Продовження війни загрожує Путіну кривавою революцією, його можуть повісити. Інтерв’ю з Курносовою

Продовження війни проти України становить більшу загрозу для режиму Володимира Путіна в Росії, ніж її закінчення без досягнення мінімальної мети – без повного захоплення Донецької області. Справа в тому, що росіяни настільки втомилися від війни, що погодяться прийняти будь-яку версію "перемоги", запропоновану режимом. Разом з тим затяжна війна загрожує Кремлю кривавою революцією, в результаті якої Путіна дійсно можуть повісити.

Найлогічніший спосіб для України здобути перевагу на полі бою – робити ставку на передові військові технології. Найпростіший спосіб позбутися Путіна – зацікавити в його ліквідації особисту охорону. Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю OBOZ.UA висловила російська опозиціонерка, визнана "іноагентом" у Росії, Ольга Курносова.

– Про те, що завершення війни для Путіна небезпечне, говорять уже досить давно. Разом із тим аналітики видання The Economist дійшли висновку, що це загроза не лише для влади Путіна, а й для його особистої безпеки. На вашу думку, чи справді ситуація настільки серйозна, і чи ризикує Путін поплатитися життям за рішення зупинити війну зараз по лінії розмежування? Чи йдеться виключно про небезпеку для його его як диктатора?

– Давайте почнемо спочатку. Якщо говорити про те, наскільки сьогодні небезпечно для Путіна зупинити війну, і як це можна подати суспільству, то відповідь проста: абсолютно не небезпечно. Більшість росіян настільки втомилася від війни, що вони з радістю сприймуть будь-яке пояснення. Головне, щоб усе це припинилося. Якщо при цьому чорне називатимуть білим і розповідатимуть, що Росія перемогла, бо насправді НАТО хотіло нас розчленувати, але ми не розчленувалися й перемогли, усі скажуть: "так-так, звичайно, все правильно, так і є". Тому з цієї точки зору припинення війни для влади Путіна не становить особливої загрози.

Навпаки, продовження війни становить величезну загрозу для влади Путіна, бо сьогодні відсутні всі легальні форми протесту, коли навіть беззубу партію "Яблуко" зняли з виборів. Люди не можуть хоч якось висловити своє ставлення до того, що відбувається, а роздратування, обурення і навіть ненависть продовжують накопичуватися. Все це може призвести лише до того, що в Росії може статися дуже кривава революція. І ось тоді Путіна дійсно можуть повісити, навіть догори ногами.

У цьому сенсі можна згадати про революційні події, які раніше відбувалися в історії. Дуже часто за жорстких диктатур, як, наприклад, було в Румунії за часів Чаушеску, між тим, коли влада здавалася абсолютно монолітною, до її падіння та ліквідації диктатора залишалися лічені дні. На мій погляд, такий варіант подій набагато ймовірніший, ніж те, чого побоюється Путін.

Що стосується тих страшилок, про які пише The Economist, то, можливо, вони й присутні в хворий уяві Путіна, але тут питання в тому, кого сам Путін має на увазі під словом "вони". Адже ми чудово пам’ятаємо, що вбивство Муаммара Каддафі (у жовтні 2011 року, – Ред.) справило на Путіна абсолютно незабутнє враження. Відтоді він страшенно боїться, що рано чи пізно умовний узагальнений Захід вчинить точно так само й із ним.

Тому в даному випадку під словом "вони" я бачила б не стільки якихось дуже радикальних "зетників", скільки той самий узагальнений Захід, якого Путін боїться до судоми.

– Грубо кажучи, він боїться лави підсудних у Гаазі?

– Ну, він може до Гааги просто не доїхати. Буквально нещодавно помер Ратко Младич, який отримав довічне ув’язнення в Гаазі, але не в Міжнародному кримінальному суді, а в Спеціальному трибуналі щодо колишньої Югославії. На мій погляд, Спеціальний трибунал у випадку з Путіним – набагато ефективніший варіант, ніж Міжнародний кримінальний суд.

– Виникає питання: чому Захід, маючи стільки важелів впливу на режим Путіна в Росії, досі не застосував їх? У цьомуконтексті Гаррі Каспаров зробив цікаву заяву у своїй колонці для The Telegraph . Він надав перелік п’яти заходів, які має вжити західний світ: забезпечити повний захист українського повітряного простору, негайно передати Україні всю необхідну зброю без затримок, замість запровадження нових пакетів санкцій забезпечити виконання тих, що вже діють, припинити всі дипломатичні відносини з Росією та негайно конфіскувати російські державні активи й використати їх для фінансування військових зусиль України. На вашу думку, чи може все це кардинально змінити ситуацію й змусити Путіна припинити війну?

– На мій погляд, є список, що складається з одного пункту, і це сприяти зникненню Путіна, неважливо, з політичної карти світу чи взагалі, це вже як вийде. Я думаю, що існує достатньо багато способів для того, щоб зацікавити різні групи, зокрема всередині Росії, зокрема всередині тієї самої Федеральної служби охорони. Мені здається, чим ближче людина перебуває до диктатора, чим більше це особиста охорона, тим простіше це зробити. І цей план, що складається з одного пункту, мені здається найдієвішим.

Що стосується тих пунктів, які ви перелічили, то певний рух щодо активів відбувається. Буквально вчора (10 вересня, – Ред.) було ухвалено рішення з цього приводу в ПАРЄ. Питання в тому, наскільки ті країни, де знаходяться ці активи, готові до цього. Як ми бачимо, Бельгія, наприклад, від цього всіляко відмовляється і каже, що ніколи не погодиться.

