Росія задіяла північнокорейських солдатів як своїх зеків: чим Пхеньян уже допоміг окупантам і чим готовий допомогти в майбутньому

У відкритих джерелах регулярно почали з'являтися відео, на яких знято групи солдатів азійської зовнішності, які беруть участь у боях у Курській області. Очевидно, це північнокорейські військові, що знову робить актуальним для розгляду питання співпраці КНДР і Росії. Давайте розберемося, чим Пхеньян уже допоміг країні-агресору, чим допомагає зараз і чим може допомогти у майбутньому.

Відео дня

Докладніше про це – у матеріалі спільного проєкту OBOZ.UA та групи "Інформаційний спротив".

Солдати з КНДР

Інформація про те, що Путін запросив у Кім Чен Ина війська, з'явилася в червні 2024 року. Але тоді йшлося про нібито запит кількох інженерних бригад, що виглядало цілком доречним з урахуванням катастрофічних втрат спецтехніки у російських окупаційних військ.

У першій половині жовтня з'явилися дані, що відправлення особового складу до Росії було здійснено, але це не інженерні бригади, а повноцінні, бойові підрозділи. Актуальним залишалося лише питання, де і коли з'являться північнокорейські військові та як росіяни їх використовуватимуть.

У листопаді стало відомо, що військові КНДР стали поповнювати склад 810-ї окремої бригади морської піхоти, зоною оперування якої була Курська область, де вона зазнала тяжких втрат. Щоб не виводити 810 бригаду із зони бойових дій на відновлення, її стали на місці посилювати північнокорейськими "рембо". Причому процес (з моменту появи інформації щодо компенсації втрат північнокорейцями і до їх прямого залучення) тривав понад місяць.

Зважаючи на наявну інформацію, це було пов'язано з тим, що командування РОВ на місцях не зовсім розуміло, як застосовувати всю цю північнокорейську масу і який їхній статус, наскільки вони важливіші за середньостатистичного росіянина. Мовний бар'єр, застаріла школа підготовки, обмежені можливості неукомплектованих технікою підрозділів – це створювало тимчасову стагнацію у задіянні північнокорейців.

За цей час завдяки кільком ударам по позиціях РОВ військові КНДР зазнали не критичних, але перших втрат – навіть не вступаючи в бій.

Перші зіткнення почалися в районі н. п. Плехово Курської області і вони стали показовими. Очевидно, що російське командування почало застосовувати "союзників" за тією самою схемою, що і зеків, і звичайних російських солдатів – у межах м'ясного штурму.

Також підтверджується той факт, що північнокорейські підрозділи не отримували техніку в комплектацію. Їхні штурмові дії проходили в пішому порядку – винятково піхотною компонентою. Найважче озброєння, яке вони мали при собі, – це 60-мм міномети, північнокорейські аналоги китайського ротного міномета Type-63.

Приблизно такої тактики застосування солдатів із КНДР від командування РОВ і очікували. Це зі свого боку свідчить про те, що за нинішньої інтенсивності та методики застосування "союзників" уже в січні вони вимагатимуть поповнення та відновлення боєздатності. Тому зовсім не виключено, що це не остання хвиля "допомоги" з КНДР і вже в січні-лютому 2025 року слід очікувати підготовки другої партії.

Боєприпаси

Як я зазначив вище, північнокорейські підрозділи озброєні 60-мм мінометами, аналогами китайського ротного міномета Type-63. Цей калібр дуже рідкісний для військово-промислового комплексу Росії, і цілком можливо, що 60-мм міни були відправлені з КНДР до РФ разом з військовими.

Окрім цього специфічного для Росії калібру Пхеньян постачав і типи боєприпасів.

Зокрема, із верифікованих (підтверджених):

- 152-мм для ствольної артилерії;

- 122-мм для ствольної артилерії;

- 122-мм для реактивної артилерії;

- 130 мм-для рідкісних радянських гармат корпусної артилерії М-46. Ці гармати мають більшу дальність пострілу порівняно з більшістю артилерії РОВ і застосовуються як контрбатарейний засіб. КНДР є одним із найбільших операторів М-46 і має як виробництво 130-мм, так і достатню їх кількість у запасах, що може натякати на можливість поставок цих артсистем до Росії в майбутньому;

- 122-мм міни для мінометів;

- 82-мм міни для мінометів.

Також на регулярній основі Росія отримує від КНДР партії балістичних ракет KN-23, які є точною копією російських 9М723 ОТРК "Іскандер". Аналогічно випливала інформація щодо ракет KN-24.

На сьогодні Північна Корея є найбільшим постачальником боєприпасів у Росію. Загальна кількість перевищує 8 мільйонів пострілів, у той час як виробництво в РФ становить у середньому 2,5 мільйона пострілів на рік. Тобто практично весь артилерійський потенціал РОВ тримається саме на постачаннях боєкомплекту з КНДР. І якби не це, то російська артилерія ще у 2023 році стала б "мертвим" родом військ.

Техніка

У липні та листопаді 2024 року були опубліковані кадри, на яких, як стверджується, фіксувалося знищення північнокорейського мобільного протитанкового ракетного комплексу Bulsae-5 "불새-5". Інформація про постачання цих комплексів Росії раніше жодного разу не озвучувалося, але факт залишається фактом: бронемашини, дуже схожі на специфічні шасі Bulsae-5, і справді були уражені в зоні бойових дій в Україні.

У цьому нічого дивного, адже так чи інакше, але Росія мала звернутися до КНДР із запитами не тільки боєприпасів, людей, а й техніки. І якщо Кім Чен Ин не відмовив Путіну ні з першим і ні з другим, то чому він повинен йому відмовляти із запитом на техніку? Питання лише ціни.

І ці поставки не змусили довго чекати. У листопаді на території РФ були верифіковані перші ешелони зі 170-мм САУ M1989 Koksan, а пізніше стало відомо про передачу російській стороні 240-мм РСЗВ модифікацій М1985/М19.

У зв'язку з цим слід очікувати і на поповнення російського БК настільки специфічними 170-мм снарядами для ствольної артилерії і не менш специфічними 240-мм реактивними снарядами.

Незважаючи на всю специфічність цих систем, запити на них були зумовлені катастрофічними втратами російської артилерії майже за три роки повномасштабної війни – особливо в категорії артсистем великої потужності.

Однак з урахуванням вже відправки настільки незвичайних за своєю специфікацією видів артилерії можна говорити про те, що в перспективі, у міру зростання дефіциту техніки у РОВ, запити на зразки, що більш відповідають радянським стандартам, яких у КНДР досить багато, також слід очікувати.

Висновки

Двосторонні відносини між КНДР і Росією поглиблюватимуться, причому чим гірша у РОВ буде ситуація в зоні бойових дій, тим тісніше і глибше буде ця співпраця.

Провали на фронті змушуватимуть Москву запитувати у Пхеньяна людський ресурс, щоб затикати дірки, снарядний голод – закуповувати більше боєприпасів, а дефіцит техніки – вимагати у КНДР основні бойові танки та бойові броньовані машини.

Звичайно, за всіма трьома позиціями ресурс КНДР не нескінченний, але його потенціал може допомогти Росії розтягнути власні конвульсії на деякий термін. Але в будь-якому разі спад цієї співпраці буде, питання лише часу. Ось тільки ціна цього часу надто висока.