Російська ракета вбила волонтерів в укритті будинку культури: подробиці трагедії в Чугуєві

4 хвилини
45,2 т.
Російська ракета вбила волонтерів в укритті будинку культури: подробиці трагедії в Чугуєві

Російська ракета знову вбила мирних українців. 25 липня приблизно о третій годині ночі російські війська обстріляли місто Чугуїв Харківської області. Одна з ракет прилетіла в районний будинок культури, де в підвалі мешкали волонтери, місцеві жителі та переселенці. В результаті загинули троє людей: Сардор Хакімов, Віка Мішаріна та пенсіонерка Світлана Попкова.

Докладніше про це читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Брату пощастило вижити

Трагедія сталася в ніч проти 25 липня. Російські війська почали обстріл міста Чугуєва під Харковом. Ракети зруйнували школу та районний будинок культури, у підвалі якого жили вимушені переселенці, волонтери та місцеві жителі. Вони ховалися від бомбардувань.

Будівлю було зруйновано, люди опинилися під завалами. На місце одразу приїхали рятувальники, поліція та прибігли мешканці Чугуєва. Деякі мешканці підвалу зуміли самі вибратися на поверхню. Лише за три години рятувальникам вдалося дістати з-під звалу брата волонтера Сардора Хакімова – Мансура.

Відео дня
Під завалами будинку культури опинилися люди

Йому пощастило, він залишився цілим і зміг одразу зателефонувати своїм друзям, попросив про допомогу. А ось Сардора, Віку Мішаріну та Світлану Попкову ніяк не могли знайти.

За словами Мансура, що вижив, вони всі ночували в підвалі будинку культури. Але там, де спав брат, обвал був сильнішим.

Два дні рятувальники шукали людей, друзі дуже сподівалися, що їх зможуть урятувати. Але дива так і не сталося.

Годував людей

Загиблому Сардору Хакімову було 36 років. Він батько чотирьох дітей, родом із Узбекистану. З 2000 року він жив у Луганській області в Сєвєродонецьку. Коли почалася війна у 2014 році, він переїхав до Чугуєва. На початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну він відправив свою родину на батьківщину, а сам вирішив залишитись у Чугуєві, щоб допомагати людям.

У Сардора Хакімова залишилося четверо дітей

Сардора в Чугуєві знали багато хто. Завжди усміхнений, добрий, усі ці дні він готував їжу для мешканців міста та біженців. Величезний казан із пловом завжди димився просто на вулиці біля будинку культури. Тут можна було поїсти його шурпу і навіть шашлики, які готував сам Сардор.

"Сардор у Чугуєві живе давно, він раніше тримав тут своє бістро. Одним із перших він почав продавати в Чугуєві узбецькі спеції. Завжди усміхнений, веселий, він ніколи і нікого не образив. Такого прекрасного хлопця вбили чорти", – каже його товариш Саркіс Арутюнян.

Сардор з перших днів вторгнення готував для мешканців та біженців їжу
Відправила дітей, а сама лишилася

38-річна Віка Мішаріна рік тому розлучилася з чоловіком та виховувала сама двох доньок. Старшій зараз 16 років, молодшій – 10.

На початку війни вона відправила дітей до батьків у село на Харківщині, там, де спокійніше. А сама вирішила залишитись у Чугуєві, тут вона працювала на ринку, а після роботи волонтерила на польовій кухні в Сардора.

Віка Мішаріна вирішила залишитися у Чугуєві

"Спала лише по кілька годин на добу, до пізньої ночі готувала їжу для містян, а вранці їхала на місцевий ринок, щоб заробити грошей для утримання дітей. Оскільки вона жила неподалік від будівлі поліції, то вважала, що це може бути небезпечно. Тому перебралася у підвал будинку культури. Там облаштувалося багато місцевих жителів на початку війни, вважали, що там безпечно. Віка була світлою та доброю людиною, вона завжди намагалася допомогти людям", – розповідає її подруга Катерина Алексєєвичева.

"Ми всі просили Віку взяти доньок і поїхати звідти. Але вона відповідала, що не може кинути людей, яким потрібна. Та й робота у неї там була. У нас з нею було багато планів. Я поїхала за кордон, народила дитину, а Віка мала стати хрещеною сина, він навіть народився у день її народження", – розповідає ще одна подруга Віки Тетяна Тютюникова.

До війни Віка працювала у банку. "Я познайомилася з нею півтора року тому, коли я прийшла до них на роботу. Вона була добра, мила, чудова мама і дочка, найкраща подруга, яка завжди вислухає і порадить. Вона як промінчик сонця. Навіть коли поганий настрій, вона увійде і скаже: "Привіт" – і всім ставало якось легше. Не можу говорити про неї в минулому часі", – засмучується Тетяна.

У Віки залишилися дві доньки

Знайомі загиблої Віки розповідають, що у Чугуєві зараз дуже страшно через обстріли. Це місто росіяни почали громити з першої години вторгнення – ракети прилетіли сюди на аеродром ще 24 лютого. Тут у перший день вторгнення загинула і перша дитина.

Але містяни не поспішають залишати свої будинки, вони сподіваються, що незабаром наші війська звільнять Харківщину від ворога.

Світлана Попкова була самотньою

Також під час вибуху у підвалі загинула жінка похилого віку Світлана Попкова. Вона була самотня, нікого з рідних у неї не було. Вона теж вважала, що у підвалі будинку культури безпечно. Тим більше, що тут безкоштовно годували гарячою їжею. А у жінки були хворі ноги, і вона практично не виходила на вулицю.