Кремлівський диктатор Володимир Путін – "людина з Радянського Союзу", яка живе минулим. Він має намір повернути Росію за часів "совка", і відключення інтернету й Telegram – спроба контролювати російське суспільство. Проте, на тлі цих дій влади рейтинг Путіна істотно знизився. Чи означає це, що росіяни готові відкрито протестувати проти обмежень і виходити на вулиці? Напруга в Росії, безумовно, зростає, але у що вона виллється, стане зрозуміло лише до кінця року.

Відео дня

Диктатору нічого пред'явити росіянам до "сакральної" дати 9 травня – жодних перемог не досягнуто. Проте війна для режиму – спосіб існування. Її припинення запустить механізм розвалу країни, як це вже було з царською Росією і Радянським Союзом.

Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив антиросійський активіст, голова фонду "Стоп Російський Терор" (США) Герман Обухов.

– Останнє соцопитування в Росії показало різкий обвал рейтингу Путіна – з 76% до 71%. Цей обвал називають наймасштабнішим з 2019 року. Експерти пов'язують його, перш за все, з обмеженнями інтернету і Telegram. На вашу думку, причина саме в цьому? Що цей обвал означає для режиму?

– Я взагалі не вважаю ці рейтинги серйозними. Як можна довіряти соцопитуванням у Росії? Вони проводяться російськими службами, компаніями, а не закордонними інститутами. Я не в курсі цих рейтингів, але я абсолютно їм не вірю. Це все якась бутафорія. Я думаю, що реальний рейтинг Путіна точно менше 50%.

Щодо обмежень Telegram та інтернету, то тут все зрозуміло. Путін – людина з Радянського Союзу. Я мав можливість кілька разів спілкуватися з ним. Це було в 1990-ті роки, коли вже минуло років п'ять після того, як усе це змінилося. Тоді він був заступником Собчака з міжнародних питань (Анатолій Собчак, мер Санкт-Петербурга з 1991 по 1996 роки. – Ред.).

Я приїжджав з Америки провідати батьків і друзів, тоді ж я опублікував дуже жорстку статтю в найпопулярнішій газеті "Санкт-петербурзькі відомості". Оскільки Собчак був у моїй організації, яка називалася "Російсько-Американська рада економічного розвитку", Путін не міг не відреагувати на цю статтю.

Одного разу він поставив мені запитання: як ви думаєте, чи можемо ми повернутися за часів Радянського Союзу? Я тоді уникнув відповіді, сказав, що це фантазія, я не хочу це обговорювати, тому що це просто несерйозно. Якийсь час у нас були зустрічі, обміни, але потім я припинив це заняття, тому що переконався, що це все порожнє. Путін–не та людина, з якою можна щось обговорювати.

Путін живе в минулому, він думає, що цими відключеннями можна щось змінити, що можна контролювати суспільство. Але я думаю, що це ілюзії.

– Тобто ви вважаєте, що і сьогодні, як і тоді, у 1990-х, Путін переконаний у тому, що можливе повернення до Радянського Союзу?

– Він не переконаний, але він за природою радянська людина, розумієте? І не тільки радянська людина, а ще й колишній чекіст. Тому все його сприйняття світу відбувається через призму цього його виховання, його роботи, його уявлення про країну, про світ тощо. Ось про що йдеться, а не про якесь примітивне повернення до Радянського Союзу.

Зараз усе вже по-іншому, у Путіна в оточенні олігархи, мільярдери. Його особистий капітал деякі експерти оцінюють у 200 мільярдів доларів. Тому це не питання повернення до Радянського Союзу, але ті закони, ті правила, ті звички, які існували за радянських часів, і які в багатьох із тих, хто сьогодні перебуває на чолі Росії, у колишніх комуністів, у того самого Патрушева, досі лишилися, є певною "закваскою", яка відбивається і на зовнішній, і на внутрішній політиці.

– Зрозуміло. Тепер давайте перейдемо безпосередньо до росіян. Чи допускаєте ви, що вимкнення інтернету справді може викликати дуже різку негативну реакцію? Чи вони мовчатимуть, як мовчали до цього?

– Ну, мовчати-то не будуть, але що вони можуть зробити?

– Вони можуть масово вийти на вулиці.

– Ні-ні, на вулицю навряд чи підуть, тому що це марно, Вони це вже проходили навіть за часів більш ліберальних, вільних, Болотна площа. Але ні до чого це тоді не привело, а зараз тим більше. Я не втомлюся повторювати, – можливо, крапля за краплею вода камінь проточить, – що в неонацистській державі боротися всередині – це, по суті, практично самогубство Це те саме, що в третьому рейху виходити з плакатами "Геть гестапо", "Геть Гітлера". Ви можете собі це уявити?

