Відео дня
Путін перекинув у Часів Яр свій елітний підрозділ, щоб невдовзі розпочати штурм. Інтерв’ю з Дмитром Жмайлом
Поблизу Часового Яру на Донеччині з’явився елітний президентський підрозділ ФСБ, що безпосередньо підпорядкований главі Кремля Володимиру Путіну. Чому в хід пішли вже й такі сили? Перша причина – тому що окупаційній армії вкрай бракує живої сили. Рівень її втрат є насправді критичним. Друга причина – у суто військовому значенні цього населеного пункту. Часів Яр відкриває шлях до мережі хребтів, висот, із яких можна вести артилерійський вогонь по важливих логістичних шляхах. Третя причина – на початку літа противник планує штурм Костянтинівки.
А що із 30-денним перемир’ям? Країна-агресор Росія вочевидь не зацікавлена у припиненні бойових дій. Вона планує наступальні операції, а також намагається максимально спалити свій ресурс насамперед людський, аби ці небезпечні для самої Росії "фронтовики" не повернулися на батьківщину. Моментом істини можна назвати переговори у Туреччині, призначені на 15 травня. Саме там стане зрозуміло, у яку гру хоче грати Кремль.
Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці Дмитро Жмайло.
– За інформацією ВМС, Росія стягує на територію Криму засоби ППО. Нині їх щільність на півострові набагато вища, ніж у багатьох регіонах РФ. На вашу думку, з чим це пов’язано? Чи може ворог бачити якусь нову велику загрозу для свого кримського угруповання?
– Вона пов’язана з гуртуванням європейської коаліції на нашу підтримку. Зокрема, про це свідчить останній візит лідерів Великої Британії, Франції, Німеччини й Польщі до України. Це по-перше. По-друге, новообраний канцлер Німеччини фактично заявив, що Вашингтон не займає провідну позицію у підтримці України. Ми товчемося з американцями ще за ті 8 мільярдів, які були погоджені за адміністрації Байдена. Наприклад, по снарядах ми більше залежимо від Німеччини й Франції, ніж від США.
Мерц заявив, що будуть приховані постачання зброї для України. Спікер німецького парламенту вже закликав передати нам ракети Taurus, а це далекобійна зброя. Ми бачили, як їхній аналог, ракети Storm Shadow, розносять штаб Чорноморського флоту РФ. І росіяни прекрасно знають, що Керченський міст для нас є пріоритетною ціллю, і рано чи пізно він буде зруйнований.
Росія станом на зараз, найімовірніше, не зацікавлена у припиненні вогню. Вона хоче щонайменше провести літню наступальну кампанію, і це зрозуміло, адже саме влітку в неї почнуть вилазити проблеми з війною. Можливо, Кремль хоче провести і осінню кампанію, бо наприкінці року ці проблеми стануть ще більш явними. Тобто за цей час росіяни хочуть отримати для себе, як люблять казати в Овальному кабінеті, "додаткові карти".
У Кремлі розуміють, що все стає неспокійно і що допомога для нас може частково розблокуватися. Варто також згадати слова єврокомісара з питань оборони Кубілюса про те, що гроші, виділені на підтримку України, потрібно вкладати в український ВПК. Фактично так ми можемо отримати вдвічі більше зброї, адже наша зброя вдвічі дешевша й виробляється набагато швидше. Також немає проблем з інтеграцією цієї зброї до нашого війська.
Отже, росіяни готуються до цих сценаріїв. Крим для них хоча й не основна, але також логістична артерія. До того вони всю свою живу ППО перебазовували на східну частину півострова, щоб прикривати Керченський міст. Як ви пам’ятаєте, торік ми завдали досить успішних ударів і навіть уразили російський підводний човен, який був на ремонті. Відповідно, росіяни зараз насичують Крим мобільними установками ППО. Це потрібно, зокрема, і для прикриття пускових майданчиків.
У Росії також розуміють, що за нинішніх обставин Україні бити по Криму навіть більш пріоритетно, аніж по материкових окупованих територіях. Та й більш символічно, враховуючи успіхи, яких ми досягли у Чорному морі. Тому вони перестраховуються.
– З’явилася інформація, що ворог перекинув у район Часового Яру елітний підрозділ президентського полку ФСБ. Фактично цей підрозділ підпорядкований безпосередньо Путіну. На вашу думку, з чим це пов’язано? Можливо, з тим, що саме у Часовому Ярі ворог планує здійснити прорив?
– Це перекидання варто пов’язувати з одним: Росії критично не вистачає живої сили. Це просто незрівнянний рівень втрат, яких вони зазнають, штурмуючи наші позиції. Ці втрати точно не корелюються 1:3, як про це говорить військова наука (пропорція втрат сторони, яка обороняється, і сторони, що наступає. – Ред.).
