Путін легалізує тортури, Україна рятує підконтрольний Донбас: що буде далі, спрогнозувала Курносова

Глава Кремля Володимир Путін має намір легалізувати тортури в РФ. Країна виходить з Європейської конвенції про запобігання тортурам і нелюдському поводженню. Де-факто це означає, що всім "звірам", які знущаються з ув'язнених, зокрема з українських військовополонених, дадуть зелене світло. Фактично Кремль цим жестом каже їм: "Катуйте всіх "ворогів Росії", як вам подобається".

Ініціатива про зміну адміністративних кордонів східних областей України, що пролунала в уряді, згідно з якою частина підконтрольних регіонів Донецької та Луганської області має увійти до Харківської та Дніпропетровської областей, буде актуальною в разі, якщо виникне необхідність формалізувати українсько-російські домовленості про припинення війни. Але наразі Путін не демонструє готовності зупинятися.

Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловила російська опозиціонерка Ольга Курносова.

– В уряді Росії озвучено пропозицію про вихід РФ з Європейської конвенції про запобігання тортурам і нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню. Формально це відбувається тому, що Росія більше не є членом Ради Європи. Проте чи вважаєте ви, що тут можуть бути й інші причини?

– Безумовно, тут є й інші причини, а саме: ми прекрасно знаємо, яка кількість тортур сьогодні застосовується як у поліції для вибивання так званих зізнань, так і в установах виконання покарання. Про ці тортури вже написано, сказано, вони задокументовані. Українські військовополонені, які повертаються після обміну, про це розповідають.

Відповідно, потрібно, щоб ті, хто сьогодні катує ув'язнених, розуміли, що їм ніщо не загрожує. Хіба що, якщо до смерті закатують, когось за це притягнуть, за перевищення повноважень тощо. І це, звісно, абсолютно страшна історія. Ми розуміємо, що Путін веде країну в середньовіччя, але це просто зайвий доказ цього страшного факту.

– Але в Російській Федерації формально існує законодавство, зокрема кримінальний кодекс, який передбачає кримінальну відповідальність за такі злочини.

– Звісно, є тяжкі тілесні ушкодження і так далі, але саме поняття катування як окремого злочину в кримінальному кодексі не сформульовано. Тому це досить важлива історія.

Звісно, якщо якогось ув'язненого катують на смерть, то, можливо, хтось за це понесе відповідальність, і то навряд чи важку. Відомо досить багато історій, коли подібне ставалося, але винуватці відбувалися, наприклад, умовними термінами. Але тут важливо, що саме поняття "тортури" зникає. Все-таки це слово несе ще й певне емоційне забарвлення.

– Якби Російська Федерація не виходила з цієї європейської Конвенції, то навряд чи б щось загрожувало за її порушення особисто Путіну або керівництву країни, на відміну від відповідальності за воєнні злочини, які російська армія здійснює на території України. Це так?

– Ясна річ, що є ціла низка рішень. Зокрема, Росія вийшла з Ради Європи, відмовилася виконувати рішення Європейського Суду з прав людини. Це все зрозуміло. Але ж не Путін особисто відрізає вуха. Це роблять інші люди. Тому їм важливо показати цим самим іншим людям, що їм нічого не буде. Катуйте далі. Тим звірам, які катують людей в установах виконання покарання, у відділеннях поліції або десь іще. Це їм знак. Мовляв, не бійтеся, я з вами, хлопці. Катуйте всіх "ворогів Росії", як вам подобається.

– Мабуть, це рішення може істотно погіршити умови утримання або умови поводження з українськими військовополоненими?

– Або, принаймні, показати, що жодного покарання за те, що ви робите з людьми, вам не загрожує. Давайте, катуйте далі.

– У Верховній Раді зареєстровано проєкт Постанови про зміну адміністративних кордонів, згідно з яким неокуповані на сьогоднішній день території Донбасу можуть бути приєднані до Харківської та Дніпропетровської областей. Чи вважаєте ви, що це рішення України може якимось чином вплинути на сьогоднішню позицію Кремля, який поставив за мету повну окупацію Донецької області?

– Якщо йти формальним шляхом, якщо переговори почнуться і йтиметься про формальне заморожування по лінії зіткнення, про припинення вогню, то, можливо, це буде якоюсь юридичною можливістю якось розрулити ситуацію. Але для цього має бути бажання сторін. А поки що бажання Путіна припиняти воювати я не бачу. Таке бажання може з'явитися тільки тоді, коли він зрозуміє, що в нього нічого не виходить, і якщо на нього чинитиметься серйозний силовий тиск.

А ось коли бажання з'явиться, цілком можливо, що принаймні чисто формально-юридично цю ситуацію можна буде якось оформити.

– Погодьтеся, це має досить комічний вигляд, коли країна-агресор, яка не визнає незалежності України, не визнає її суверенітет, водночас так свято зберігає у своїх планах адміністративні кордони, проведені тією самою державою, яку вона не визнає.

– Знаєте, шукати логіку в діях Путіна – це таке собі заняття. Насправді в нього була чудова можливість під час зустрічі в Анкориджі про все домовитися з Трампом і вже давним-давно почати переговори, принаймні підписати угоду про припинення вогню і далі вже щось робити.

Тому я й кажу, що це може мати якийсь сенс винятково як якась формалізація досягнутих домовленостей. Якщо домовленості будуть, що все заморожується по сьогоднішній лінії зіткнення, без усієї цієї маячні про те, що "віддайте нам те, віддайте нам це", тоді як формальна реалізація досягнутих домовленостей – це рішення, можливо, і знадобиться. Але я, чесно кажучи, не розумію, навіщо робити це зараз.