Блог | РФ – блякла тінь колись радянської могутності
Уся ця ситуація — гарна ілюстрація того, що РФ не є тим суб'єктом і гравцем, яким себе уявляє: вона блякла тінь колись радянської потужності, яка, до речі, глобально поступалася НАТО за деякими параметрами, але цілісно — саме грізної потужності.
У СРСР армія створювалася і будувалася навколо своєї унікальної і закритої екосистеми, в ОВД навіть були свої внутрішні уніфіковані стандарти, на кшталт тих же стандартів НАТО.
Була своя унікальна військова доктрина, і головне — вона відштовхувалася від розуміння як своїх сильних якостей, так і слабких.
Із сильних — велика кількість покірного, організованого (жовтенята, піонерія, комсомол, прив'язка до міст і місць роботи) і легко мобілізованого населення, велика територія, унікальний досвід великої війни, що була ще зовсім нещодавно, тощо.
Зі слабких — знову ж таки велика територія (це працює в обидва боки), завжди відстале становище за електронікою і системами, слабша авіація тощо.
Саме з упором на це вибудовували стандарти, техніку і доктрини — якби війна почалася у 80-ті роки, батьки-полковники і генерали могли б і знали б, як усього цього монстра привести в рух: був регламент і розуміння, як приводити в рух усі механізми — від відділення до дивізій і армій.
Причому ці люди чітко усвідомлювали, що в майбутній великій війні ці самі дивізії згоратимуть одна за одною, і доктрини саме від цього і відштовхувалися, а також і глобальна пропаганда всієї цієї комуно-піонерії — ще з ясел.
Тепер це забуті технології, у прямому сенсі слова, і уламки знань; навіть ті, кого сьогодні прийнято називати совковими генералами, такими не є по суті свого визначення.
Той самий Герасимов, якому, на хвилиночку, 70 років, у 80-ті роки був замкомбатом і командиром полку (це все рівень тактики) до кінця краху СРСР.
Це не самостійні ролі: в радянській доктрині від командирів такого рівня була потрібна тільки старанність — привести свої батальйони і полки в рух в бік ворога, в прийдешній умовній Фульді десь у Німеччині; це роль офіцерів-одноразок.
Реальні совкові генерали — ті, хто реально знав, як воювати саме за тими системами, як ними всіма замислювалося і відточувалося, — давно померли і як люди, і як вид.
В України тут перевага: вона, як нещодавно зазначав Алекс Карп, голова Palantir, усе створює з нуля.
Це по-перше, а по-друге, Україна користується привілеєм отримувати ці самі західні системи у своє користування, як ті самі системи Palantir, про які Карп зазначає, що українці їх креативно змінюють під себе.
Тепер це і зі Starlink: прийшов лісник і швидко розігнав усіх по своїх місцях, як це має бути.
До слова, Європа не просто так постійно говорить, що ключі до закінчення війни в Китаю: варто їм припинити підтримувати РФ і зарегулювати ринок дронів — як чаша терезів знову хитнеться.
Китай — це другий лісник, який просто сидить і задоволений самим процесом, що Росія вбиває саму себе, розшибаючись об західний периметр.
Тому ось це глобальне здивування зетніков про те, чому топ-бізнесмен із провідної країни НАТО прикриває їм краник для використання однієї з ключових для війни технологій, вказує на глибокий інфантилізм, у якому перебуває вся ця братія.
До речі, ось ті позавчорашні совкові комбати з 80-х, на кшталт того ж Герасимова, ще навесні 2023 року намагалися прикрутити всю цю тему з підсаджуванням на богомерзенний західний софт і все привести до радянських стандартів — радейки, листи, дротовий зв'язок тощо.
Але не вийшло, багато в чому з ініціативи знизу, тому що воювати через телеграмчик, пустити "мавік" і підсмоктатися до Starlink — це і простіше, і ефективніше (в моменті), ніж воювати як діди.
Росіяни не раз показували свою завзятість, і той же Карп попереджає не недооцінювати їх.
Зараз для них буде великий тест — як вийти з усієї цієї ситуації: у найупередженішому сценарії — фронт, що встав, ще більші втрати в м'ясних штурмах і оборона (вона набагато простіша в плані зв'язку і координації), у найрозумнішому — закінчити цю війну.