Часів Яр залишається для них важливим, бо це висота. Деякі спікери Сил оборони прогнозували, що він впаде відразу після Бахмута, але половину, західну частину міста, ми продовжуємо контролювати. Чому вони туди лізуть? Думаю, вони зараз більшою мірою насичують Торецький напрямок, щоб дійти до Костянтинівки, до траси Покровськ – Костянтинівка, а також безпосередньо наблизитися до Дніпропетровщини.
Вони прориваються для того, щоб зайти в Часів Яр і на півночі від нього вийти на мережу хребтів. Фактично там тягнуться височини, вийшовши на які вони хочуть розгорнути свою далекобійну артилерію, системи залпового вогню, щоб загрожувати нашій логістиці. Тому що вся ця агломерація міст з’єднана потужною трасою. Це Слов’янськ, Краматорськ, Дружківка, Костянтинівка. Вона важлива для побудови нашої оборони у Донецькій області.
На початку літа вони дуже хочуть безпосередньо перейти до штурму самого міста Костянтинівка як найпівденнішої частини цієї великої агломерації. Але на цьому етапі вони хочуть підсунутися якомога ближче, щоб максимально загрожувати нашій логістиці. Саме в цьому полягає різниця у характері бойових дій зараз і рік тому: росіяни намагаються на відстані 15-25 км углиб від лінії бойового зіткнення брати під вогневий контроль логістичні шляхи постачання, щоб ускладнювати наші оборонні дії.
– Отже, бачимо, що ворог планує літню наступальну кампанію, можливо, й осінню, тобто зупинятися він не збирається. Водночас на вищому рівні активно обговорюється запровадження 30-денного перемир’я. Як ви оцінюєте суто теоретичну таку можливість?
– Суто теоретично це можливо, тому що для цього потрібна лише політична воля однієї людини – диктатора Володимира Путіна. Росія – глибоко централізована держава, і коли хтось говорить, що Путін щось там не контролює, це просто маячня.
Ми конструктивні навіть із Вашингтоном, попри його розворот на 180 градусів і часткове перекладання провини за війну саме на жертву, тобто на офіційний Київ. Угода про рідкісноземельні метали – добре, але без кабальних умов. Більше конструктиву, навіть сідати за стіл перемовин із вбивцею – добре, ми не боїмося, бо ми дійсно хочемо припинити смерті наших захисників.
Щодо перспектив перемовин, то утворилася певна вилка. Американці в Саудівській Аравії сказали, що Україна має погодитися на 30-денне перемир’я. Ми це прийняли, але цього не прийняли росіяни. Росіяни висунули свої умови: у четвер будемо говорити у Туреччині без будь-якого перемир’я і будь-яких умов. Вони сподівалися, що ми відкинемо цю пропозицію, аж поки не буде режиму тиші. Але ми продемонстрували конструктив – ми готові.
Усе вказує на те, що Росія зупинятися не збирається. Вона хоче використати цей запас, бо їй цікаво спалити всі свої ресурси зараз, отримати паузу на 3-4 роки, а далі по-новому відмобілізуватися і вдарити з новою силою. Вона не зацікавлена в тому, щоб всі ці фронтовики поверталися в Росію, адже це бандитизм, кримінал тощо.
Ми кажемо: окей. І що тепер робити? З одного боку, це російська пропозиція. Поїхати до Туреччини? Добре. Але що запропонує Росія? Найімовірніше, той самий план капітуляції України, який вона нам висунула у березні 2022 року, коли відбувалися перемовини в Туреччині, і той, який вона висунула нещодавно, де знову вся ця маячня про чотири області, скорочення української армії, статус російської мови тощо. Якщо Росія викладе цей список зараз, це буде неконструктивно.
Європа сказала, якщо не буде конструктиву, буде посилення санкцій і збільшення підтримки України. Про те саме заїкнувся Трамп. І росіяни стоять на роздоріжжі. Тому цікаво, як вони спробують зіграти. Так, теоретично перемир’я можливе, зокрема цього року. Але мені здається, росіяни зроблять усе від себе залежне, щоб все-таки провести літню й осінню наступальну кампанію, сподіваючись на те, що вони зможуть щось зробити на лінії фронту. Тож росіяни стоять перед вибором.
15 травня ми дізнаємося, яку роль для себе обрав Кремль.
Принагідно запрошую усіх охочих ознайомитися з інформацією про 1 Центр рекрутингу Сухопутних військ ЗСУ за цим посиланням. Номер гарячої лінії 0 800 503 696.