Росія діє за прикладом "Аль-Каїди": у чому небезпека першого вибуху? Інтерв’ю з Ступаком

Росія діє за прикладом 'Аль-Каїди': у чому небезпека першого вибуху? Інтерв’ю з Ступаком

Країна-терорист Росія застосовує в Україні методи "Аль-Каїди", коли планує не один, а серію вибухів, що запускаються поетапно, аби жертвами теракту стали якомога більше людей. Саме так сталося і під час теракту у Львові 22 лютого. Схоже, злочинниця винайняла житло у безпосередній близькості до місця злочину і транслювала його російському куратору за допомогою телефону, а той дистанційно керував вибухами. Згодом стало відомо, що до теракту була долучена 18-річна харків’янка, яка заманила поліцейських у смертельну пастку.

Злочинницю було затримано дійсно оперативно, усього за 10 годин, але загроза терактів в Україні залишається дуже високою. Ворог застосовує різні методи заохочення потенційних злочинців серед українців, граючи з малозабезпеченими верствами населення чи навіть дітьми. Що можна зробити, аби зменшити ризик стати жертвою теракту? Передусім, пам’ятати про близькосхідний тероризм, що застосовує ворог, і припускати, що після першого вибуху можуть бути наступні. Також вкрай важливо не торкатися мобільних телефонів, планшетів чи гаманців, що просто лежать на вулиці, адже в них може бути вибухівка. І нарешті, керуватися правилом: бачиш щось – скажи щось, тобто повідомляти про будь-які підозрілі речі, що відбуваються навколо вас.

Про це в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA розповів ексспівробітник Служби безпеки України Іван Ступак.

– Перше запитання – щодо теракту, що стався у Львові 22 лютого. Завдяки чому вдалося так оперативно, усього за 10 годин, затримати злочинницю? Яка практика застосовується у таких випадках?

– З одного боку, хочеться розказати, які фішки є, але з іншого боку, якщо вашу публікацію прочитають люди, яким це потрібно, вони скажуть: ага! все, тоді це викреслюємо і тут будемо вживати заходів безпеки. Якщо говорити загалом, то працює кримінальний розшук, працюють оперативники СБУ. Вони зазвичай опитують людей, перевіряють камери зовнішнього спостереження, записи на аптеках, на магазинах тощо. Це дозволяє дуже швидко зорієнтуватися, хто це міг зробити, і швидко зробити затримання. Давайте конкретні фішки не розкривати, щоб не давати злочинцям карти в руки.

– А давайте розкриємо фішки самої злочинниці. Спеціалісти, які дивилися відео, на якому зафіксовано момент підкладання вибухівки, стверджують, що вона діяла не як професіонал, а просто як аматор. На вашу думку, в чому вона прокололася?

– Зрозуміло, що вона була непрофесіоналом, бо вибухівка була зроблена вручну, тобто не армійська. Якщо б це була армійська вибухівка, щось з лінії фронту, наприклад, то повірте мені, масштаби ушкоджень були б в рази більшими. Можливо, частину будівлі знесло б, жертв було б набагато більше.

Сама вибухівка була зроблена з підручних матеріалів, і тільки за рахунок вражаючих елементів змогли досягти тієї кількості жертв, яка була. А дівчина загинула (23-річна поліцейська. – Ред.), бо, швидше за все, вона була максимально близько до вибухівки.

Виникає також ще одне питання. Щодо двох вибухів – питань нема. Але де була друга вибухівка? Куди вона була закладена? На кадрах видно, що жінка закладає одну вибухівки у сміттєвий бак. А друга де? Можливо, вона вже була закладена раніше. Єдине, що я можу припустити, що її могли закласти у якусь трансформаторну шафу, яку можна побачити на світлині, де стоять поліцейські. Там на стіні розтрощена шафа. Мені здалося, що, можливо, саме там було щось закладено, і можливо, воно спрацювало. Можливо, цю вибухівки хтось заклав раніше.

