Відео дня
Путін уже дивиться на Запоріжжя та Херсон, ЗСУ мають діяти сміливіше. Інтерв'ю з генералом Романенком
Ситуація в Курській області Росії, де проводять операцію ЗСУ, похитнулася на користь української армії. Протягом кількох днів Сили оборони проводять успішні контратаки, які можуть розвинутись у справжній наступ. Тижні, що залишилися до інавгурації обраного президента США Дональда Трампа, призначеної на 20 січня, будуть дуже важливими з погляду подій на фронті. Новому главі Білого дому важливо зрозуміти, що путінська Росія розуміє лише силу, і бути готовим тиснути на слабкі місця кремлівського режиму.
Глава країни-агресора Росії Володимир Путін уже поставив завдання перед своєю армією захопити Херсон та Запоріжжя разом із областями, які Росія записала до своєї конституції. Але, попри наполеонівські плани, ресурси противника скорочуються. І цим необхідно скористатися і союзникам України, і українській армії.
Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив ексзаступник начальника Генерального штабу Збройних сил України, генерал-лейтенант Ігор Романенко.
– Російська армія активізувалася на Курщині та одночасно продовжує наступ на Покровському напрямку. На обох напрямках зараз дуже гаряче. На вашу думку, за рахунок чого ворог може підтримувати такий високий градус напруги фактично на двох фронтах? Яку мету він обрав пріоритетною на початку 2025 року?
– Я не згоден із висновком про те, що ворог підтримує високий градус напруги на Курщині. Військові РФ справді проводили контрнаступальні дії та скоротили контрольовану Силами оборони України площу мало не вдвічі. Але протягом останніх двох діб (інтерв'ю записувалося 6 січня. – Ред.) відбуваються зміни саме за рахунок дій Сил оборони.
Від Суджі вони просунулися на північний схід, на Дар'їно, і дорогою на Курчатов, де розташована Курська атомна електростанція. Поки не можна сказати, що поступ суттєвий, але це було несподіванкою для ворога. З технічного погляду вдалося створити поле радіоелектронного придушення для російських БПЛА. У таких умовах росіяни можуть застосовувати лише дрони на оптоволокні, яких у них недостатньо.
З початку 2024 року вони почали впроваджувати такі дрони, але українські Сили оборони змогли освоїти новий підхід наприкінці минулого року. Головна перевага такого роду дронів у тому, що на них не впливають засоби РЕБ, оскільки все управління здійснюється оптоволокном. Але є й особливості – ними складно маневрувати, оскільки за ними тягнеться це оптоволокно, потрібна рівна поверхня тощо. Тобто на них далеко не розженешся.
Але так чи інакше вже протягом двох діб Сили оборони проводять на Курщині контратаки, тобто наступ поки що малого рівня. Але є перспектива, що ці дії інтенсифікуються. Тим більше, що цей напрямок на Курськ та Курчатове дуже важливий. Питання у тому, чи вистачить ресурсів. Оскільки такі завдання стояли й раніше, але президент заявив, що рішення йти на Курчатов не було ухвалено, щоб уникнути міжнародних колізій щодо АЕС.
Але росіяни розуміють лише силу, тож менше сумнівів.
2014 року Сили оборони України наступали на Донецьк та Луганськ, а потім, підійшовши до цих міст, зупинилися, вирішуючи, як їх брати. Думали про гуманітарний підхід, тим більше, що Захід тиснув… І поки тиждень думали, Путін оцінив ситуацію й ухвалив рішення про застосування збройних сил РФ на території України.
Тому коли політичні підходи починають впливати на військові обставини, реалізація може бути різною. У цьому випадку – негативна для України 2014 року. Нині ми маємо можливість, і треба діяти активно.
На східному фронті ситуація погіршилась. Противник фактично зайняв Курахове. Це погіршило ситуацію і для Покровська. Головною ціллю у цьому напрямку від початку був Покровськ. Спочатку ворог намагався наступати безпосередньо на місто, але ми знайшли резерви, кілька бригад і збили цей наступальний імпульс. Тоді вони перегрупувалися і через великі втрати, яких вони зазнають, діють останнім часом відповідно до пріоритетів.
Які пріоритети противника? Це східний фронт та Курщина. Звичайно, Путіну вже хотілося б піти на Запоріжжя та Херсон. Він ставить завдання для своєї армії, щоб та діяла, бо йому необхідно військовим шляхом легімітизувати всі чотири області України, які вони записали собі до конституції, доки відбудеться інавгурація Трампа чи ще якісь обставини.
Якби Байден постачав нам озброєння та техніку наприкінці 2022 – на початку 2023 року так, як постачав наприкінці 2024 року, сьогодні картина у нас була б інша. Сьогоднішня активізація допомоги США – це останні акорди. Байден хоче залишитись в історії. Але чи вистачить цієї допомоги, особливо якщо Трамп зупинить допомогу Україні? Це велике питання.
– Чи припускаєте ви, що активність ворога після 20 січня, дня інавгурації Трампа, може піти на спад?
– Не думаю. Активність ворога буде просто переформатовуватися залежно від того, у який бік піде Трамп – чи то у бік України, чи навпаки. Але Трамп уже встиг одержати від Путіна ляпаса по носу – той відкинув план команди Трампа щодо закінчення війни. Це серйозний симптом. І все оточення Трампа говорить про те, що в США потихеньку починають розуміти, що Путін сприймає лише силу, і цю силу треба проявляти у військовій сфері через допомогу Україні, а також у політичній та економічній, по-рейганівськи. Нехай Трамп повчиться у свого попередника Рейгана, який багато чого досяг, хоча починав як актор.
Так, наступний крок за Трампом, але ці тижні, що залишилися, дуже важливі. Останній для адміністрації Байдена "Рамштайн", який пройде 7 січня, покаже, чи Європа перебере на себе управління цим форматом. Макрон займає сильну позицію, як і прем’єр Великої Британії.
Але я переконаний, що після 20 січня за добу не відбудеться змін. Свого часу Трамп обіцяв вирішити питання за добу після виборів, тепер члени його команди виправдовуються: ми мали на увазі дату, коли він набуде повноважень. Але, звичайно, швидко це не станеться. І дуже важливо, наскільки за цей час адміністрація Трампа підготується до силових підходів щодо Росії.
Росія втрачає позиції на Близькому Сході, знижується її морський потенціал у Чорному та Середземному морях. Тобто Путін має слабкі місця, на які необхідно цілеспрямовано тиснути.