Рідні до останнього вірили в диво: в боях за Україну загинув молодий захисник з Одещини. Фото
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
У боях з російськими окупантами загинув молодий воїн з Одещини Роман Маргаза. Він зник безвісти на початку березня і рідні сподівалися на диво, однак марно: 16 березня тіло воїна зустрічають у рідному місті Рені.
Захисник, якому назавжди залишиться 22 роки, був тяжко поранений під час виконання бойового завдання на Донеччині, рани виявилися смертельними. Про загибель воїна розповіли місцеві ЗМІ.
До повномасштабного вторгнення РФ в Україну, розповідає місцеве видання Бесарабія UA, Роман служив за контрактом у лавах Національної гвардії України. Він був кінологом: вибір фаху для юнака, який змалку дуже любив тварин, був очевидним.
"Він дуже любить собак, дуже… Коли йому виповнилося 18 років, його призвали на строкову службу до армії. Служив у Вінниці, у лавах Національної гвардії. Ми з ним часто обговорювали, ким він хотів би стати, яку спеціальність мати в армії, бо він завжди казав, що у цивільних професіях не бачить себе. І з огляду на його любов до тварин, дійшли до того, що найкраще для нього бути кінологом. Десь через рік він підписав контракт та навчався у місті Золочеві Львівської області, у кінологічній службі. Так він став кінологом, не рахуючи інших військових спеціальностей, які має", – розповідала журналістам місцевого видання "Махала" мама полеглого воїна Олена Маргаза.
Контракт у Романа завершився у грудні 2021 року і він повернувся додому, у Рені. А наприкінці лютого Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну – і молодий воїн вже у лавах Збройних сил України став на захист рідної землі. Молодший сержант на псевдо "Лайтік" захищав українську Миколаївщину, а згодом – Донбасс від російських зайд.
"Його юність розпочалася з війни… Звичайно, я розуміла, що мій син військовий, хоч і був у запасі. Як мати я не хотіла, щоб він опинився у гарячій точці. Бо навіть коли Рома служив у Луганській області я завжди переживала, бо там на той час проходила лінія бойового зіткнення, але він сказав: "Мамо, я маю піти. Я хочу, щоб ви спали спокійно", – пригадувала мама воїна.
На Донеччині "бойове хрещення" "Лайтік" прийняв у Авдіївці.
"На першому своєму бойовому завданні Рома опинився в Авдіївці, коли там точилися дуже інтенсивні бої. Він зміг врятуватися сам і врятував із цього пекла багатьох своїх товаришів по службі. Син розповідав мені, як виносили з побратимом тяжко пораненого товариша, у якого обидві ноги були повністю перебиті і самостійно йти не міг. Становище посилювалося тим, що у Роми були проблеми з хребтом у районі лопатки, він якраз напередодні пройшов курс лікування, а товариш був повністю екіпірований, у бронежилеті – як виходити з оточення, коли постійно бомбардують, тягнучи на собі таку важку ношу? Те, що показують у фільмах про війну, підкреслював він, це все дрібниці – реальна війна набагато гірша. "У реальній війні головний герой не актор на екрані, а ти, і тікати тобі від цього нікуди. Там такі озброєння задіяні, що просто жодна людина не може витримати", – сказав він мені. Всім добре відомо, що Росія використовує на фронті і фосфорні бомби та інші види заборонених боєприпасів", – розповідала журналістам мати воїна.
Важко пораненого товариша їм все ж таки вдалося винести з оточення. Несли побратима на руках – під безперервними обстрілами.
"У якийсь момент Рома відчув, що в районі хворої лопатки ніби щось тріщить, як пластик, що ламається і рветься. Він розповідав, що впав перед пораненим бійцем навколішки і сказав: "Друже, я не можу тебе нести. Якщо нас накриє, нас накриє тут обох". Він зняв з нього бронежилет, ліг на нього зверху і сховався бронежилетом, доки сильно бомбили. Вони з товаришем по службі врятували цього хлопця, але потім він, на жаль, помер у шпиталі", – згадувала жінка.
Востаннє з мамою Роман говорив вночі 3 березня. Він попередив, що їде на бойове завдання, тож упродовж якогось часу не зможе виходити на зв'язок. Відтоді родина не мала інформації щодо долі сина та брата.
Батьки та брат з сестрою розпочали пошуки воїна і зрештою з'ясували, що його з тяжким пораненням доправили до стабілізаційного пункту. На цьому сліди обривалися.
Рідні до останнього сподівалися на диво, однак його не сталося: родина зрештою отримала сповіщення про смерть Героя.
16 березня з воїном Романом Маргазою, що повернувся додому на щиті, прощаются у Рені.
"16 березня об 12:30 живим коридором супроводжуємо з дому вул.Козацька 18 до центральної площі по вул. Болградська.Біля сцени на центральній площі відбудеться прощання с загиблим героем !Орієнтовно у 13:30 живим коридором по вул. Вознесенській супроводжуємо до міського кладовища, Алея Слави.Просимо всіх приєднатися та підтримати родину загиблого Романа.Родині Героя щирі співчуття, нашу біль не передати словами.Герой назавжди в наших серцях Слава Україні! Героям Слава!" – йдеться у повідомленні на сторінці Ренійської міської територіальної громади.
16 жовтня 2024 року молодому воїнові мало виповнитися 23 роки.
Нагадаємо, напередодні, 15 березня, повідомлялося, що у Черкасах попрощалися з активістом Костянтином Мірошніченком, який загинув на фронті. Він став на захист України у перші дні повномасштабного вторгнення РФ. Спершу був зв'язківцем, однак згодом домігся переведення у Третю окрему штурмову бригаду.
Також стало відомо, що на лінії фронту загинув 30-річний аспірант Львівського університету. Парамедик Тарас Федик отримав смертельні поранення, намагаючись врятувати побратима.
Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!