Відео дня
Романюк: НАТО прийме Україну навіть з окупованими землями, але звільняти їх не буде. Інтерв’ю
Ексспецпредставник США в Україні Курт Волкер заявив, що наша країна може набути членства в НАТО, навіть якщо частина територій залишатиметься окупованою. Дійсно, це цілком можливо, але необхідно розуміти, що за умов активних бойових дій про членство не може йтися, а у разі набуття членства Альянс не буде "підписуватися" на звільнення українських територій, які на момент такого набуття було захоплено ворогом.
Щодо України може буде застосована так звана формула Расмуссена, яка дозволяє вступ до НАТО країнам, що мають окуповані території. Але за головної умови: припинення широкомасштабних бойових дій.
Про це в ексклюзивному інтерв’ю OBOZREVATEL розповів голова всеукраїнської громадської організації "Україна в НАТО", член Атлантичної ради Юрій Романюк.
– Яка ваша думка щодо заяви Волкера? Ми в Україні чуємо щоразу різні заяви щодо вступу в НАТО. Хтось наполягає на тому, що Статут забороняє вступ країнам, які перебувають у стані територіальних претензій, хтось, як Волкер, стверджує, що цю вимогу Статуту можна оминути. Де тут правда?
– Застереження Статуту НАТО щодо країн, які мають незавершені конфлікти з територіальними претензіями, таке: вони не можуть бути членами НАТО. І це правда. Але водночас усі чудово розуміють, що безліч країн-членів НАТО мають одна до одної купу потенційних територіальних претензій.
Наприклад, кордони сьогоднішньої ФРН штучні, післявоєнні. Вони не є історичними. Візьміть Угорщину. У двох світових війнах вона зменшилася наполовину, вона має потенційні гіпотетичні претензії до Польщі, Словаччини, Румунії, але вона стала членом НАТО. Яскравий приклад: таємно Орбан поїхав відпочивати у Хорватію, а перед цим він заявляв, що Угорщина має потенційні територіальні претензії до цієї країни.
При цьому всі згадані країни – члени НАТО.
– Тобто головне – політична воля, а не суха буква Статуту НАТО?
– Ні, це один бік медалі. Але є й другий. Волкер чітко сказав: щодо прийняття Грузії в НАТО ситуація простіша. Ми знаємо, що Росія навмисно спровокувала військовий конфлікт із цією країною і територіальні претензії, щоб Грузія не могла отримати членство саме на підставі цієї статті.
Але НАТО готове прийняти навіть із цією нормою Статуту. В чому полягає формула Расмуссена, яку згадав Волкер? Якщо є територіальні претензії в однієї країни до іншої, але вони не перебувають у стані війни на момент гіпотетичного прийому країни в НАТО, то НАТО підписує угоду з цією країною про те, що Альянс гарантує виконання статті 5 Вашингтонського договору про взаємну безпеку в разі нападу тільки щодо нового нападу. Тобто вони гарантують територіальну цілісність тільки тієї території, яка на момент вступу контролювалася Грузією.
Наприклад, Грузія має 70% підконтрольної і 30% непідконтрольної території, тому НАТО поширює статтю 5 виключно на цих 70% території, тобто без Абхазії і Південної Осетії.
– Якщо перенести це на ситуацію з Україною?
– Щодо України ситуація зовсім інша. Формула Расмуссена на нинішній день не може поширюватись на Україну. Вона могла гіпотетично спрацювати до 24 лютого 2022 року, коли був анексований Крим і Донбас, але був умовний мир, бо діяли "Мінськ-1" і "Мінськ-2", активних широкомасштабних бойових дій не вели. Україна на той момент могла вступити в НАТО без тих 10% своєї території.
В такому випадку НАТО не поширювало б дію статті 5 на територію Криму чи окупованого Донбасу, якби Україна хотіла їх відвойовувати. НАТО під це не підписувалося б.
Але оскільки розпочалася широкомасштабна війна проти України, коли близько 20% території країни перебувають в активній фазі війни, безумовно, до завершення цієї фази про прийом України в НАТО не може йтися навіть гіпотетично.
Умовно, якщо контрольована територія повернеться в межі станом на 23 лютого і буде зафіксоване якесь перемир’я між Україною і Росією, то в цих межах окупації тільки 10% української землі Україна гіпотетично може вступити в НАТО. І Альянс гарантуватиме виконання статті 5 на цих 90% території України.
Вступ в НАТО не означатиме, що Альянс буде допомагати звільняти Крим і Донбас. Цього не буде.
– Уявімо ситуацію: Україна вступила в НАТО в ситуації окупованих Криму та Донбасу, а потім звільнила ці території. Чи потрібне якесь окреме рішення НАТО на те, щоб дія статті 5 почала поширюватися і на ці звільнені території?
– Якщо ми самостійно хочемо звільнити окуповані території, то НАТО не зобов’язане втручатися у цю нашу війну. Приклад – Туреччина та Сирія.
Коли Туреччина, член НАТО, розпочала свою кампанію в Сирії, почала відвойовувати так звану буферну зону, російські літаки почали залітати на територію Туреччини. Літак F-16 збив російський Су-24. Туреччина звернулася до НАТО з вимогою застосувати статтю 5, щоб захистити від можливої російської відповіді.
Але в НАТО заявили: ні, шановні, не плутайте грішне з праведним. Ви розпочали війну в Сирії, не запитуючи нас. Це ваша особиста війна. F-16 збив російський Су-24, який просто пролітав у небі Туреччини, але це не був акт агресії, Росія не атакувала Туреччину, отже, розв’язуйте цей військовий інцидент політико-дипломатичним шляхом.
Тож висновок: Україна може вступати в НАТО, але не зараз, під час гарячої, активної фази війни. Ми маємо дочекатися розв’язки. Або шляхом військової перемоги над ворогом і фіксацією територіальних реалій на момент припинення війни й укладання якихось певних угод. Тоді НАТО буде гарантувати свою дію статті 5 на контрольовану територію України.
Якщо Україна захоче звільняти окуповані території самотужки, то НАТО як інституція не буде підписуватися під цим, бо ще до вступу України в НАТО укладе угоду про те, що Альянс не буде забезпечувати військове звільнення окупованих територій.
Якщо окупованих територій не буде, тоді взагалі все просто.