Що стримує Захід? Цілком зрозуміло, що єдине, що стримує Захід, – це наявність у Путіна ядерної кнопки. З усього того переліку найбезпечніший варіант, який не призведе до миттєвого й остаточного зриву Путіна з колії, хоча, на мій погляд, він давно вже з неї зійшов, – це саме історія з активами.

А все інше… Припинення дипломатичних контактів взагалі може бути розтлумачено як оголошення війни. Закриття повітряного простору? Ми пам’ятаємо, які дискусії точилися з цього приводу на самому початку повномасштабної війни. Інша справа, що максимальне постачання зброї, зокрема винищувачів, – це теж те, що можна здійснити.

Але, як ми чудово розуміємо, проблема полягає в тому, що тривалий час, як і за часів пізнього Радянського Союзу, коли відбувалося розрядження, а потім, коли Росія була умовно розсудливою стороною, усім настільки сподобалося не витрачатися на озброєння, що об’єктивно сьогодні у країн Заходу набагато менше озброєння, ніж це необхідно за нинішніх обставин. І нарощування виробництва відбувається не так швидко, як нам хотілося б. Тому існують об’єктивні обставини, через які неможливо швидко повністю забезпечити Україну зброєю. Тому, на мій погляд, набагато ефективніше було б максимально координувати зусилля щодо сучасних видів озброєння.

Що я маю на увазі? Ми бачимо, що Росія починає випереджати Україну за реактивними дронами. Тому головне – завжди мати технологічну перевагу над Росією. Бо Росія, відрізана залізною завісою від сучасних технологічних розробок, не зможе випередити колективний Захід за технологіями.

Тому, якщо сучасні розробки застосовуватимуться на полі бою, то в досить осяжній перспективі ми побачимо перевагу, адже всі великі війни, як ми знаємо, призводили до різкого стрибка технологій вбивства. Вибачте за таке жорстке слово, але це правда. Тому той, хто першим досягне технологічної переваги, той і переможе. А Україна має всі можливості, оскільки на її боці – колективний Захід.

– Ви сказали, що більшість росіян настільки втомилася від війни, що сприйме будь-яку версію Путіна, який вирішить її закінчити. Проте ми бачимо, що той самий Медведєв робить заяви, які можна розцінювати як моральну підготовку росіян до затяжної війни. Акцент робиться на мілітаризації суспільства. Навіщо? Чи означає це, що режим не розуміє тих процесів, які відбуваються в суспільстві, не розуміє, чого хочуть росіяни і до чого це може призвести в кінцевому підсумку?

– Щодо Медведєва – треба розуміти, що це не стільки внутрішня, скільки зовнішня історія. Путіну дуже важливо зберігати в очах Заходу імідж не найодіознішої особи. Йому дуже важливо протиставляти собі когось. Мовляв, ось у нас є взагалі божевільні люди, а я цілком готовий до переговорів.

Дивіться, у нас навіть умовний Трамп весь час на це ведеться і каже, що Путін хоче миру, угод, він весь час хоче чогось хорошого. Тому для Заходу Путіну надзвичайно важливо вибудовувати саме таку картинку, що не він є найголовнішим персонажем, якого треба позбутися, з яким взагалі ні про що неможливо домовитися, що є набагато гірші персонажі. Є якісь затяті "зетники", як-от той самий Дмитро Медведєв, який, на хвилинку, є колишнім президентом, є Лавров, який несе таку саму нісенітницю, і далі за списком. А Путін на цьому тлі видається меншим злом.

Це для нього дуже важлива картина, яку він постійно малює. Тому я б у цьому сенсі сприймала Медведєва виключно як медійного персонажа і ніяк інакше. Це єдине, чим він зараз займається і за що отримує всілякі приємності від Путіна.

– Ви сказали, що Путін "давно з’їхав з котушок". Історія з білими ведмедями та косатками – це вже ознака божевілля?

– Це взагалі дуже цікава історія. Перш за все, він розповів це за мотивами переглянутого нейрослопа – після того, як він нам весь час повторював, що інтернетом взагалі не користується. Виникає питання: хто ж йому це показав? Це одна історія.

Друга історія теж досить кумедна. Усі сумнівалися, кого він має на увазі під косатками і кого – під ведмедями. При тому, що білий ведмідь, саме білий ведмідь, а не бурий, був на логотипі партії "Єдина Росія". Подивіться на логотип партії, подивіться на зображення кампанії 2011 року – "жодного голосу партії шахраїв і злодіїв", там теж саме цей білий ведмідь, який був і на логотипі партії "Єдина Росія". Те, що під білим ведмедем Путін мав на увазі саме Росію, це очевидно, але багато хто чомусь у це відразу не вловив. Тому знадобилося додаткове пояснення за допомогою Павла Зарубіна, щоб підмінити косаток на акул капіталізму чи імперіалізму.

Чому ця нісенітниця? З Путіним часто так буває. У радянські часи була програма "У світі тварин", яку вів відомий, я б сказала, мемний персонаж Дроздов. Але зараз, мені здається, Путін цілком міг би вести "У світі тварин", бо в нього завжди відбувається щось із "світу тварин".

Але ми маємо розуміти, що з точки зору піару завжди вважається дуже вигідним використання або дітей, або тварин. Це таке програмування глядача, бо про тварин слухати завжди набагато цікавіше, ніж про людей.

Ну й останнє. Уявіть, якщо він дійсно так захопився нейрослопами, можливо, і генеральний штаб на чолі з Герасимовим показує йому нейрослопівські наступи російської армії, тому він так упевнений, що у нього все добре?