Відео дня
Росія може втратити потенціал і "вибухнути". Коли це станеться? Інтерв’ю із Сунгуровським
Наступ російської окупаційної армії фактично триває вже рік. Ця нон-стоп загарбницька війна може мати для ворога зворотний, негативний бік. Він може раптово втратити наступальний потенціал. Колосальні втрати ворожої армії, що разом із санітарними втратами наближаються до мільйона, могли б зупинити будь-яку західну армію, але тільки не армію РФ, для якої життя солдата не варте нічого. Водночас у Кремля достатньо фінансових ресурсів, аби набирати до злочинних лав десятки тисяч нових "зомбі".
Проте ситуація в самій Росії стає дедалі більш напруженою, її протестний потенціал зростає. Коли саме РФ "вибухне" та зануриться у стан смути, сказати важко, але тенденції є дуже небезпечними для Кремля.
Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив директор військових програм Центру Разумкова, військовий експерт Микола Сунгуровський.
– У Центрі протидії дезінформації РНБО повідомили, що Силам оборони вдалося зупинити наступ російських окупаційних військ на Покровському напрямку. Але питання не лише в конкретному напрямку, а в тому, чи може це бути ознакою того, про що вже давно пишуть російські пабліки – що надто швидке просування армії РФ, без пауз протягом року, може призвести до великих проблем окупаційного війська, яке може раптово втратити свій наступальний ресурс. Чи згодні ви з тим, що таке дійсно може відбутися?
– Звичайно, таке може відбутися. Але треба розуміти, що це російська армія. Той рівень втрат, який росіяни мають на фронті, зупинив би армію будь-якої західної держави. Втрати змусили б її піти на переговори, на пошук інших шляхів тощо. Але для Росії життя солдата – це нуль. Маючи вже під мільйон втрат, враховуючи не лише загиблих, але й важко поранених, вони продовжують воювати.
Насправді протестний потенціал всередині Росії росте. Він росте за багатьма напрямами. Це стосується як суспільства, так і самих військових, зокрема повернення цих військових у Росію зі зброєю, через що в РФ на порядок зросла злочинність.
Але коли це вибухне? Це Росія. "Умом Россию не понять". Їх неможливо зрозуміти, бо одна справа – адекватна людина, а інша – зомбі. Коли людину накачують пропагандистськими штучками протягом десятиліть, починаючи з дитсадка…
Отже, важко сказати, коли буде такий перелом, але розрахунок тієї самої Курської операції ЗСУ був на те, що потрібен тригер, щоб це вибухнуло. Поки що такого не сталося, бо в Кремля ще є достатньо ресурсів, щоб утримувати свою владу в регіонах. Коли цих важелів не буде – а це переважно фінансові важелі, – тоді можна буде розраховувати на те, що цей потенціал буде не просто наростати, а загрожувати режиму.
Бо саме цього Путін боїться – що цей потенціал переросте в ту саму страшну російську смуту, коли населенню Росії буде байдуже, кого вбивати, – хто попадеться під руку, того й будуть страчувати.
– Що відбуватиметься на фронті?
– На фронті поки що працюють ті механізми, які примушують цих зомбі, незважаючи на втрати, перти вперед. Чому зомбі? Бо здорова людина так не поводиться. І в цьому причина важких боїв – бо пруть і пруть, як таргани.
– На жаль, у країни-окупанта вдосталь фінансового ресурсу, аби платити цим зомбі, щоб забезпечувати їх озброєнням, технікою і всім рештою. А як щодо військової рекрутингової машини Росії? Вона може впоратися із набором такої кількості нових вояк? З чим це пов’язано?
– Вони набирали по 20-30 тисяч щомісяця. Звісно, у них є проблеми. Власне, вони є і у нас. Росія – не бездонна діжка. Комусь треба працювати, на тому ж ВПК. Треба комусь працювати на підприємствах, що виробляють продукти харчування тощо. Їх не можна просто так забрати зі своїх робочих місць і кинути на фронт, бо не буде кому працювати.
У Росії також є обмеження. Умовно кажучи, мобілізації підлягають не всі 9 мільйонів, які становлять мобілізаційний резерв. А потім цей мобілізаційний резерв ще треба навчити і посадити на якусь техніку. Але жодної техніки не буде, якщо не вистачатиме працівників на підприємствах оборонно-промислового комплексу.
Таких зворотних зав’язків дуже багато, і вони негативно впливають і на нас також. Процес економічного бронювання – це якраз про нас. У нас також є така проблема. Нехай не в таких масштабах, але є.
– Останнім часом ворог суттєво посилив атаки на Запоріжжя за допомогою КАБів. Чи припускаєте ви, що є небезпека наступу на цьому напрямку?
– Противник працює так: він пробує наступати на кількох напрямках, і де намацає слабку ділянку, влаштовує масштабний наступ. Тому впевнено сказати, на якому напрямку буде наступ, не можна. Коли намацають, коли ще раз спіймають нас на ротації, коли знайдуть слабку бригаду – там і будуть розвивати наступ. Це підхід ad hoc.
– Отже, по суті, ворогу байдуже, на якому саме напрямку прориватися?
– Не байдуже, але наступ на одному напрямку вимагає від нас перекидання сил. Водночас ворог може вдарити на тому напрямку, звідки ми перекинули сили. Ситуація динамічна, і тут багато чого залежить і від нашої розвідки, і від командування, як вони бачать ситуацію та керують нею.