Відео дня
Окупанти забуксували на шляху до Покровська, ЗСУ треба протриматися ще трохи. Інтерв’ю з полковником Черником
Російська окупаційна армія "забуксувала" на найбільш пріоритетному для себе напрямку – Покровському. Так на ворогові позначилася операція ЗСУ на Курщині – він був змушений перекидати з Донеччини сили та засоби на територію РФ. Противник не може вийти на Вугледарську дугу й намагається змінювати акценти. Якщо ворожа армія вийде до річки Оскіл поблизу Куп’янська, це не буде великою проблемою, але якщо форсує її, то може досягти чималих успіхів.
Утім, в окупаційної армії залишилося не дуже багато часу до початку сезону опадів. Щойно в Україні задощить, ситуація на фронті повернеться у стан "вогневої рівноваги". Отже, Силам оборони необхідно протриматися ще деякий час.
Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю OBOZ.UA висловив військовий експерт, полковник запасу Петро Черник.
– На Харківщині російські окупаційні війська перейшли до оборони. Ворог перекидає на цю ділянку фронту додаткові сили, зокрема, "вагнерівців" та колишніх в’язнів. На вашу думку, чи вдасться Силам оборони повністю "вичавити" з Харківщини це угруповання?
– Будемо докладати для цього максимум зусиль, але як буде в реальності… Війна – дуже динамічне явище. Я не можу дати абсолютно точної відповіді з огляду на те, наскільки чисельно багато військ противника й наскільки йому важливо змінювати вектори.
Вони забуксували на Покровському напрямку, вони не можуть вийти за Вугледарську дугу та змінюють акценти. Але наскільки це буде успішно? Даруйте, я не пророк.
– Чи вважаєте ви за доцільну організацію операції зі створення "буферної зони" саме на території РФ, яка розташована безпосередньо поблизу Харківщини?
– А що таке "буферна зона"? Як ви це розумієте?
– Це зона, вільна від об’єктів військової інфраструктури країни-агресора.
– Правильно. Але для того, щоб говорити про наступну операцію на кшталт Курської, треба мати якийсь вихідний матеріал. Я не бачу, що відбувається щось подібне.
– За повідомленнями Генштабу ЗСУ, ситуація на Курахівському напрямку досить складна, ворог постійно атакує. За вашими оцінками, як тут може розвиватися ситуація далі?
– У противника нічого не зміниться, допоки не закінчиться ця фаза бойових дій. У них є наказ заходити на адміністративні кордони Донеччини, і вони будуть тіснити. Нам треба протриматися до сезону опадів. Тоді дійсно застосовувати важку техніку ворог не зможе, і ми знову перейдемо у вогневу рівновагу, в якій ми вже двічі були.
– Якщо ворог вийде до річки Оскіл, наскільки це погіршить ситуацію для нас?
– Треба перейти Оскіл, а не вийти до нього. Якщо ворог вийде до Осколу, це не буде якоюсь нашою оперативною втратою. Але якщо він зможе форсувати Оскіл і просунутися далі хоча б на 10 кілометрів, оце буде серйозний виклик.
Але наразі я не бачу таких обставин. Плюс ми розуміємо, що форсувати річки неймовірно важко. Оскіл – доволі широка й швидкоплинна річка. Дочекаємося опадів – вона підніметься ще вище. Противник із проблемами форсує маленькі річки. Пригадаймо Бахмут – там навіть не річка, а канал, але скільки часу вони його штурмували. Це саме стосується й Часового Яру. Там вода практично стояча.
Як із такими силами та засобами, які вони мають, їм форсувати велику річку? Я не вважаю, що на цьому напрямку є якась велика оперативна загроза.
– Ви зауважили, що ворог "забуксував" на Покровському напрямку. Чи могли б ви більш детально розповісти про це?
– Так, забуксували, причому серйозно забуксували. Курська операція дала результат, бо їм довелося знімати сили і засоби саме з цього напрямку.
Але давайте остаточно розставимо акценти щодо Донеччини. Немає значення, яку саме локацію ми обговорюємо і яка там тактична ситуація. Стратегічне завдання у них одне: вся Донеччина.
Чи зуміють виконати? Думаю, що ні.
– Очільник Міноборони України Рустем Умєров повідомив, що наразі Україна веде переговори щодо авіації. Зокрема, йдеться про французькі Mirage-2000, шведські Saab JAS-39 Gripen та німецько-британські Eurofighter Typhoon. Чи можуть вони зрівнятися із F-16?
– Так, це хороші аналоги F-16. Це приблизно один і той самий клас. Перевага F-16 у тому, що він має так звану відкриту модернізаційну платформу. Він має перевагу, тому що F-16 дуже багато випущено – 4500 одиниць. F-16 мають 26 країн, отже, є інфраструктура до нього. На відміну від європейських винищувачів він має дуже велику номенклатуру озброєння – 105 одиниць.
Щоправда, Saab JAS-39 Gripen має ракету повітря-повітря "Метеор" на 300 кілометрів. У американців найбільш дальня ракета для цих винищувачів – AIM-120 AMRAAM на 160 кілометрів.
– На вашу думку, скільки нам було б потрібно подібної авіації, аби переломити перебіг війни?
– Що більше, то краще. Хоча б два повноцінні полки, тобто 80 машин. Це був би дуже великий крок уперед. Чи так буде? F-16 задекларовано 61 машину. Якщо умовно з кожного названого літака нам дадуть хоча б по одній ескадрильї, тобто у сумі 36 машин, – це був би колосальний крок уперед. Питання, коли і як це все буде надано.