Росіяни застосовували хімічну зброю близько п'яти тисяч разів, а БПЛА змінили хід бойових дій: які особливості війни між Україною і РФ

Визвольну війну з російським агресором, яку веде Україна, багато хто називає першою у світі війною технологій. Справедливо вказуючи на масове застосування БПЛА (зокрема з елементами штучного інтелекту) та інших роботизованих систем. Але й зараз величезну роль під час боїв відіграють сили та засоби, які почали застосовуватися ще більше ста років тому в Першій світовій війні і які вважаються "другорядними". Подробиці розповідає OBOZ.UA.

Відео дня

Міни не варто скидати з рахунків – дешево та сердито

Ще на самому початку повномасштабної війни у процесі знищення ворожих танків та іншої бронетехніки чудово проявили себе американські "Джавеліни", українські "Стугни-П" та інші сучасні протитанкові ракетні комплекси.

Трохи пізніше справжнім кошмаром для важкої техніки агресора стали FPV-дрони, які скидають на ворога боєзаряди (росіяни навіть почали встановлювати на вежі танків металеві та дерев'яні клітки, які наші бійці прозвали "курятниками"). Але не варто забувати і про перевірені часом звичайні міни.

"За підсумками 2024 року втрати російської бронетехніки на наших мінних загородженнях становили близько 20%. Аналогічну цифру можна навести і щодо особового складу російських військ, що підривалися на протипіхотних мінах", – розповів під час брифінгу для журналістів заступник начальника управління інженерних військ Командування сил підтримки ЗСУ Володимир Гусар.

Слід зазначити, що сили підтримки ЗСУ – порівняно нова структура, створена у лютому 2020 року. Вона об'єднує під своїм командуванням війська радіоелектронної боротьби (РЕБ), інженерні війська, війська радіаційного, хімічного та біологічного захисту, а також військово-топографічну та гідрометеорологічну служби.

За три роки РФ майже п'ять тисяч разів застосовувала хімічні речовини

Щодо хімічної зброї та хімічних речовин, які, як і міни, вперше були застосовані під час Першої світової війни (1914-1918 рр.), то її використання зараз одностороннє. Росіяни її активно застосовують, ми – ні.

"З початку повномасштабного російського військового вторгнення було зафіксовано понад 4800 випадків застосування проти ЗСУ небезпечних хімічних речовин, зокрема сльозогінних газів CS та CN, які зазвичай використовують для боротьби з масовими заворушеннями, розгону демонстрацій", – сказав начальник відділу екологічної безпеки та цивільного захисту управління радіаційного, хімічного, біологічного захисту Командування сил підтримки ЗСУ Артем Власюк.

Він зазначив, що використання таких засобів під час бойових дій є порушенням правил ведення війни, що відображено у положеннях Конвенції про хімічну зброю. І Україна цієї Конвенції дотримується.

З початку повномасштабного російського вторгнення з отруєнням хімічними речовинами, які застосовує агресор, госпіталізовано понад дві тисячі українських військових.

"Лише у листопаді було зафіксовано близько 170 випадків використання хімічних речовин з боку росіян. Але зараз інтенсивність застосування гранат з CS і CN, які є у збройних силах РФ, дещо знижується: температура падає, і ефективність від вибуху таких засобів зменшується", – сказав Артем Власюк.

Проблем із будівництвом фортифікаційних споруд зараз немає

2024 року Кабінет міністрів України профінансував будівництво фортифікаційних споруд третьої лінії оборони на 40 млрд гривень.

"На сьогодні проблем із фортифікаційними спорудами на будь-якому напрямку в нас немає. Здійснюється постачання всіх необхідних будівельних матеріалів підрозділів, що перебувають на передовій, триває будівництво на інших рубежах", – сказав Володимир Гусар.

Як він зазначив, планування фортифікаційних робіт певною мірою починається знизу вгору. "Командири на місцях розуміють ситуацію, інформацію доносять до командира бригади. Але останнє рішення, що і як будувати, тільки за ним", – наголошує заступник начальника управління інженерних військ.

Якщо говорити про забезпечення безпеки прикордонних та прифронтових регіонів, то оборонні укріплення для захисту від можливих атак противника зводить місцева влада, співпрацюючи з військовими.

До речі, після того, як Сили оборони України увійшли на територію Курської області, виникла певна "зона безпеки". Як розповів OBOZ.UA речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко, зараз будувати укріплення безпосередньо по лінії кордону стало набагато легше. Адже поки на кордоні ведуться активні бойові дії, робити це практично неможливо.