Путін хоче воювати у передмісті Берліна? Чому Європа готується до війни: інтерв'ю із Селезньовим

Відоме німецьке видання Bild опублікувало карту можливого нападу Росії на країни НАТО, отриману від власних каналів. Зокрема, йдеться про те, що глава Кремля Володимир Путін може планувати військову операцію в Європі, скориставшись певною паузою в західній допомозі Україні, а також складним політичним періодом у США.

Насправді такий план відбиття можливої агресії Росії може існувати в Бундесвері. Але це нормальна практика, адже військове керівництво будь-якої держави має сценарії на всі випадки, навіть найнегативніші. Втім армія країни-окупанта Росії витратила майже десять років на взяття одного-єдиного українського населеного пункту – Авдіївки, і поки що не досягла особливих результатів. Що вже казати про те, щоб завершити війну в Україні перемогою і піти далі, в Європу? Перспектив воювати у передмісті Берліна у путінської армії немає. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив військовий експерт Владислав Селезньов.

– Німецьке видання Bild оприлюднило інформацію на основі секретного документа, який потрапив у його розпорядження. У ньому йдеться про те, що Німеччина готується до збройного конфлікту проти Росії. Зокрема, ескалація може відбутися вже у лютому цього року. При цьому Кремль може скористатися певною паузою щодо фінансової та військової допомоги Україні з боку Заходу, а також майбутніми виборами президента США. Що ви могли б сказати з цього приводу?

– Щодо цього я хотів би сказати, що військові посадовці зазвичай найбільші скептики і завжди розглядають найпесимістичніші варіанти розвитку ситуації. Я думаю, до рук журналістів Bild потрапив один із таких песимістичних планів можливого розвитку ситуації.

Але ми з вами маємо розуміти, що є як песимістичний, так і оптимістичний план. Планів може бути безліч. Адже цілком очевидно, що якщо ми беремо за логіку реалізацію саме цього варіанта плану, то постає питання: яким чином російська армія може до середини червня поточного року перемогти нашу армію у протистоянні з Україною.

Враховуючи те, що бої в районі Авдіївки з різним ступенем інтенсивності йдуть, починаючи з грудня 2014 року, практично понад 9 років. Чи має російська окупаційна армія якісь вагомі успіхи? Тільки дуже й дуже відносні порівняно з тими втратами, які Росія зазнала за цей період на цій ділянці фронту.

Тому прогнозувати, що 2025 року російська армія воюватиме в передмісті Берліна… Звичайно, такий варіант можна припустити, але ймовірність реалізації цього плану мізерно мала.

Хоча треба віддати належне нашим західним партнерам. Їм необхідно дійти розуміння того, що Путіна здатна зупинити тільки сила. А для цього необхідно поєднувати зусилля. Українська армія за рахунок професійного навченого складу здатна знищувати другу за силою армію у світі, поєднуючи цю майстерність із військово-технічними рішеннями та військово-технічною допомогою від наших західних партнерів, які ці ресурси мають. Цілком логічно, якщо частину цих ресурсів вони передадуть для забезпечення потреб української армії.

Адже де-факто той період часу, про який говорять різні військові експерти та політичні діячі на Заході, – 3, 5, 8 років – нині цей термін забезпечують ефективні дії української армії. Відповідно, щоб вони були дедалі ефективнішими до рівня тотального фізичного знищення всієї бойової могутності російської армії, необхідні ресурси. Ресурси, які є у наших західних партнерів.

– Увечері 14 січня Сили оборони України збили над Азовським морем дві одиниці військової авіації Росії: літак далекого радіолокаційного виявлення А-50 та повітряний командний пункт Іл-22. 15 січня цю інформацію підтвердив головнокомандувач ЗСУ генерал Залужний. Наскільки це гарна новина, що українські захисники почали вражати цілі в Азовському морі? Наскільки велика втрата для окупанта – ці два літаки?

– Як їх було знищено? Є багато версій, наприклад, про те, що двома військовими літаками російської армії ефективно відпрацювала українська система типу Patriot. Озвучувалася і версія про "дружній вогонь". Чому я не вірив у неї? Тому що і Іл-22, і А-50 протягом тривалого часу, фактично протягом двох років, літали за тим самим маршрутом. Тому оператори системи ППО Росії чітко розуміють, де які цілі літають, яким маршрутом. Тому я одразу не повірив, що це могла бути робота російської ППО.

