Відео дня
Росія віддасть Крим, іншого шляху в неї просто немає. Інтерв'ю з Мустафою Джемілєвим
Питання визнання Україною анексії Криму в обмін на припинення війни неодноразово звучало у неофіційних обговореннях, зокрема, у закордонному аналітичному середовищі. За непідтвердженою інформацією, нібито з пропозицією піти на таку поступку Кремлю минулого тижня до українського керівництва звернулася адміністрація президента США Дональда Трампа. Сам Трамп такої позиції не озвучив. Якщо американський президент справді піде на такий крок, то припуститься величезної помилки, паралельно порушивши рішення, схвалене раніше щодо Криму Держдепом США.
Але головною у цьому питанні була й залишається позиція України, яка за жодних обставин не визнає окупації півострова, оскільки таке визнання є кримінальним злочином. Процес звільнення Криму має бути комплексним – і військовим, і дипломатичним. Якщо і коли глава Кремля Володимир Путін зміниться на нову фігуру, повернення півострова під контроль України відбуватиметься набагато швидше.
Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив Герой України, лідер кримськотатарського народу, народний депутат України, радянський дисидент, колишній політв'язень Мустафа Джемілєв.
– Видання The Wall Street Journal із посиланням на свої джерела повідомило, що нібито 17 квітня в Парижі адміністрація Трампа представила Україні якийсь документ, де як поступки пропонується визнання Києвом анексії Криму. Чи вірите ви, що Сполучені Штати могли таке запропонувати? Якщо так, наскільки це погана новина для нас?
– Насамперед офіційно це поки що не підтверджено. Такі чутки давно ширяться, але чіткого підтвердження їм немає.
Я знаю, що спецпредставник Трампа Стів Віткофф в інтерв'ю Карлсону говорив про те, що для досягнення миру є головні питання – питання щодо територій. Він сказав, що це Донбас, Луганськ "і ще два" регіони України плюс Крим. Мовляв, якщо ми вирішимо питання передачі цих територій Росії, далі мирна угода піде швидкими темпами. Він висловив свою думку.
Але від самого Трампа такого не звучало. Та це й неможливо. 2018 року в США ухвалили декларацію про Крим, де чітко йшлося про те, що Сполучені Штати ніколи, за жодних обставин не визнаватимуть законність передачі Криму. (У липні 2018 року Державний департамент США оприлюднив офіційну декларацію про невизнання Сполученими Штатами анексії Криму Росією 2014 року, в якій ішлося про те, що США "знову підтверджують свою політику стосовно відмови визнання вимог Кремля щодо встановлення суверенітету над територією, захопленою силою всупереч міжнародному праву". – Ред.)
Але головне тут – позиція України. Україна ніколи, за жодних обставин не визнає Крим російським. Це суперечить Конституції, і взагалі це кримінальний злочин – визнавати анексію території за якоюсь країною.
Виступивши з такою ініціативою, США створять собі більше проблем. Але що це означає для нас? Мало що там визнають США. "Трампи" приходять і йдуть, а наша країна залишається. Наступна адміністрація США, звісно, таке рішення скасує – якщо до того ми самі не звільнимо Крим.
– Ви не вірите, що офіційна пропозиція про визнання Криму російським може прозвучати з Білого дому?
– Нині відбуваються такі речі, які раніше здавалися неймовірними. Хто б міг подумати, що до влади у Сполучених Штатах прийде такий тип, який може казати подібні речі. Наприклад, про те, що "не треба було Україні розпочинати війну з Росією". Дурниця неймовірна. Але це відбувається.
– Дуже важливим є також питання корінного народу Криму, кримськотатарського. Останнім часом ця тема відійшла на другий план. Чи вважаєте ви, що саме зараз, у процесі підготовки до мирних переговорів, необхідно ще раз актуалізувати цю тему? Як фактор наявності корінного народу Криму може і має враховуватися під час цих переговорів?
