Відео дня
Путін програє, якщо Іран зазнає поразки: Трамп уже не може допомагати "другу Володимиру". Інтерв'ю з Фейгіним
Конфлікт між Ізраїлем та Іраном має відразу три наслідки для режиму в Росії – один позитивний і два негативних. Позитив для Кремля полягає у тому, що він отримав можливість скористатися відволіканням уваги від війни в Україні. Агресор намагається діяти "в моменті". Саме з цим пов'язані масовані ракетні та дронові атаки Росії на Україну, котрі почастішали.
Погана новина для кремлівського диктатора Володимира Путіна полягає у тому, що адміністрація президента США Дональда Трампа поставила на паузу діалог із Москвою. Адже поки що не ясно, кого насправді підтримає Кремль і як ситуація розвиватиметься далі. Сам Трамп опинився під тиском своїх же однопартійців і вже не може вільно допомагати "другу Володимиру". Третій наслідок війни на Близькому Сході для Путіна полягає в тому, що він катастрофічно втрачає геополітичний вплив. Якщо Іран програє, то програє і Путін.
Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив російський правозахисник Марк Фейгін.
– На ваш погляд, в яку гру грає Путін на тлі ірано-ізраїльського конфлікту? Як ви розцінюєте той факт, що США скасували консультації з РФ?
– Там є кілька напрямів. Що стосується безпосередньо України, то, як ми бачимо, вони посилюють удари, вони хочуть виграти перевагу – оперативну й тактичну – в моменті. Поки всі відволікаються на цей конфлікт, вони намагаються вирішити проблему шляхом інтенсифікації ударів по Україні. Це очевидний наслідок.
Що стосується стосунків зі США, то вони дійсно взяли паузу, тому що не зрозуміло, куди ситуація піде. Наприклад, Вашингтон почне зміцнювати двосторонні відносини, а Москва візьме й підтримає Тегеран. Ніхто не знає, що станеться. Можливо, Північна Корея дасть їм зброю. Може бути все що завгодно. Тому в США вирішили почекати й подивитися. Адже Трампу опинитися у кінцевому підсумку союзником Москви й Тегерана якось зовсім не з руки. Поліпшувати відносини з Росією на тлі чого? Заради чого? Чому?
Думаю, зараз є внутрішній тиск на Трампа, і він не може вільно допомагати своєму "другу Володимиру". Він стримується з боку республіканського істеблішменту.
І в принципі, що змінилося? Чому мають поліпшуватися відносини між Москвою і Вашингтоном? Усе тільки погіршилося, і за це треба брати на себе відповідальність. А Трамп, мабуть, на це не дуже-то налаштований. Тож тут ситуація непроста.
Думаю, США та Росія відновлять переговори, але все рухатиметься не так швидко, як хотілося б Москві або Трампу. Не буде швидкого полегшення візового режиму, полегшення ведення бізнесу тощо. На тлі чого? Куди їхати? До Росії, яка бомбить дронами? Це було б очевидною дурістю. Це другий напрям, який пов'язаний із наслідками війни, – взаємини Трампа й Путіна.
А третій – це зміна геополітичного розкладу на Близькому Сході, тому що Москва втрачає вплив. Можливо, вона й скористається ситуацією, цією війною, щоб якось посилити військовий тиск на Україну, на Київ. Але якщо за Асадом, за "Хезболлою", за ХАМАСом вона втратить союзника в особі Ірану, це може ще більш згубно позначитися на геополітичному статусі Москви.
– Ви не вважаєте, що Кремль уже й так втратив свого союзника в особі Ірану? Буквально днями було підписано угоду про стратегічне співробітництво між РФ та Іраном, але, як ми бачимо, Кремль не надає жодної військової допомоги Ірану.
– Ні, не можна сказати, що Іран більше не союзник Росії. Можливо, у Тегерані особливих ілюзій і не плекали щодо тієї стратегічної угоди, яку, до речі, було ратифіковано парламентом Ірану минулого понеділка, 16 червня. Адже там не сказано про безпосередню військову допомогу Москви в разі конфлікту щодо Ірану. Там ідеться про підтримку. А політично Росія підтримала Іран, вона засудила атаку. Але того, що відбувається приховано, ми не бачимо. Москва напрошується на роль посередника між Ізраїлем та Іраном, і домовляється на цей рахунок зі США. Напевно, Іран сам просить про це посередництво, просто не афішує цього.
Але Путін остаточно втратить Іран, якщо той програє. Причому не у військовому, а в політичному сенсі. Наприклад, якщо аятолу Хаменеї вб'ють, і в Ірані зміниться режим. Зрозуміло, що будь-який наступний уряд, будь-яка наступна влада в Ірані вже не буде союзною Москві такою ж мірою. Це абсолютно точно.
Путін програє, навіть якщо аятола виживе, але Іран позбудеться всієї своєї військової могутності, починаючи з ядерної програми й закінчуючи військовими виробництвами, які Ізраїль послідовно знищує. "Що ж це за зять, з якого нічого взять?", ні дронів, ні комплектуючих, ні деталей, ні допомоги у військовому виробництві. І буде Іран таким номінальним обгризеним союзником. У такому разі Москва абсолютно точно програє в геополітичному масштабі.