І що ці сто чи двісті людей могли б зробити? Їх би просто посадили, потім розстріляли або ще щось зробили. Незважаючи на всі відключення, уся Москва ні на які площі сьогодні не вийде. Хтось звикне до чогось іншого, є маса всіляких обходів блокування.

Я вже не контактую зі своїми друзями в Пітері і в Москві, але очевидно, що невдоволення зростає і буде наростати. Але це не завтрашній день, це не тиждень і не місяць. Ймовірно, це займе якийсь більш тривалий час. Думаю, до кінця року або до осені буде зрозуміло, що відбувається в Росії і до чого це призведе.

Війна теж не завтра закінчиться, незважаючи на всі зусилля. Ба більше, багато хто зацікавлений, навіть у Європі, щоб війна тривала.

– Попереду чергова "сакральна" дата для Кремля – 9 травня. За повідомленнями українського Генштабу, на сьогодні в окупаційної армії практично немає ніякого просування. Навпаки, має місце зворотний процес – контрнаступальні дії українських Сил оборони, які призводять до звільнення певних окупованих територій. Які перемоги в такому разі може пред'явити росіянам Путін 9 травня? Чи припускаєте ви, що найближчим часом може бути організовано якусь безпрецедентну акцію чи то на полі бою, чи то в політичному полі, щоб усе-таки домогтися чогось значущого?

– Та нічого не буде. Знову влаштують якесь "шапіто", без жодної помпи хтось пройде парадом, якісь ветерани прийдуть. Може, парад скасують, може, ні, і я абсолютно не здивуюся ні тому, ні цьому. Якщо навіть щось пройде, раптом за один день щось організують, якісь солдати пробіжать, якісь ветерани, що це за показник? Я взагалі не розумію, про що там можна говорити. Які там перемоги, що в Україні щось можна показати?

Давно треба зрозуміти, що війна для Росії – парадигма. Що таке парадигма? Це спосіб існування, складова життя. Якщо припиняється війна, почнеться процес розпаду держави, як це було після Першої світової війни – революції, і лютнева, і жовтнева. Після Афганської війни Радянський Союз теж розпався, зіграли роль й інші серйозні чинники, і політичні, і економічні.

– Останнє питання щодо війни в Ірані. Як вона об'єктивно впливає на позиції режиму в Росії? Послаблює режим, посилює його або, за великим рахунком, не чинить жодного істотного впливу?

– Війна в Ірані – суперечлива річ. Перш за все, Іран – це союзник Росії, і втратити цього союзника Москва, звичайно, не хоче. Я не знаю, як Америка реагуватиме на те, що начебто для збиття їхніх двох літаків було використано російські ракети. Це Трампу дуже неприємно. Про це вже почали говорити.

Але які бенефіти Москва може винести з війни в Ірані? Перший бенефіт – це зросла ціна на нафту. Але я не думаю, що ця війна триватиме стільки ж, скільки і в Україні. Для Трампа це було б просто убивчо. Ще кілька тижнів, можливо, місяць, і щось має статися – протоку відкриють, припинять війну.

Тому що з Іраном воювати марно – що Америці, що Євросоюзу. У Європі це давно добре розуміють, оскільки Іран – це велика гірська країна з населенням майже 100 млн. Я не знаю, якими можуть бути результати цієї війни. Практично ніякої перемоги там досягти неможливо.

А що стосується Росії, то, з одного боку, начебто якась користь від цієї війни для Москви є. А з іншого боку, начебто, і навпаки. Тому однозначно тут не можна сказати, що це на руку Москві.

– А як щодо Ормузької протоки? Чи потрібне Москві її розблокування? Якщо так, могли б вони якось посприяти тому, щоб її було розблоковано?

– Москва посприяє? Вона ніяк не може посприяти. Абсолютно. Москва взагалі жодної ролі зіграти не може. Можливо, якусь роль можуть зіграти Емірати, Саудівська Аравія, але ніяк, не Москва.

Щодо розблокування, ймовірно, це станеться, тому що це впливає на ціну на нафту. Щоб ви розуміли: в Америці теж уже пішла ціна на бензин угору, а це дуже боляче позначається на репутації самого Трампа, Білого дому та виконавчої влади. Бо, якщо для Європи це може бути не настільки важливо концептуально, ціна на нафту, то для Америки, бензин – це, по суті, хліб.

Якщо це триватиме дуже довго, цього Трампу не пробачать. Тому, природно, Трамп докладатиме всіх зусиль, щоб протока була вільною, щоб ціни на нафту повернулися на попереднє місце.