Відео дня
Путін хоче Часів Яр до 9 травня: які у нього шанси. Інтерв'ю із Селезньовим
Головком ЗСУ генерал Олександр Сирський повідомив, що російська окупаційна армія може готувати захоплення Часового Яру до чергової "сакральної" дати – 9 травня. Але ситуація така, що це може статися будь-якої хвилини, адже українським захисникам критично бракує ресурсів, насамперед артилерійських та засобів ППО. Через брак останніх ворожі штурмовики Су-25 можуть безкарно атакувати українські позиції.
Складна ситуація спостерігається на кількох напрямках. Окрім Часового Яру, це Авдіївка, Мар'їнка та Куп'янськ. Ворог активно застосовує КАБи і навіть б'є власні рекорди. Ситуацію могли б покращити додаткові німецькі Patriot, але поки незрозуміло, коли вони надійдуть у війська, отже, робити прогнози передчасно. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA озвучив військовий експерт Владислав Селезньов.
– Наближається нова "сакральна" дата для країни-окупанта Росії – 9 травня. Генерал Сирський повідомив, що перед російською окупаційною армією поставлено завдання захопити Часів Яр до цього "свята". По-перше, чи вважаєте ви, що це завдання під силу ворогові? По-друге, які ще цілі може ставити собі ворог до цієї дати?
– Я думаю, що заяви генерала Сирського нам слід розглядати як застереження, але це зовсім не означає, що саме до цієї дати російська армія реалізовуватиме свій план. Справа у тому, що ситуацію на полі бою визначають ресурсні можливості української армії. Зараз ми постійно чуємо повідомлення про те, що в мікрорайоні за водним каналом Сіверський Донець уже йдуть бойові дії. Туди заходять штурмові підрозділи ворожої армії. Поки що вони не можуть закріпитися, але тенденції не дуже добрі.
Чому я про це говорю? Тому що це необов'язково може статися до 9 травня. Це може статися у будь-який період часу за умови, що українській армії критично не вистачатиме ресурсів на цій ділянці.
Вже зараз бачимо повідомлення про те, що над Часовим Яром літають російські штурмовики Су-25. Якщо вони літають, завдають своїх ракетних і бомбових ударів, значить, у нас не вистачає засобів ППО, зокрема тактичного рівня, щоб знищувати ці штурмовики.
У таких умовах орієнтуватися на якісь дати я не став би. Ситуація вкрай непроста. Не скрізь цей канал, який може бути фізичною перешкодою для просування російської армії, розташований над землею. А це означає, що противник має всі шанси рухатись далі вперед, і ключовий фактор – це ресурси.
Противник має можливість досить вільно розпоряджатися своїми ресурсами – людськими, матеріально-технічними, але українська армія має досить серйозні обмеження у цій частині, відповідно говорити про тимчасові показники утримання Часового Яру некоректно.
– Генерал Сирський також повідомив, що ворог активізувався на сході нашої країни. Він згадав три напрямки: Лиманський, Бахмутський і Покровський. Головком попередив, що ворог збирається атакувати з метою прориву оборони. Враховуючи все те, про що ви сказали, про брак ресурсів, чи вважаєте ви, що це можливо? Якщо так, то наскільки це буде великою проблемою для нас?
– Із ресурсами у нас ситуація вкрай складна. Ми давно б'ємо у дзвони в частині того, що противник має досить серйозну кількість ресурсів і, незважаючи на прогнози нашої розвідки про те, що до березня у противника мали бути вихолощені всі ресурси для проведення масштабних контрнаступальних заходів, цього не сталося.
Противник продовжує чинити серйозний тиск на українські Сили оборони на різних ділянках фронту, і говорити про стабілізацію ситуації, певну стагнацію на полі бою не доводиться. Динаміка дуже висока, зокрема в районі Часового Яру, Авдіївки, Мар'їнки.
