переживає період кризи. Санкції та вигнання РФ зі світової політичної арени послабили позиції "Роснафти", тому її функціонал як містка-комунікатора із західними елітами втрачає сенс. Водночас падає й рівень важливості Сєчина в оточенні Путіна.

У Пригожина справи ще гірші. Він узагалі не має "своєї" "вежі Кремля". Так, він є для кривавого диктатора лише "дорученцем". Пригожин необхідний тільки для виконання "брудної роботи" та ролі "губки" для поглинання репутаційного негативу.

Крім того, саме становище Пригожина безпосередньо залежить від Путіна. Але він усіляко намагається покращити його за рахунок програшу ЗС РФ на війні в Україні.

Пригожин мріє потрапити до однієї з "веж Кремля" як повноправний учасник – куратор системи. Шлях він намагається прокласти через силові структури, критикуючи командування армії країни-агресора, щоб його дискредитувати. Однак до кінця він у цьому питанні не дійшов і, не зумівши взяти Бахмут на Донеччині, знову впав в очах кремлівського диктатора.

Таким чином, можна провести аналогію – і Пригожин, і Сєчин зіткнулися з проблемами втрати свого впливу. Вони обоє не мають райдужних перспектив, тому треба діяти негайно, щоб не втратити позиції остаточно.

"Пригожин залишиться із функціоналом роботи як військовий підрядник у зонах конфлікту та ризикує втратити контроль як над частиною своєї медійної групи, так і можливість заробляти на розвідці та видобутку корисних копалин у конфліктних зонах. "Група Сєчина" сьогодні є однією з найслабших "веж Кремля", і вона ризикує бути знищеною з майбутнім поділом активів між групою "Газпром-Новатек" і, наприклад, технократами, котрі посилюються. На цьому фоні цілком логічною є зустріч згаданих персон і досягнення певних домовленостей про взаємну підтримку", – йдеться в статті.

Пригожин і Сєчин можуть співпрацювати у різних напрямах, але головний із них – війна.

"Для російських еліт фіксація своєї безпосередньої участі в "СВО" – чи то питання, пов'язані з бойовими діями, чи питання управління окупованими територіями, стають обов'язковою умовою для подальшого зростання та посилення. На цьому фоні для Сєчина публічне (або будь-яке інше) сприяння Пригожину демонструє залучення та участь у війні проти України. Для Пригожина отримання підтримки "вежі Кремля", яка нехай і втратила вплив, проте ще сильна, є можливістю продовжити боротьбу за посилення своїх позицій в оточенні Путіна", – йдеться в матеріалі.

Тобто цей тактичний союз є необхідним для обох сторін, принаймні для покращення свого впливу до кінця поточного року.

Як повідомляв OBOZREVATEL, Пригожин втратив свій статус. Його вплив на ситуацію в кулуарах Кремля практично зведено до нуля. Однією з причин такого повороту подій стали амбіції Пригожина, якими він намагався придушити російських генералів. Зрештою ситуація обернулася для нього з точністю до навпаки.

Також OBOZREVATEL писав, що Пригожин усе ще мріє про те, що йому вдасться перемогти у війні. Він заявив, що країні-агресорові Росії потрібно півтора-два роки для того, щоб повністю захопити український Донбас.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!