Україна вже має кейс успішного застосування так званих блукаючих комплексів ППО типу Patriot. Ми знаємо щонайменше дві такі історії. Одна з них сталася над територією Брянської області, коли протягом короткого часу було знищено кілька російських літаків та гелікоптерів такою системою ППО. Другий кейс – це знищення трьох російських винищувачів-бомбардувальників над територією Херсонської області, які летіли запускати керовані авіаційні бомби нашими захисниками в районі Кринків.

Тому я не виключаю, що і цього разу використали комплекс Patriot. У будь-якому разі ми повинні розуміти, що у росіян А-50 лише дев'ять одиниць. Чи всі вони перебувають у боєготовому стані, я не можу підтвердити. Зазвичай у небо вони піднімають трохи більше чотирьох. Втрата однієї такої одиниці, вартість якої вимірюється, за різними оцінками, від 300 до 500 мільйонів доларів, – це дуже хвороблива історія.

До цього слід додати склад екіпажу Іл-22. Що таке Іл-22? Це літак, який є своєрідним повітряним командним пунктом. Хто перебував у ньому в момент, коли по ньому було завдано удару, невідомо. Пожежні машини, машини швидкої допомоги були відправлені до аеродрому посадки цього Іл-22. Ми чули це у радіоперехопленні.

Слідкуватимемо за некрологами в російських пабліках про загибель тих чи інших посадових осіб. А на борту цього командного пункту точно були знакові посадові особи. Ми про це дізнаємось. Згадаймо історію з прильотом військового аеродрому в Саки. Згодом з'явився некролог, що підтверджує факт загибелі заступника командира 43-ї авіаційної бригади – саме вона дислокується у Саках. Це перший кейс. Другий – похорон командира полку радіотехнічної розвідки із Севастополя після того, як було завдано відповідного удару по командному пункту в районі Юхариної балки у Севастополі.

У будь-якому разі новина про А-50 та Іл-22 – це чудова новина. І я впевнений, що далі буде більше.

– За оцінками американського Інституту вивчення війни, армія ворога, як і раніше, продовжує експериментувати з ракетними та дроновими ударами по Україні, підбираючи тактику, за якої зможе прорвати нашу систему ППО. Зокрема, країна-окупант Росія збільшує кількість балістичних ракет, які запускаються по Україні.

– У попередніх інтерв'ю OBOZ.UA я вже прогнозував, що противник цієї зими продовжить тактику комбінованих ракетних та дронових атак для того, щоб максимально перевантажити українську систему ППО з метою досягнення певних результатів.

Скажу більше, коли ми обговорювали кейс зальоту російської ракети на територію Республіки Польщі, тоді теж дійшли розуміння того, що, найімовірніше, у такий спосіб противник намагався обдурити наших операторів систем ППО. Бо очевидно, що ми чекаємо на ракетні та дронові атаки на військові та інфраструктурні об'єкти на території Львівської області зі сходу, з півночі, з південного сходу, але точно не чекаємо із західного боку, з території Польщі.

Проте противник вирішив діяти у такий спосіб і нас обдурити – запустити ракети через територію Польщі, чітко розуміючи, що буде міжнародний скандал, відповідні ноти протесту. Але, мабуть, мета, яку противник намагався досягти, коштувала таких ризиків.

Очевидно, що те, про що говорить американський Інститут вивчення війни, синхронізується з нашими висновками. Противник і надалі реалізуватиме тактику ракетного терору, використовуючи різні методи завдання максимального ураження об'єктів на території нашої країни.

Але я б тут уточнив, що цього разу, цього року росіяни переорієнтують усі свої зусилля, всі свої ракетні та дронові атаки, на відміну від минулого року, коли вони лупили по наших об'єктах критичної енергетичної інфраструктури. Сьогодні ворог насамперед намагається знищити наші підприємства оборонно-промислового комплексу, наші об'єкти військової інфраструктури, наші транспортні логістичні хаби, щоб максимально послабити бойовий потенціал української армії.