УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Прослуховування Залужного – справа рук своїх: інтерв'ю з полковником Світаном

4 хвилини
25,6 т.
Прослуховування Залужного – справа рук своїх: інтерв'ю з полковником Світаном

Головкома Збройних сил України генерала Валерія Залужного могли прослуховувати. У приміщеннях Генштабу знайшли одразу два пристрої для прослуховування. Але з великою ймовірністю можна припускати, що це справа рук когось із "внутрішніх агентів впливу", а не російських спецслужб. Метою такого прослуховування могли бути політичні розбірки, а не прагнення вивідати військові секрети Генштабу. До речі, навіть за наявності пристроїв, що прослуховують, це зробити не так просто, як видається.

Водночас цей факт показав проблему, величезну помилку, нонсенс, що виник в ієрархії силових структур України. Розслідуванням має займатися не СБУ, а Головне управління розвідки. Але оскільки ГУР підпорядковане Міноборони, у справі розбирається структура, яка взагалі не має наближатися до Генштабу. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив льотчик-інструктор, полковник ЗСУ у запасі, військовий експерт Роман Світан.

– У Генштабі ЗСУ виявили пристрої для прослуховування: один у приміщенні, яким користується генерал Залужний, другий – у кабінеті його помічника. Чи вважаєте ви, що ворог уже міг скористатися цими даними? Чи бачите ви певні ознаки того, що міг бути витік інформації, на полі бою?

– Ні, навряд чи це саме так. Тим більше, що там є певні моменти, які не допускають знімання інформації у певні моменти. Перед ухваленням рішень це зачищається, перевіряється тощо.

Йдеться про недоліки роботи деяких внутрішніх спецслужб. Думаю, це справа рук когось із наших внутрішніх агентів впливу. Про це, зокрема, свідчить те, де і як було знайдено ці пристрої. Це більше схоже на політичні розбірки, ніж вплив ворога. Думаю, тут скоріше умовна "безугла" могла поставити мікрофон, ніж росіяни. А ворог міг скористатися вторинною інформацією, але не первинною.

Зараз спецслужби розбиратимуться. Але виникає питання, яка спецслужба. Цим чомусь займається СБУ, хоча реально це мало бути справою Головного управління розвідки. Але ГУР підпорядковане не Генштабу Збройних сил України, а Міністерству оборони. Це зовсім неправильне підпорядкування.

СБУ не має займатися ЗСУ. Це повинні бути дві гілки, що не перетинаються. Але у нас вони стикаються, і в цьому проблема. У нас велика системна помилка у цьому питанні. Тому й знаходять різні пристрої, що підслуховують, мікрофони тощо – тому що непрофільні служби займаються невластивою для них діяльністю всередині структур, до яких вони не повинні підходити.

Тому є сенс розмежування систем безпеки. Чому вони перетнулися? Тому що своя розвідка не у структурі Генштабу, а в структурі МО. Це нонсенс.

– Питання щодо лівобережжя Дніпра. Командир роти "Птахи Мадяра" із позивним "Мадяр" висловив обурення статтею The New York Times, де військову операцію ЗСУ на лівому березі Дніпра назвали "самовбивчою". Чи вважаєте ви, що сьогодні наші Сили оборони мають досить хороші перспективи на цій ділянці фронту?

– Звинувачувати нікого точно не треба. Люди просто висловлюють свою думку. Але щодо лівого берега, то тут наша робота дуже перспективна. Я скажу більше: напевно, це єдиний перспективний напрямок на цей момент із усіх, які в нас взагалі лишилися.

Тому що схід забитий російськими військами, йти на донецьку височину просто нереально. Запорізький напрямок перекопаний-закопаний, там лінії оборони в 5-7 рядів, це дуже складно. А ось Херсонський напрямок – лівий берег легший.

Прослуховування Залужного – справа рук своїх: інтерв'ю з полковником Світаном

Саме тому росіяни і висадили в повітря дамбу Каховської ГЕС – щоб перекрити цей перспективний для нас і дуже незручний для росіян напрямок. У цьому сенсі "Мадяр" має рацію. Це справді найкращий варіант – розробляти плацдарми на лівому березі, пізніше ці плацдарми з тактичних мають перерости в оперативні, а далі стратегічне завдання – йти на Крим.

З усіх варіантів, які ми маємо, крім оборонних, це найбільш оптимальний варіант для наступу. Але якщо ми повністю переходитимемо в оборону, тоді треба тримати правий берег, тут питань немає.

– Останнє запитання – щодо ситуації в Авдіївці. За інформацією пресцентру Сил оборони Таврійського напрямку, ворог змінив тактику. Він знизив інтенсивність атак. Якщо раніше їх було не менше 50 за добу, зараз не більше 17. Крім того, атаки відбуваються здебільшого у нічний час. Чи може це вказувати на те, що окупаційна армія має намір йти з цього напрямку, чи все-таки нам поки що рано радіти?

– Ні, це просто погода. Там зараз води по коліно, почав розмокати ґрунт. А донецький чорнозем – це смерть будь-якої техніки. Тому у росіян суто через погоду все це згасло.

Вони чекатимуть на морози. Якщо не дочекатися, то так і колупатимуться у бруді всю зиму. Але таких морозів, які можуть добре скувати ґрунт, хоч би сантиметрів на 30, на Донбасі у нас уже давно не було. Треба щоб 20-30 градусів морозу постояли хоча б днів десять. Але, найімовірніше, вся зима буде такою дощовою і рухатися там не можна буде.

Прослуховування Залужного – справа рук своїх: інтерв'ю з полковником Світаном

Ми прогнозували таку ситуацію, у нас уже десятий рік бойових дій у зимовий час. Тож ми зараз прикриваємось на сході, зокрема й погодою. І через це знизилася інтенсивність наступальних дій росіян.