Що означають "референдуми" та мобілізація в Росії. П'ять головних питань

21 вересня диктатор Володимир Путін оголосив у Росії часткову мобілізацію та заявив, що підтримає проведення фіктивних "референдумів" із метою анексії окупованих територій України.

OBOZREVATEL розповідає, як це вплине на російсько-українську війну.

Що саме сказали Путін та Шойгу?

"Призову на військову службу підлягатимуть громадяни, які зараз перебувають у запасі і насамперед ті, хто проходив службу в лавах збройних сил, мають певні військово-облікові спеціальності та відповідний досвід", – заявив Путін.

Диктатор оголосив громадянам Росії, що вирішив підтримати пропозицію міністерства оборони та генерального штабу щодо проведення в Росії часткової мобілізації.

"Указ про часткову мобілізацію підписано", – повідомив він.

Після цього виступив голова міноборони РФ Сергій Шойгу і пояснив, що в межах мобілізації призвуть 300 тис. резервістів. Також міністр укотре занизив втрати окупаційної армії, заявивши про смерть 5937 військовослужбовців – за даними Генштабу ЗСУ, ця цифра вже перевищила 55 тис. осіб.

Часткову мобілізацію він, як і Путін, пояснив великою протяжністю лінії зіткнення в Україні, за президентом повторивши тезу про військове протистояння з "колективним Заходом".

Що буде після проведення "референдумів"?

З огляду на виступ Путіна, Кремль підтримає фейкове голосування на захоплених територіях, яке окупанти запланували на 23-27 вересня. Після цього російська влада може заявити про анексію українських земель.

Але для України та Заходу так звані "референдуми" нічого не змінюють: Росія, як і раніше, агресор та окупант, а тимчасово захоплені території є українськими.

На цьому, зокрема, наголосив радник глави Офісу президента Михайло Подоляк. За його словами, на цьому етапі війни чергові "пропагандистські ідеї" росіян не відіграють жодної ролі.

"І не змінюють суті війни. Ми застосовуємо весь арсенал для контрнаступу, і нас не турбують ті чи інші "крики" російської еліти. Самі росіяни бачать у цьому... асиметричну відповідь на контрнаступ. Але не на полі бою, а саме у своїй класиці – "зараз ми почнемо". Так от, по суті. Росіяни вже використовують весь арсенал зброї і вже проводять мобілізацію. З військового погляду нічого не змінюється", – підкреслив він.

Проте "референдуми" Кремль може використати як шантаж для тиску на Україну та Захід. Справа в тому, що військова доктрина РФ передбачає використання ядерної зброї "у разі агресії проти РФ із застосуванням звичайної зброї, коли під загрозу поставлене саме існування держави".

Зі звернення Путіна поки не можна зробити однозначного висновку, що подібні загрози будуть використані. Тему ядерної загрози у своїй промові диктатор прокоментував так: "Ті, хто намагається шантажувати нас ядерною зброєю, повинні знати, що троянда вітрів може розвернутися у їхній бік". Однак виключати, що Росія знову не візьметься за загрозу ядерного удару, не можна.

Як мобілізація вплине на ситуацію на фронті?

За сім місяців війни проти України окупаційна армія втратила десятки тисяч військовослужбовців – за даними Генштабу ЗСУ, ця цифра вже перевищила 55 тис. осіб. Тому очевидно, що РФ відчуває не тільки снарядний голод, а й кадровий – доходить до того, що воювати в Україні закликають навіть злочинців із російських колоній.

Позначилася на стані російської армії і ситуація в Харківській області. Окупанти воювали кілька місяців, поклали там тисячі своїх солдатів, щоб захопити населені пункти регіону – а втратили їх у результаті за лічені дні. Така перспектива знищила мотивацію більшості солдатів, адже тисячі смертей у боях за ці міста виявилися марними.

За словами Шойгу, призвати російська влада планує 300 тис. осіб. Для широкомасштабного наступу по всій лінії фронту (чи для нового наступу на Київ) цього навряд чи достатньо. Ймовірно, головна мета Кремля зараз – зупинити контрнаступ ЗСУ та утримати вже захоплені території.

На користь цієї версії свідчить той факт, що Держдума схвалила поправку про покарання до 10 років позбавлення волі за дезертирство та введення в КК понять "мобілізація", "воєнний стан", "воєнний час". Так російська влада хоче боротися з "п'ятисотими" – тими солдатами, які відмовляються воювати.

Що важливо, для призову, підготовки та відправки на фронт мобілізованих потрібен час – за розрахунками російських експертів, до двох місяців. А українська армія продовжує наступ і на сході країни, і на півдні. І не факт, що росіяни ці два місяці матимуть змогу утримувати нинішню лінію фронту.

Чи будуть у Росії протести через мобілізацію?

Важко сказати. Проте послідовники російського опозиціонера Олексія Навального закликали чинити опір частковій мобілізації Путіна аж до підпалів військкоматів. "Якщо ви готові займатися великими речами, зокрема підпалювати військкомати, – ми підтримуємо це і готові також надати якесь сприяння", – заявив Іван Жданов.

А рух "Весна" оголосив протести, закликавши в середу о 19:00 виходити до центрів усіх російських міст. Активісти назвали мобілізацію "могилізацією", зазначивши, що тепер війна безпосередньо зачепить кожну російську родину.

"Акція протесту – це лише початок. Ми впевнені, що рішення про могилізацію може стати кінцем для цієї влади. Зараз країні потрібно виходити. Все у наших руках!" – заявили у "Весні". Ввечері росіяни таки вийшли на мітинги проти війни і мобілізації по всій країні. В результаті були затримані близько 900 осіб, частині з них повістки вручили на місці.

Рішення Кремля викликало резонанс у суспільстві. Після виступу Путіна було розкуплені квитки до Стамбула та Єревана. А в російському сегменті Google на пік вийшов запит "куди виїхати з Росії". Більше ця тема цікавить мешканців прикордонної Бєлгородської області.

А що з переговорами?

Голова комітету Держдуми з міжнародних справ та лідер ЛДПР Леонід Слуцький заявив, що після можливого "референдуму" щодо "приєднання" українських регіонів до РФ мови про мирні переговори з Києвом бути не може.

Аналогічної думки дотримується і українська влада. Будь-які "референдуми" знищать можливість для переговорів між Києвом і Москвою, заявив у вівторок прессекретар президента України Сергій Никифоров.

"Без референдумів ще залишається найменший шанс на дипломатичне рішення. Після референдумів – ні", – цитує Ліга.net Никифорова.

Пізніше радник президента України Михайло Подоляк написав у Twitter, що на будь-яке "голосування" необхідно відповісти посиленням економічних санкцій проти Росії та постачанням зброї в Україну, включаючи ракети ATACMS, які мають більший радіус дії, ніж будь-яка інша зараз українська система озброєння.

"Кремль виступає проти постачання сучасних танків і ATACMS в Україну? Настав час дати (їх)", – заявив Подоляк.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!