Ракетний комплекс із дальністю ураження до 500 км: що відомо про український "Грім", якого бояться в Москві

Час від часу в українському інформаційному просторі з'являються розмови про застосування на фронті українського ракетного комплексу під назвою "Грім". Спочатку деякі військові експерти приписували йому атаку на російський військовий аеродром у Саках 9 серпня 2022 року, потім атаку на Феодосію 8 квітня 2023-го. А 30 березня міністерство оборони Росії вперше офіційно заявило, що знищило українську оперативно-тактичну ракету "Грім-2".

OBOZ.UA розбирався – що це за оперативно-тактичний ракетний комплекс, якого ще офіційно не існує, але який вже наводить страх і паніку на росіян аж до Москви.

Історичні передумови появи

В Україні ще на початку 1990-х років були досить цікаві напрацювання в цьому напрямі, але спочатку хронічне безгрошів'я, а подекуди й відвертий саботаж представників влади призвели до того, що у 2014 році, по суті, довелося стартувати майже з нуля.

Першим українським оперативно-тактичним ракетним комплексом, здатним завдавати ударів на короткі (близько 100 км) і на середні (до 500 км) відстані, мав стати ОТРК "Борисфен". Робота над ним почалася ще у 1994 році, однак через брак фінансування далі ескізів справа не просунулась. А 2003 року роботу над проєктом взагалі припинили (прем'єр-міністром України тоді був Віктор Янукович).

Так, через організаційні й фінансові труднощі проєкт ОТРК "Борисфен" застарів ще на "паперовій" стадії. У 2006 році за ініціативи тодішнього президента Віктора Ющенка ухвалили стратегічне рішення: на основі ескізів вищезгаданого проєкту створити новий, який отримав назву "Сапсан".

За першопочатковою ідеєю, "Сапсан" мав поєднати властивості систем залпового вогню, тактичних та оперативно-тактичних комплексів. Він мав би вражати ціль на відстані до 500 км і тримати під прицілом столицю Росії (відстань від українського кордону до Москви приблизно 480 км).

Нову оперативно-тактичну ракету планувалося прийняти на озброєння у 2011 році, однак на заваді став уже традиційний брак фінансування і політичні протиріччя між гілками влади.

Так, у 2009 році українське конструкторське бюро завершило ескізний проєкт ОТРК "Сапсан", однак Міністерство оборони України його відхилило (прем'єр-міністерка – Юлія Тимошенко, в.о. міністра оборони – Валерій Іващенко). А починаючи з 2010 року, коли президентом України став Віктор Янукович, роботи взагалі фактично припинились. 26 червня 2013 року міністр оборони України і громадянин РФ Павло Лебедєв офіційно повідомив, що Міністерство оборони України відмовилося від проєкту "Сапсан".

Після перемоги Революції Гідності і російської агресії у 2014 році питання завершення розробки комплексу "Сапсан" знову вийшло на порядок денний. У 2016–2018 роках багато експертів припускали, що проєкт "Сапсан" знайшов свою реалізацію в ракетному комплексі "Грім-2", який 24 серпня 2018 року було продемонстровано на військовому параді до Дня Незалежності України (чому назва саме "Грім-2" – точно невідомо; відомо лише, що у 2013 році цей самий проєкт виставлявся на збройній виставці під назвою просто "Грім").

Точної офіційної інформації про те, є "Сапсан" і "Грім-2" одним і тим самим проєктом, чи це різні розробки, зі зрозумілих причин досі немає – проєкт засекречено, наскільки це можливо в сучасних реаліях. Думки військових експертів розділились: одні припускають, що "Грім-2" – це експортна версія "Сапсану", тоді як інші розгортають теорію про те, що "Грім-2" матиме дальність польоту 500 км, а "Сапсан" – мало не 2000 км.

Що таке "Грім-2" сьогодні

У 2015 році з'явилась інформація, що Королівство Саудівська Аравія та Україна ведуть переговори щодо укладення контракту із закупівлі українських тактичних ракетних комплексів "Грім-2" із залученням фінансів на проєктно-конструкторські розробки. Згодом Саудівська Аравія перерахувала близько 40 млн доларів на відповідні доопрацювання цього ракетного комплексу, що фактично й дало старт цьому проєкту (схоже, звідси й бере початок версія про експортну назву "Грім-2").