– На цю тему я кілька разів розмовляв із нашим президентом і говорив про необхідність внесення змін до Конституції, у розділ 10, де йдеться про статус Криму. Про те, що Крим є автономною республікою на основі визнання законних прав корінного народу Криму на самовизначення в межах української держави.
Президент із цим повністю згоден, але сказав, що необхідно обрати слушний момент. Тут проблема у тому, що на період воєнного стану внесення змін до Конституції заборонено. Але якась заява на цю тему з боку президента була б, звісно, дуже актуальною.
Ви маєте рацію у тому, що зараз саме той момент, коли це питання варто актуалізувати.
– Як ви можете оцінити загальний стан кримськотатарського народу на окупованому півострові? Ми розуміємо, що є репресії, є гоніння, і навряд люди сьогодні можуть відкрито висловлювати свою позицію. Чи знаєте ви про колаборантів серед кримських татар?
– З відкритих джерел відомо про близько 70 колаборантів з-поміж кримських татар. Є й ті, хто потихеньку працює на окупаційну владу. Звісно, ми не ідеальна нація. Ми маємо і зрадників. Як казав один француз, якщо народ не має зрадників, повій і колаборантів, що це за нація? Має бути все. Важливо лише, щоб вони не становили критичної більшості.
Основна частина народу живе в очікуванні. На жаль, процес залишення Криму не припиняється. Ми постійно закликаємо співвітчизників не виїжджати, але вони кажуть: ви ж не можете, сидячи у Києві, гарантувати, що нас завтра не заарештують або не викрадуть? І вони мають рацію.
На сьогодні, за нашими оцінками, близько 10% кримських татар залишили Крим. Ще до повномасштабного вторгнення Росії вони переїжджали на материкову частину України, але коли перекрили кордон, почали роз'їжджатися по різних країнах. Так, у Ірландії близько 5 тисяч кримських татар. Вони виїхали й до країн Європи, до Канади, у США.
І це найбільша трагедія для нас, бо зібрати їх у Криму знову буде дуже непросто. Ми півстоліття виборювали повернення до Криму, а зараз бачимо добровільну депортацію.
– Якими ви бачите шляхи звільнення Криму? Чи достатньо для цього встановлення вогневого контролю над півостровом, знищення військових баз та інших військових об'єктів окупанта, руйнування Керченського мосту, тобто суто військових заходів? Чи тут більшою мірою має бути залучена дипломатія, а не військові?
– Я думаю, треба поєднувати і те, й інше: і військові, і дипломатичні методи. Зараз на території Криму понад 200 військових об'єктів. Наше ГУР іноді завдає ударів по них. Але головний символ окупантів – Керченський міст – нині недосяжний для нас. Вони перекинули туди всю свою протиповітряну оборону.
Нам необхідні потужні ракетні установки типу Taurus. Не знаю, чи надасть нам їх Німеччина, адже адміністрація Трампа проти цього. Taurus дуже дорога, але гарна зброя.
Після того, що сталося у світі, наші можливості обмежилися. Але я думаю, що ситуація зміниться і ми відновимо удари по Криму. Насамперед по Керченському мосту.
– Чи вважаєте ви, що якщо Путін помре чи якимось іншим чином піде від влади, питання повернення Криму під контроль України вирішуватиметься набагато швидше та простіше?
– Я впевнений у цьому. Навіть якщо на зміну Путіну прийде такий самий покидьок або навіть гірший, якщо він хоч трохи думає про майбутнє країни, йому все одно доведеться звільняти окуповані території. Тому що без цього Росія постійно перебуватиме в ізоляції й поступово перетворюватиметься на велику Північну Корею.
Крім того, після смерті Путіна будь-якому новому диктатору буде дуже легко звалити всю провину на попередника: мовляв, це сталося через його дурість. Щоб із Росії зняли санкції, щоб держава почала функціонувати нормально, обов'язковою умовою буде дотримання міжнародного права. Іншого шляху для Росії просто немає.