Блог | Росія вже виє: ЗСУ ламають головну зброю Путіна – "невідворотність" наступу
Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
З Лиманського напрямку надходять хороші новини. Сили оборони, схоже, проводять там наступальну операцію. Є повідомлення про звільнені населені пункти і значні території. "Ваєнкори" виють, як скажені.
Чекаємо докладних офіційних повідомлень.
Але дещо важливе вже можна сказати.
Значення того, що відбувається біля Лимана, – не лише у звільнених квадратних кілометрах.
Адже росія місяцями повільно просувалася на цій ділянці. Платила за це людьми і технікою. Створювала виступ, який мав загрожувати Лиману, а далі – Святогірську і Слов’янсько-Краматорській агломерації.
І поступово привчала всіх – росіян, нас, Захід – до дуже небезпечної думки: "російська армія просувається повільно, дорого, але невідворотно".
Саме цю "невідворотність" зараз важливо ламати.
Бо якщо після місяців російського наступу українська армія здатна знайти слабке місце, створити перевагу і змусити противника віддавати те, що він так довго і дорого захоплював, – змінюється не лише лінія на карті.
У російський розрахунок повертається невизначеність.
Ворог знову не може автоматично вважати кожен захоплений кілометр своїм назавжди.
Не може бути певним, що українці всюди лише реагуватимуть на його дії.
І мусить знову думати не тільки про те, де наступати, – а й про те, де може отримати удар сам.
Учора я писав про стримування в повітрі: воно починається тоді, коли ворог заздалегідь закладає нашу відповідь у свої розрахунки.
На землі працює та сама логіка.
Найкращий результат Лиманської операції – ситуація, коли російський штаб змушений малювати десятки червоних знаків питання.
Тому зараз – максимально допомагати військовим робити свою роботу.
Щоб локальна здатність перехоплювати ініціативу ставала системною.
Бо у війні дуже важливо не лише знати, що робитимеш ти.
Треба зробити так, щоб ворог перестав знати, що станеться з ним.