У грудні 2015-го тодішній секретар РНБО Олександр Турчинов заявив, що навколо проєкту "Грім-2" створюється виробництво повного циклу, починаючи від ракетного палива і закінчуючи бойовою частиною ракети, яка буде найкращим стандартом з оперативно-тактичних ракет, які є у світі. Він наголосив, що ОТРК складатиметься майже повністю з українських комплектуючих і його розробка та виготовлення передбачає кооперацію майже 50 вітчизняних підприємств.

30 серпня 2016 року пресслужба одного з вітчизняних конструкторських бюро поширила інформацію, що Україна розпочинає розробку новітнього оперативно-тактичного ракетного комплексу "Грім-2", а вже 2 січня 2018 року з'явилась інформація про готовність його до випробувань.

Очікувалось, що восени 2019 року "Грім-2" пройде державні випробування, а з 2022 року почнеться його надходження на озброєння. Але далі одиничного екземпляра, який починаючи з 2018 року з року в рік їздив Хрещатиком під час військового параду на День Незалежності, справа не пішла.

У лютому 2021 року, згідно з інформацією тодішнього міністра оборони Андрія Тарана, проєкт "Грім-2", або ж "Сапсан" був готовий на трохи більше 80%. Причина (і це вже навіть не смішно) – брак фінансування.

У березні 2023 року нинішній міністр оборони України Олексій Резніков в одному з інтерв'ю заявив, що у планах завершити створення ракетного комплексу "Грім-2"/"Сапсан" вже цього року.

"Я вважаю, що це дуже реалістичний шанс. Я б його назвав планом. Я персонально нещодавно був на виробництві й дивився на окремі елементи цієї програми, тому оптимістично дивлюсь і на реалізацію цього плану", – сказав Резніков.

Оприлюднено технічні характеристики ОТРК "Грім-2"

У відкритих джерелах можна знайти інформацію, що "Грім-2" – це комплекс оперативно-тактичного призначення з високою точністю ураження і прохідністю протиракетної оборони понад 96%. Це досягається завдяки тому, що ці ракети здатні летіти не тільки по балістичній прогнозованій траєкторії, але й по аеробалістичній – непередбачувано змінюючи траєкторію по ходу польоту, що гарантує прорив усіх існуючих сьогодні систем ППО, навіть російських С-300 і С-400. Тобто це така собі покращена версія російських "Іскандерів".

Також відомо, що бортова система управління ракети інерційна, комплектується системами навігації і наведеннями різного типу (радіолокаційними, оптико-електронними).

Бойовий блок одноступеневої балістичної ракети проєктується масою 480 кг. Моноблочна схема використовує осколково-фугасну або проникаючу осколково-фугасну ампулу. Вага боєзаряду дає можливість говорити, що він здатний знищити противника на площі 10 тис. кв. м у разі використання касетного заряду, або на площі 2-3 га звичайним осколково-фугасним зарядом.

Автори проєкту особливо наголошують, що комплекс "Грім-2" пристосований для стрільби як балістичними, так і крилатими ракетами, що робить його універсальним і придатним як для протиповітряної оборони, так і для берегової охорони, а також дає змогу використовувати, як далекобійний оперативно-тактичний комплекс.

Мінімальна дальність стрільби цього комплексу становить 50 км, максимальна – 280 км в експортної версії і 350 км – для потреб ЗСУ (це пов'язано з "Режимом контролю за ракетними технологіями", який забороняє продаж іноземним державам ракет "земля – земля" з більшою дальністю). Однак, зважаючи на наявну інформацію з цілої низки джерел, 350 км – це "юридична" дальність (прописана відповідно до наявних юридичних обмежень), а реальна дальність "Грому-2" може бути до 500 км.

Отже, тактичний ракетний комплекс "Грім-2" розглядався як потужний засіб неядерного стримування агресора. І хто знає, як розвивалася б історія, якби влада знайшла кошти на завершення проєкту до 24 лютого 2022 року…

Замість висновків

Тож, як бачимо, офіційно ані ОТРК "Грім-2", ані ОТРК "Сапсан" не існують, але слава про їхні звитяги уже впевнено шириться інтернетом. Звісно, не можна виключати, що фінальні випробування ракет "Грім-2"/"Сапсан" проводили у бойових умовах, використовуючи як мішені російські військові об'єкти у Криму. Певний сенс у цьому є. Однак краще все ж дочекатись офіційної інформації.

А стурбованість російського міноборони можна зрозуміти. Адже якщо Україні справді вдалося довести до бойових кондицій цей проєкт, то таке поняття, як "безпечна відстань", втратило свій сенс не лише на Донбасі чи у Криму, а й у Москві.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!