Риженко: РФ веде війну з НАТО де-юре. Чи ввійдуть кораблі Альянсу в Чорне море? Інтерв’ю

5 хвилин
43,4 т.
Риженко: РФ веде війну з НАТО де-юре. Чи ввійдуть кораблі Альянсу в Чорне море? Інтерв’ю

Блокада українських портів у Чорному морі, яку вчинила країна-агресорка Росія, згідно з міжнародним правом є актом війни. Це питання має обговорюватися в НАТО на найвищому рівні, але ймовірність того, що для деблокування будуть задіяні кораблі Альянсу, вкрай низька.

Відео дня

Наразі в окупанта достатньо військових можливостей, аби тримати блокаду, але серед озброєння, яке має отримати Україна від союзників, є й системи залпового вогню HIMARS. Вони спроможні знищити ракетні комплекси окупанта, розташовані в Криму.

Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю OBOZREVATEL висловив колишній заступник начальника штабу ВМС України Андрій Риженко.

Командувач Сил оборони Естонії, депутат Європарламенту, генерал-лейтенант Ріго Террас заявив, що НАТО має ввести кораблі в Чорне море для деблокади українських портів. На його думку, це забезпечить торговельне судноплавство, оскільки РФ не наважиться вступати в конфронтацію з НАТО. За якої умови, за вашими оцінками, вхід кораблів у Чорне море може статися?

– Ми знаємо, що НАТО дуже обережно ставиться до військового втручання у війну Росії проти України. Але сама по собі блокада портів і суверенних водних акваторій, згідно з тематичною резолюцією ООН №3314, ухваленою 1974 року, розглядається як акт війни.

Якщо таке питання буде винесено на Політраду НАТО, то потрібно, щоб усі посли НАТО на це погодилися. Вони дійсно винесуть це питання у свої столиці, у всі 30 країн Альянсу, незалежно від того, направлятимуть вони свої кораблі в Чорне море чи ні.

Але я можу спрогнозувати, що окремі країни однозначно будуть проти цього. Також позиція Туреччини – вона застосувала Конвенцію Монтрьо практично відразу після того, як Росія напала на Україну. Це дуже сприяло нашій безпеці, тому що Росія сконцентрувала понад 20 кораблів і суден, половина з них – це ракетні кораблі та крейсери – у Середземному морі. Через це вони не змогли зайти в Чорне море.

Але в Туреччини така позиція: Чорне море – для чорноморських країн. Думаю, ця країна також буде проти того, щоб туди заходило НАТО.

У Росії сконцентрована досить серйозна сила як у морі, так і на узбережжі, вони забезпечують цю блокаду своєю ракетною та артилерійською зброєю.

У цьому контексті хотіла навести слова речника Одеської обласної військової адміністрації Сергія Братчука. Він повідомив, що наразі відбувається перегрупування Чорноморського флоту, в Чорне море увійшов російський крейсер "Адмірал Макаров". Про що це може свідчити? Яку роль у поточній фазі війни може відігравати ЧФ?

– У цьому меседжі все наплутано. "Адмірал Макаров" – це не крейсер. Це штатний корабель, фрегат Чорноморського флоту. Він нікуди не ввійшов. Він там був. Просто замість потопленого крейсера "Москва" флагманом призначений саме "Адмірал Макаров".

Але за габаритами він фактично в чотири рази менший за "Москву".

Крейсер "Москва" міг розмістити на своєму борту 40-50 осіб офіцерів, щоби вести управління силами в морі. На "Макарові" є можливість розмістити тільки 10 осіб, тобто штаб буде значно менший. А це дуже важливо, тому що в угрупуванні сил у Чорному морі задіяні і підводні човни, і авіація, і берегові сили, і система логістики тощо.

Перегрупування? По-перше, кількість кораблів-носіїв ракет "Калібр" ніяк не змінилася. Їх як було десять, так і залишилось. Вони можуть виконувати завдання, завдавати ударів і вести блокаду наших портів.

По-друге, підводні човни. Зараз у Чорному морі їх чотири. Нові 636.6, так звана "Варшав'янка", і один підводний човен проєкту 877, який пройшов модернізацію в Севастополі. Вони також можуть бути задіяні.

Військовий експерт оцінив перспективи деблокування портів Чорного моря.

Крім того, там ще близько 20 кораблів і катерів, які несуть ракетну зброю ще радянського виробництва. Вони також можуть бути задіяні для того, щоб цю блокаду забезпечити. У них є чотири різних ракетних системи на березі й шість ракетних систем на морі.

Таким чином, флот НАТО має протистояти всьому цьому угрупуванню. Сумарний залп, який росіяни можуть забезпечити з моря і з берега – це понад 200 крилатих ракет різного типу.

Якщо НАТО буде розглядати таке рішення, політично це дуже серйозний ризик того, що операційне завдання деблокування Чорного моря може перетворитися на дуже серйозну стратегічну ескалацію.

Дуже добре, що наші естонські та балтійські колеги підтримують нас, але я вважаю кращим варіантом було б те, якби Україна отримувала протикорабельні ракети для того, щоб нейтралізувати російські кораблі.

Власне, про це сказали в Офісі президента, глава ОП Андрій Єрмак та його радник Михайло Подоляк. Зокрема, Подоляк сказав таке: "Світ має домовитися про передачу Україні MLRS-систем та іншої необхідної важкої зброї для деблокування Чорного моря. Далі ми все зробимо самі".

– Я не хочу критикувати Подоляка, але він журналіст, він не знає військової справи. MLRS – це абревіатура системи залпового вогню. Як правило, вона не може знищувати кораблі, що рухаються.

В американській системі HIMARS та M270, яку можуть передати Україні, є варіант застосування оперативно-тактичних ракет на дальність до 300 кілометрів. Ці ракети подібні до ракет "Точка У", які є у ЗСУ, але їхня дальність більша.

Ця ракета застосовується по нерухомих цілях, по географічних координатах. З точки зору деблокування Чорного моря ця система допоможе нейтралізувати берегові ракетні комплекси противника, стаціонарні та навіть мобільні. Наприклад, дуже великої шкоди нам завдають комплекси "Бастіон" і "Бал", які розташовані в Криму. Ми знаємо їхні координати. Якщо у нас буде цей MLRS HIMARS, ми зможемо знищити їх.

Але щодо загрози, яку становлять російські надводні кораблі, навряд чи вдасться нейтралізувати засобами MLRS. Для цього потрібен комплекс протикорабельних ракет, який спочатку буде стояти на березі, а в перспективі на кораблях чи катерах Військово-морських сил України.

Плюс до цього я би визначив безпечний шлях для суден, які будуть везти вантажі вздовж західного узбережжя Чорного моря в межах територіального моря України, Румунії, Болгарії, Туреччини. І тут я просив би ті країни забезпечити безпеку проходження цих суден – протипідводно-диверсійну, протимінну і протиповітряну – на випадок, якщо росіяни будуть застосовувати свої засоби ураження або авіацію. Це також серйозне питання.

Загалом потрібно посилити наші військові спроможності й паралельно працювати в політичній, дипломатичній площині. Але наразі вважаю операцію з деблокування малоймовірною. Поки ця війна триває, навряд чи НАТО буде відкрито в неї втручатися навіть у вигляді гуманітарної операції.

Якщо є зацікавленість ООН – а вона є, і про це говорив Генсек, – то було б непогано, якби вони дали свій мандат на цю гуманітарну операцію.