Щоб припинилася війна, має статися п’ять речей: інтерв’ю з полковником Черником

Війна Росії проти України – це більше, ніж просто війна. Це екзистенційний конфлікт колишньої "імперії" з країною, яку вона вважає своєю і апріорі не може визнати самостійною державою. Якщо Україна програє, на українців чекає геноцид. Саме тому, аби ця війна закінчилася, замало просто припинити бойові дії. Має статися п’ять речей, перша з яких – розвал Російської Федерації.

Щодо того, що відбуватиметься протягом найближчих місяців, то з впевненістю можна прогнозувати масштабні ракетні обстріли об’єктів критичної інфраструктури України, що також треба розглядати у контексті геноциду українців. Питання лише в тому, чи намагатимуться російські окупанти побити власний минулорічний "рекорд" за кількістю одночасно випущених ракет. Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю OBOZ.UA висловив військовий експерт, полковник запасу Петро Черник.

– Очільник ГУР генерал Буданов попередив, що війна Росії проти України може бути дуже тривалою. Зокрема, через те, що будь-яка війна має закінчуватися мирною угодою, але у випадку з Росією такої можливості може й не бути. Чи вважаєте ви, що небезпека війни, що триватиме роками, існує? Якщо так, у чому головна причина?

– Так, є така небезпека. Ця війна екзистенційна. Російська імперія неможлива без України. Не-мож-ли-ва. Росіяни ніколи не змиряться з тим, що буде існувати незалежна українська держава – процвітаюча, демократична, окрема від них. Вся російська ідентичність – це імперія.

Російська імперія почалася з сумнозвісної Переяславської ради 1654 року, і відтоді вони постали як держава. Українець Феофан Прокопович написав їм абетку, українці побудували їм ракетну школу й взагалі будівничими Російської імперії є українці.

"Киев – мать городов русских", "Сердце Руси бьется в Киеве"... Вони не можуть прийняти філософію того, що ми незалежна держава. Це неможливо. Вони почали цю війну тільки тому, що зрозуміли, що Україна остаточно від них відривається, а якщо так, то в них лишився один-єдиний аргумент, котрий називається війна.

А що таке війна? За словами Карла Клаузевіца, це продовження політики насильницькими методами. Допоки той режим, який є в Російській Федерації, існує, – а виглядає так, що він буде існувати, – ми приречені з ними воювати.

Щоб ми перестали з ними воювати, має статися п’ять речей. Перше – Російська Федерація розпадається на 25-30 держав. Друге – в них забирають ядерну зброю. Третє – їх відсікають від нафти і газу. Четверте – ми вступаємо в НАТО. П’яте – щонайменше 60 років російська нація проходить так звану санацію, тобто очищення, як це проходили нацисти.

Назвіть хоча б один з цих пунктів, який сьогодні існує. Жодного.

Тому варіантів у нас немає: або ми їх, або вони нас. Крапка. Вони показали, що з нами буде, якщо ми програємо. Буча, Ірпінь, Бородянка, Ізюм. Днями знову удар по багатоповерхівці важкою ракетою. Якщо ви думаєте, що це помилка, ви живете в величезних ілюзіях. Це ніяка не помилка, це свідомо продуманий акт нищення українців.

Якщо ми програємо, нам влаштують наступний геноцид. Він буде в обов’язковому порядку. Крапка.

Як довго буде тривати ця фаза війни, я не знаю. І ніхто не знає на планеті Земля, жодна людина. Це невідомо.

– Переходимо до поточної ситуації на фронті. За інформацією воєнної розвідки, ворог накопичив понад 800 точних ракет, серед яких "Калібри", "Іскандери" тощо. Майже всі аналітики вважають, що це підготовка до масштабних ударів по об’єктах нашої енергетичної інфраструктури. Чи припускаєте ви, що може бути інша мета застосування цієї великої кількості ракет?

– Давайте підемо від протилежного. Яка може бути інша мета, крім інфраструктури? По чому вони ще можуть бити? Вздовж лінії розмежування йдуть бої незалежно від того, чи накопичили вони крилаті ракети, чи ні. Хто в здоровому глузді крилатими ракетами, які коштують 16 мільйонів доларів, буде бити по окопах? Крилаті ракети для того і придумані, щоб бити на далекі відстані по об’єктах, які дошкульні для всієї держави, а не тільки для зони бойових дій.

Тому будуть бити, не маю щодо цього ані найменшого сумніву. Питання лише в тому, чи повторять минулорічний рекорд грудня, 236 ракет за один раз, питання, чи повторять перший день широкомасштабного вторгнення, коли було випущено 120 ракет. З того часу такого не було.

Що їм залишається? Росіяни мислять дуже просто і логічно. Якщо українців не можна примусити повернутися до них, назад в Росію, значить, треба нищити. Що саме? В зимовий період найкраще нищити інфраструктуру, щоб українці мерзли, страждали від холоду тощо. Вони вважають, що через це ми будемо розхитувати свій уряд і вимагати сісти з ними за стіл переговорів. От і все. Елементарно проста психологія терориста. Тут немає що розгадувати.

– Як ви вважаєте, чи можуть активні бойові дії через погодні умови зміститися на південь нашої країни? Ваш прогноз щодо Авдіївки, Куп’янська, Мар’їнки.

– Мій прогноз стосовно великого східного плацдарму. Я не знаю, яка точка буде найважливішою. Розуміємо, що Путін віддав наказ виходити на адміністративні кордони Донеччини і Луганщини. Авдіївка, Мар‘їнка, Бахмут, Лимано-Куп'янський напрямок – це все одна величезна дуга. Це якраз і є кордони цих двох областей.

Чи вдасться їм? Поки що події розгортаються за нашим сценарієм. Під Авдіївкою більше місяця точаться люті бої, але вони не можуть досягнути цієї мети. Як буде далі – побачимо. Зрозуміло, так вічно тривати не буде. Обов’язково шальки терезів схиляться у чийсь бік, питання лише в чий. Треба робити усе можливе, щоб у наш бік.