Останнім часом досить динамічна ситуація на Куп'янському напрямку. Там поки що немає кризи, проте все динамічно, зокрема в плані просування російських окупантів уперед. Щодобове просування по 100-200 метрів – масштаби не дуже великі, але тенденції не дуже приємні.
Чому це відбувається? Тому що нашим військовослужбовцям не вистачає тих самих ресурсів, насамперед артилерійських та засобів ППО, щоб активно протистояти просуванню російської окупаційної армії.
– Ви сказали, що російські штурмовики Су-25 безкарно літають над Часовим Яром, що свідчить про брак засобів ППО. Чи вважаєте ви, що посилення ППО сьогодні має стати завданням номер один нашого військово-політичного керівництва?
– Насамперед думаю, що квітень буде рекордним щодо застосування противником керованих авіаційних бомб. Перший тиждень місяця – 600 КАБів було відправлено по наших захисниках, другий тиждень – ще 600, тобто сумарно вже 1200. Це серйозна цифра. Якщо така динаміка зберігатиметься і далі, найімовірніше, ми на кінець місяця вийдемо на 3000 КАБів, що набагато більше, ніж у березні. Тоді було 2300.
Кожна керована авіаційна бомба несе смерть і руйнування, причому масштаби цих руйнувань вражають.
Плюс росіяни діють у координації зі своїми артилерійськими підрозділами. Тому ступінь вогневого тиску на наших захисників дуже істотна. Якщо в межах контрбатарейної боротьби та артилерійських дуелей ми здатні знищувати ворожі артилерійські батареї, використовуючи при цьому FPV-дрони, то боротися з КАБами нам вкрай складно. Ми не маємо технічної можливості знищувати їх у польоті і ми маємо вкрай мало ресурсів, щоб знищувати літаки-носії.
Втрати, яких ми зазнали в березні внаслідок бойової роботи російських окупантів, – я маю на увазі знищення наших пускових установок, засобів ППО, – призвели до того, що ситуація вкрай складна.
Певною мірою ці втрати нам зможуть компенсувати постачання Patriot від наших німецьких партнерів, але коли це станеться? А це означає, що опосередковано розуміти наші можливості на полі бою ми зможемо лише з огляду на просування ворожої армії.
– Ми говоримо про ресурси української армії, зокрема людський ресурс. Законопороєкт про мобілізацію відправлено на підпис президенту Зеленському. Чи сприятиме він збільшенню чисельності українського війська?
– Ми зайшли у складний період нашого існування, пов'язаний з протистоянням країні, яка кратно перевершує нас за своїми ресурсними можливостями – і людськими, і матеріально-технічними. У таких умовах трансформація в національному законодавстві необхідна.
Як на мене, недостатньо ефективно проводиться інформаційна кампанія щодо роз'яснення важливості та необхідності мобілізації та алгоритму дій для громадян України, які будуть призиватися. Кожен ключовий речник, який відповідає за мобілізаційні процеси, повинен вести роз'яснювальну роботу.
Які питання потрібно прояснити? Де і як проводитиметься мобілізація, де і як проходитиме підготовка, допідготовка та бойове злагодження, якою зброєю, на якій бронетехніці вони воюватимуть, який рівень екіпірування вони отримуватимуть, під керівництвом яких командирів виконуватимуть завдання, плюс пакет соціальних гарантій від держави. І, звичайно, питання демобілізації, як і раніше, залишається актуальним.
Усі ці моменти необхідно промовляти, вести відвертий діалог української влади із суспільством. Адже недомовки, відсутність інформації породжує чутки і створює нервозну обстановку в суспільстві, що точно не сприяє об'єднанню наших зусиль.
Ми заходимо у турбулентний період. Генерал Буданов говорить, що початок літа буде ознаменовано масштабним російським наступом. Значить, нам точно не час з'ясовувати стосунки одне з одним. Тут потрібно гуртуватися. Ми маємо стати монолітною нацією для опору ворожій агресії.