– В СБУ повідомили, що вибухові пристрої були дистанційно активовані через мобільні телефони, і що для спостереження злочинниця встановила у квартирі смартфон з онлайн-трансляцією на ціль. Тобто вона мала винаймати житло в безпосередній близькості від місця злочину і фактично транслювати, як усе відбувалося?

– Виходить, що так. Тобто вона винайняла житло, перед безпосереднім вчиненням цього злочину поставила телефон на підвіконня, увімкнула режим стріму або відеодзвінка. А з іншої сторони, десь з Воронежа або з Воркути, хтось онлайн спостерігав і бачив безпосередньо, що відбувається на вулиці, і активував перший вибух. Далі він дочекався, поки приїдуть поліцейські на виклик, поки збереться багато людей, і активував другий вибух.

– За словами речника СБУ Артема Дехтяренка, Росія під час терактів в українських містах використовує тактику, яка була розроблена "Аль-Каїдою". Йдеться про такі самі подвійні вибухи, які ми бачили. Мета – максимально збільшити кількість жертв. До речі, після теракту у Львові з'ясувалося, що велику роль в цьому зіграла 18-літня харків'янка, яка прямо з Харкова зателефонувала на спецлінію і озвучила фейкове повідомлення про те, що нібито двоє невідомих проникли всередину продовольчого магазину у Львові. Саме після цього дзвінка на місце виїхав поліцейський наряд, а невдовзі пролунав другий вибух. Російські куратори заплатили дівчині 100 доларів. Це просто неймовірно, за які смішні гроші українці готові йти на злочин. Як ви думаєте, що тут можна вдіяти? Як можна принаймні зменшити кількість українців, які ведуться на такі пропозиції?

– Це складне питання, його ніхто зараз не може вирішити. Це як побороти наркоманію. Що треба зробити, щоб не було наркотиків? Стільки усього робиться, за це саджають, про це розказують, але, на жаль, поки що не працює. Загальне стратегічне пояснення – це зубожіння населення, загальна бідність, що люди готові за 30 або 100 доларів здійснити злочин. Тут не йдеться про те, що вони повністю проросійсько налаштовані. Вони роблять це просто за гроші, на жаль. Гроші є першочерговою історією.

Ми так само працюємо на тому боці, розумієте? Так само шукаємо виконавців за гроші. А вони у нас шукають. Тільки у них людей важче шукати, бо багато провокацій, а у нас, на жаль, залучають неповнолітніх, людей, які мають великі борги тощо. І на цьому роблять всі теракти.

Але дійсно, це близькосхідний тероризм. Я вважав так само з самого початку. До речі, жертв у Львові було б набагато більше, якби це було вдень. Адже, якщо щось трапляється, люди починають збиратися, цікавитися, але потім може пролунати новий вибух. Інколи може бути і потрійний вибух – спочатку перший, потім другий, а за 20 хвилин третій. Завжди треба мати на увазі, що таке може статися.

– Як ви знаєте, ще з 2024 року в Україні проводиться інформаційна кампанія "Спали ФСБшника", також працює спеціальний чат-бот для повідомлень про спроби вербування, на який вже надійшло понад 18 тисяч звернень. За вашими оцінками, наскільки ефективно це працює? Чи варто було б за акцію "Спали ФСБшника" також передбачити якусь грошову винагороду для людей?

– Це було б круто, мені подобається. Але питання в тому, хто буде фінансувати і як її оцінювати. Мовляв, ось мені написали, дайте мені гроші, або я попрацював з співробітниками СБУ і ми змогли попередити теракт? Треба реально попрацювати. Можна пропонувати, наприклад, 5 тисяч і грамоту від Нацполіції, від СБУ або від міста, від мера. Чому б ні? Як на мене, непоганий варіант. Я думаю, треба впроваджувати якісь заохочувальні заходи.

– Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив, що 78% терактів в Україні розкрито, при цьому 26% з них були вчинені за участю неповнолітніх. В цьому контексті можна пригадати останній випадок, що трапився у столиці: 16-річна дівчина із 19-річним хлопцем спалили три Тесли. Коли доросла людина вчиняє злочин, тут все зрозуміло. Але коли злочин вчиняє підліток чи навіть дитина? Чи має тут бути якийсь специфічний план перешкоджання таким злочинам?

– Цікаве питання. По-перше, зрозуміло, це просвітницька робота з дітьми в школі, батьки повинні говорити тощо. Але мені видається дуже цікавим досвід французів, які запроваили обмеження на користування соцмережами для неповнолітніх. Мені цікаво, наскільки це там спрацює.

Якщо досвід дійсно буде класним, то і нам теж треба врахувати його. Наприклад, реєстрація в TikTok тільки за наявністю внутрішнього паспорта. Завантажуєш додаток, ти показуєш паспорт, показуєш своє обличчя, все це звіряється автоматично, і тоді додаток розблоковується. Є багато можливостей.

– Чи бачите ви певну специфічну географію, згідно з якою ворог обирає місця для терактів? Чи робить він ставку на певні регіони? Якщо це так, які саме регіони?

– Звісно, це прифронтові регіони, це Харків, Дніпро, а також великі міста, де можна знайти велику кількість людей (потенційних виконавців терактів. – Ред.), звідки можна черпати ресурс для проведення таких акцій.

Чому Львів? Він вважається другою столицею, "запасним аеродром" для українських посадовців, для зустрічі з іноземними лідерами тощо. Можливо, із Львовом також пов’язані якісь історичні реляції. Саме це притягує росіян, щоб вчиняти певні акції саме там. Чомусь Рівне і Тернопіль не сильно їм цікаві, хоча, зрозуміло, їх також розглядають.

– Одеси в цьому списку немає?

– Я б її не викидав зі списку. Вони на Одесу облизуються страшенно. Вони ж кричать: Одеса – наша, Дніпропетровськ – наш, Харків наш.

– Що ви могли б порадити звичайним громадянам, щоб убезпечити себе – настільки, наскільки це можливо – від того, щоб стати жертвою теракту?

– Неймовірно класне питання. Ми ж з вами вже проговорили про великі бомби, але ще не говорили про маленькі, "падлючі" бомби, які росіяни, їхні люди можуть розкидати в містах. Прифронтові регіони дуже страждають від того, що там розкидають телефони, планшети, гаманці. В них буквально пару грамів вибухівки, але їй достатньо, щоб відірвати пальці чи позбавити людину зору.

Тому головне правило тут – ти речі не клав, ти їх не піднімаєш. Бачимо підозрілу річ, бачимо, що вона тут не може знаходитися, що вона нелогічна тут – до прикладу, пульт від телевізора у парку – звертаємо увагу, повідомляємо поліцейських, але самі не чіпаємо.

І останнє: повторюємо як мантру – бачите щось, скажіть щось. Це загальний принцип. Це гасло висить в аеропортах Сполучених Штатів. Бачите підозрілу річ, бачите підозрілу людину, підозрілу поведінку, не мовчіть, не робіть вигляд, що це мене не стосується, це поліцейські мають контролювати, бо вони ж отримують зарплату, а мені додому треба бігти, нову серію на Нетфлікс дивитися.

Ні. Бачите щось – скажіть щось. Якщо у метрополітені, викличте чергову по станції. Якщо в адмінбудівлі, викличте охорону або менеджера якогось, або адміністратора, або просто телефонуйте в поліцію. Ніхто вас сварити не буде, ніхто не буде звинувачувати в завідомо неправдивому повідомлені про злочин. Якщо не підтвердиться, вам подякують за уважність. А раптом ви попередите теракт, раптом ви попередите вибух, то обов’язково вас нагородять, грамоту дадуть, покажуть по телевізору. Це без іронії. Таким чином треба мотивувати людей.