УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Романюк: ЗСУ стали еталоном армії НАТО, Альянс має сам запросити Україну. Інтерв’ю

4 хвилини
34,6 т.
Романюк: ЗСУ стали еталоном армії НАТО, Альянс має сам запросити Україну. Інтерв’ю

На найближчому саміті НАТО Росія може отримати статус небезпечної для Альянсу країни, можуть ухвалити рішення про подальше посилення оборони країн-членів. НАТО не допустить завдання ядерного удару Кремлем по країнах Східної Європи, по Польщі та Литві, але його концепція "застрягла" на рівні середини минулого століття.

Перед обличчям агресії Росії Альянс має забути про численні критерії до країн-кандидатів, а просто в терміновому порядку приймати усіх охочих із числа демократичних країн. Наразі Збройні сили України фактично є еталоном армії, що відповідає стандартам НАТО. Після перемоги у цій війні Альянс має сам запросити нашу країну стати його членом.

Таку заяву в ексклюзивному інтерв’ю OBOZREVATEL зробив голова всеукраїнської громадської організації "Україна в НАТО", член Атлантичної ради Юрій Романюк.

Ми бачимо, яке проривне рішення ухвалив Євросоюз щодо України – ми отримали статус кандидата в члени ЄС. Чи можна очікувати проривне рішення й на найближчому саміті НАТО?

– Цей саміт НАТО більшою мірою технічний. Його основне завдання – ухвалення нової концепції східного кордону НАТО, його укріплення в наступних чотирьох країнах. Спочатку була Польща, Литва, Латвія, Естонія, яких посилили. Тепер мають посилити наступні. Це Угорщина, Словаччина, Румунія і Болгарія. Це один блок питань.

Другий блок питань – зміна концепції ставлення до Росії. В НАТО готові закріпити в своїй Доктрині тезу про те, що РФ несе певну загрозу для Альянсу, хоча й не оголошують її ворогом чи агресором. Так, статус Росії як партнера НАТО трансформується у статус небезпечної країни. Але остаточне формулювання може змінитися навіть під час саміту.

Третє – це, безумовно, прийом нових членів – Швеції і Фінляндії. Якщо Байдену вдасться переконати президента Туреччини пом’якшити свою позицію, Альянс може розширитися до 32 повноправних членів.

На мій погляд, концепція НАТО така, що вони за деревами не бачать лісу. Ця концепція застрягла в 1950-60-70-х роках.

На тлі реальної агресії Росії, яка трансформувалася у відкритого ворога НАТО, досить гратися із своїми критеріями членства. Альянс мав би ухвалити таку концепцію: всі європейські демократичні країни, які сповідують верховенство права і демократію, за власним бажанням можуть бути прийняті в НАТО без усіляких ПДЧ та інших умов. Бо мир і безпека в Європі зараз головніші за формальні процедури.

Якщо такі країни хочуть стати членами НАТО, Альянс має приймати їх без застережень і без затримки. Скликати позачерговий саміт, а не раз на два роки. Не потрібно займатися формалізмом.

За вісім років війни Росії в Україні НАТО повинно було зрозуміти, що стратегічну концепцію треба змінювати. Не виходити з того, яка країна відповідає нашим критеріям. Наприклад, ФРН прийняли в НАТО 1955 року. Туреччину прийняли терміново 1952 року, щойно дізналися, що Радянський Союз готовий завдати удару, щоб захопити Босфор і Дарданелли. Там не було жодних формальних вимог. А зараз країни по 10-15 років мусолять і самі не знають, чого вони хочуть.

Як в такому випадку має вирішитися питання із членством України?

– На сьогодні Україна єдина країна не в НАТО, яка по суті є еталоном відповідності критеріям НАТО. Сьогоднішні Збройні сили України, сьогоднішня українська нація, яка боронить демократичну Європу, боронить демократичний світ наодинці з ворогом, чотири місяці стримуючи агресію та знищуючи так звану другу армію світу у хлам.

На сьогодні ЗСУ переважають за своїм бойовим потенціалом усі сухопутні сили країн Європи. Вони доходять до 700-800 тисяч. Для порівняння: сухопутні сили Бундесверу налічують 60 тисяч. ЗСУ знищили 14 кораблів ворога. За показником тоннажу після Другої світової війни нічого подібного в світі не було.

Тому Україна, безумовно, має всі підстави і шанси для того, щоб її день перемоги, своєрідне "8 травня 1945 року", став днем її прийому в НАТО.

Тепер НАТО має просити Україну погодитися увійти в свої лави, а не навпаки. І я переконаний, що саме так воно і буде. На своєму саміті НАТО буде офіційно просити про це Україну.

Так, сьогодні ми не готові. Всі розуміють, що під час активної гарячої фази війни будь-якій країні членство в НАТО не світить. Але коли активна фаза війни завершиться й настане день перемоги, буде те, про що я сказав.

Ви знаєте про ситуацію із "блокадою" Калінінградської області Росії Литвою. Це не блокада, це виконання Литвою рішення, ухваленого в ЄС, який запровадив санкції проти Росії.

– Так. Йдеться про заборону транзиту територією Литви російських товарів, які входять до санкційного списку. Транзит решти товарів продовжується.

Зерно, продовольство, м'ясо, хліб, медикаменти ніхто не блокує. Блокують озброєння, всю мілітарну групу, нафтопродукти, зупиняється пересування військ у будь-якій формі тощо.

Ви зауважили, що НАТО не дуже ефективно відповідає на сучасні виклики. Можливо, в Кремлі це також зрозуміли і вважають, що тепер можуть погрожувати країнам Альянсу, зокрема, Литві, Польщі, та навіть іти на відкриту агресію проти цих країн?

– Так, концепція Путіна і його кліки полягала в тому, що вони постійно залякували Європу беззастережним використанням тактичної ядерної зброї, якщо НАТО будуть створювати будь-які проблеми для національних інтересів Росії. В Кремлі думали, що Альянс злякається.

Але на сьогодні Захід, Британія, США, НАТО заявили, що вони безсумнівно використають ядерну зброю у відповідь або навіть превентивно, якщо буде загроза ядерного удару Росії по будь-якій країні НАТО та Україні. Путіна трохи опустили на грішну землю і пояснили: якщо Росія тільки-но готуватиметься до застосування тактичної ядерної зброї, США і Британія завдадуть превентивного ядерного удару по РФ.

Звичайно, концепція НАТО в цьому плані дуже сильно відстає від викликів, які їм нав’язує Кремль. Вони топчуться позаду. Вони тільки реагують на виклики, але не роблять кроки на упередження.