Відео дня
Путін не планує закінчувати війну 2025 року, на це здатен Трамп: інтерв’ю з майором Гетьманом
Кремль не планує закінчувати свою агресивну війну проти України 2025 року. Про це свідчать заяви країни-агресора Росії, як офіційні, так і пропагандистські. РФ має намір досягати цілей своєї "СВО" й пропонувати Україні лише капітуляцію. Але ресурси ворога вичерпуються, зокрема людські, отже, ворожа армія буде змушена колись зупинитися, чи не так? Насправді не все так просто. Досвід співробітництва РФ з КНДР та іншими країнами "вісі зла" показав, що союзники можуть надати Кремлю фактично необмежену кількість солдатів, а можливості ВПК РФ, Північної Кореї та Ірану перевищують можливості ВПК усіх країн НАТО на Європейському континенті.
Втім є реальна опція закінчити війну на умовах України. На це спроможні США, зокрема пакет допомоги у розмірі 500 мільярдів доларів. Коли ЗСУ отримають сучасну зброю в таких обсягах, це помножить на нуль шанси Кремля на перемогу.
Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив ветеран російсько-української війни, майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман.
– Чи допускаєте ви такий сценарій, за якого війна в Україні закінчиться 2025 року?
– Теоретично це можливо. Ситуація може змінитись дуже стрімко. Але зважаючи на те, що ми бачимо з офіційних або пропагандистських заяв, починаючи від заяв міністра закордонних справ РФ Лаврова і закінчуючи пропагандистом Соловйовим, війна 2025 року не закінчиться.
– Тобто питання в тому, чи готовий Кремль закінчувати цю війну?
– Саме так. Кремль не готовий. І він навіть не планує цього робити. Заяви, які озвучуються, лише підтверджують, що Росія планує цю війну продовжувати, хоче досягти тієї мети, яку вона поставила. У них були різні концепції так званої спеціальної військової операції, але головне те, що говорить офіційна верхівка, МЗС Росії – про те, що жодного перемир’я бути не може, бо це тільки затягування часу. Що є певні умови, на які Росія може погодитись, і ці умови означають, що ми маємо підписати капітуляцію, відмовитися від Збройних сил, відмовитися від курсу, прописаного в нашій Конституції, – НАТО і Євросоюз. Знову буде йтися про російську мову, російську церкву в Україні тощо.
І все це під якісь незрозумілі гарантії, зокрема гарантії РФ. Це виглядає як знущання. Україні висуваються умови, на які навряд чи хтось погодиться і в нашій країні, і серед країн-союзників.
Росіяни це також чудово розуміють. З погляду досягнення своєї мети вони діють доволі розумно. Тому поки вони мають певні тактичні успіхи на полі бої, вони диктуватимуть свої умови. Як їх примусити передумати? Зараз озвучуються якісь неймовірні варіанти, мовляв, може йтися не про запрошення України до НАТО, а про якісь гарантії Україні та про попередження Росії… І росіяни при цьому мають сказати: "Які ми були негідники! Вибачте, ми більше так вчиняти не будемо". Це якийсь дитячий підхід.
Тут дуже важливо звернути увагу на заяву міністра оборони Німеччини Пісторіуса, який сказав, що 2029-2030 року цілком можливе вже безпосереднє бойове зіткнення Німеччини з РФ. Цю заяву дуже активно використовують російські пропагандисти, мовляв, Німеччина планує напасти на Росію так само, як 1941 року напала на Радянський Союз. Але Пісторіус сказав дуже важливу річ: якщо вам не подобається якась інформація про небезпеку, то ховатися від неї, робити вигляд, що небезпеки немає, – це найгірший варіант реагування, бо в такому разі небезпека лише збільшиться.
– Дійсно, у Росії є бажання продовжувати агресивну війну проти України. Але треба також зважати і на можливості. Ми сподіваємося на те, що можливості країни-агресора будуть скорочуватися – і завдяки санкціям, і завдяки величезним проблемам в економіці РФ, яка вже "перегріта", і завдяки браку живої сили, тобто завдяки об’єктивним причинам. Чи припускаєте ви, що ці об’єктивні причини змусять російську армію щонайменше зменшити темпи наступу?
– Вони і на сьогодні зменшили темп, але я думаю, що це пов’язано з іншим – з перегрупуванням. Припущення щодо того, що в них не вистачатиме можливостей, не вистачатиме живої сили, і це змусить їх зупинятися, – це дуже оптимістичне припущення. Бо вони з тієї самої Північної Кореї можуть залучити до 100 тисяч солдатів, а за певних умов і до мільйона. Тим більше, що північних корейців Росія закуповує як худобу на вагу і використовує їх як витратний матеріал. Отже, я думаю, що це навряд чи станеться.
Тут більшою мірою питання про європейських учасників блоку НАТО, бо, за обережними і песимістичними оцінками, можливості усіх країн НАТО в Європі виробляти зброю, передусім артилерійські засоби і дрони, для такої інтенсивної війни, яка зараз відбувається, на сьогодні менші, ніж потужності КНДР, РФ та Ірану.
Отже, варто говорити не про те, чого не вистачить у Росії, а про те, чого не вистачає в нас. І не лише в Україні, але й у Європі. Європа догралася у толерантність, у миролюбність. Хочеш миру – готуйся до війни. Якщо роззброюєшся – отримаєш війну. Ми вже отримали війну, і Європа також може її отримати, якщо вона просто зараз не почне робити те, що каже Трамп.
Ми чомусь інтерпретуємо слова Трампа у такий спосіб, що він закликає європейські країни збільшити допомогу Україні, тому що він хоче зменшити допомогу з боку США. Але я б інтерпретував це інакше. Він вважає, що треба збільшити допомогу нашій країні для того, щоб давати відсіч Росії, але збільшити не за рахунок лише США, а за рахунок Європи. І як з ним не погодитися? По суті, це європейська війна, вони втрачають певний відсоток свого ВВП на власні збройні сили, які є частиною Альянсу.
– Єдиним насправді невідомим чинником залишається те, що саме скаже щодо війни в Україні Дональд Трамп, коли стане законним президентом США. Чи вважаєте ви, що він має можливість настільки збільшити допомогу Україні, щоб став можливим перелом у війні?
– Питання в тому, що якщо Російська Федерація не буде погоджуватися на те, що їй пропонують, – а, найімовірніше, вона погоджуватися не буде, – то, як сказав Трамп, буде збільшено допомогу Україні. Навіть називалася сума – 500 мільярдів доларів.
Якщо нам буде передано найсучаснішу зброю на суму 500 мільярдів, але не з погляду мішків з грошима, а контейнерів зі зброєю, то в росіян шансів у цій війні не буде. Тоді це дійсно буде суттєва допомога. Думаю, нам вистачить людей, які могли б користуватися цією зброєю, хоча питання з мобілізацією з порядку денного ніхто не знімав.
Простіше кажучи, нам потрібні не 30 танків Abrams, а 300, не 20 літаків, а 200, не дві ракети Tomahawk, які треба в сервант поставити і пил з них здувати, а 200. Ось це була б суттєва допомога.